A A A K K K
для людей із порушенням зору
АНДРІЇВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Бердянський район, Запорізька область

Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 10.02.2022 08:32
Кількість переглядів: 139

 

Фахівці Центрів обслуговування платників Бердянської та Приморської ДПІ надали майже одинадцять тисяч адмінпослуг

Упродовж 2021 року спеціалісти Центрів обслуговування платників Бердянської та  Приморської податкових інспекцій надали 10899 адміністративних послуг.

Понад 55 відсотки всіх наданих сервісів – видача реєстраційних номерів облікової картки платника податків та внесення відповідних даних до паспорта громадянина України.

На другому місці за популярністю – видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, громадяни отримали 1615 таких довідок.

Крім того, зареєстровано 1416 книг обліку розрахункових операцій, 1204 реєстраторів розрахункових операцій, оформлено 72 розрахункових книжок, видано 72 витягів з реєстру платників податку на додану вартість.

Також фахівці ЦОПів надавали витяги з реєстру платників єдиного податку, довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, проводили постановку на облік платників єдиного податку та здійснювали перереєстрацію неприбуткових установ та організацій.

Разом з іншими послугами, податківці роз’яснюють особливості одноразового добровільного декларування та необхідність застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.

 

Внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Бердянщини склав 17 млн гривень

Протягом першого місяця 2022 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів територіальних громад Бердянського району 17,2 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року  місцеві громади району додатково отримали 3,2 млн грн єдиного податку.

Юридичні  особи - спрощенці перерахували 1,4 млн грн цього податку.

Частка сплаченого податку фізичними особам – підприємцями у загальній сумі надходжень складає 58,2 відсотків. Впродовж січня цього року  вони сплатили 10,0 млн грн, що на 2,6 млн грн або на 34,8 відс. більше, ніж у 2021 році.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку 4 групи сплатили 5,8 млн гривень. , що на 13,2  відсотка перевищує минулорічні показники.  

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Бердянська ДПІ нагадує, що триває кампанія одноразового добровільного декларування.  Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Тобто, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена. Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

 

Як відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації вартість земельної ділянки?

Згідно з п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Також декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

Чи має право фізособа подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати активи, розташовані на території окремих країн?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Виключний перелік активів, які не можуть бути об’єктами декларування наведено у п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.

Зокрема, п. п. «ґ» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Тобто, активи фізичної особи, що розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором (Російської Федерації) не можуть бути задекларовані в рамках проведення податкової «амністії».

 

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями?

Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – декларація). 

У декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

- відомості про об’єкти декларування, 

- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір); 

- ставка та сума збору. 

Тож подавати зазначену декларацію з нульовими значеннями не потрібно. 

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3o67XFO

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповіді на запитання «Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації та з яких не були сплачені відповідні податки і збори? Чи будуть зазначені кошти під час проведення документальної перевірки вважатися такими з яких сплачені усі податки та збори?»

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Hes2S0

 

Роз’яснення законодавства

Корисне керівникам « підприємств-боржників»!

Бердянська ДПІ звертає увагу платників на нововведення запроваджені нормами Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ. Зокрема, в частині запровадження процедури тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі митних кордонів України.

Починаючи з 1 січня 2022 року, податкові органи отримали можливість застосовувати тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, за межі України як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. Таке обмеження може застосовуватися виключно на підставі рішення суду.  У зв’язку з введенням такого інструменту законодавством уточнено право контролюючого органу на отримання інформації щодо боржників. Відтепер податкові органи вправі отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), не лише інформацію, документи і матеріали що необхідні для контролю за нарахуванням та сплатою податків, а й конкретно – стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників. В разі невиконання податкового обов'язку, що призвело до виникнення податкового боргу,  контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб боржників за межі України.

 

Власникам нерухомості

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир –  60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів. Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на  1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр. Слід враховувати, що у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, тож ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 * 1,5  відс.). Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Щодо перенесення права на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України  визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Задекларувати доходи, отримані у 2021 році, громадяни можуть до 3 травня 2022 року включно

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/564797.html повідомила про наступне.

З 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.

До 03 травня 2022 року громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію про свій майновий стан і доходи за 2021 рік. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, сплачуються до 1 серпня 2022 року (включно).

Задекларувати свої доходи мають громадяни, які протягом 2021 року отримували:

- доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Це, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземні доходи тощо.

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2021 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.

З детальною інформацію щодо декларування доходів, отриманих у 2021 році, можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2022/.

 

Право фізичної особи подати «нову звітну» декларацію для отримання податкової знижки

Підпунктом 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у раніше поданій Декларації, для реалізації права на податкову знижку, то він може подати декларацію з типом «Нова звітна» по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

 

Продовжується деклараційна кампанія – 2022

З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію граничний термін подання – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених Кодексом випадках.

Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2022.

 

Подання декларації: що необхідно знати?

З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні:

•          доходів від особи, яка не є податковим агентом (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема: - доходи від надання в оренду (лізинг) рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання;  - успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, - при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;- тощо;

•          доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

•  доходів від операцій з інвестиційними активами;

• доходів з іноземних джерел;

• від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року);

• від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

• сум винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи;

•          в інших, передбачених Податковим кодексом випадках.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

- для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2022 року (включно).

Наказом МФУ від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», з 01.01.2022 введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати на лікування та придбання лікарських засобів, необхідних для лікування COVID-19?

 

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Пунктом 20 підрозд. І розд ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

 

Повідомлення за формою № 20-ОПП

Платники податків зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, (у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування) контролюючий орган за основним місцем обліку, шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Це передбачено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.

Тобто, Повідомлення за ф. № 20-ОПП необхідно подавати до органу ДПС усім платникам податків, як юридичним особам, так і фізичним особам – підприємцям незалежно від системи оподаткування. У зазначеному Повідомленні вказується інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З 01 січня 2022 року суб’єктам господарювання – платникам єдиного податку ІІ – IV груп (за певним виключенням) під час провадження розрахункових операцій необхідно застосовувати РРО або програмний РРО (ПРРО).

Для реєстрації «касового апарату» у відповідній заяві підприємцю потрібно буде вказати дані згідно з Повідомленням за ф. № 20-ОПП, зокрема, надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО/ПРРО.

 

Закон України № 1914: як змінився обсяг прав платників податків та контролюючого органу стосовно процесу податкових перевірок?

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни до Податкового кодексу України.

Так, змінами, внесеними Законом № 1914, платникам податків під час проведення перевірок надано право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) (підпункт 17.1.17 пункту 17.1 статті 17 ПКУ).

Аналогічним обсягом прав Закон № 1914 наділив і податкові органи (підпункт 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 ПКУ).

Тобто перелічені дії законодавець дозволив вчиняти обом сторонам-учасницям податкових перевірок, а виникають такі права починаючи з 1 січня 2022 року. Цим правом сторони зможуть скористатися як під час документальних, так і під час фактичних перевірок (у тому числі і у випадках, якщо відповідні перевірки були розпочаті до 01 січня 2022 року, але станом на 01.01.2022 ще тривають).

Зібрану у такий спосіб інформацію податкові органи включать до матеріалів перевірки, які є підставами для висновків (підпункт 83.1.7 пункту 83.1 статті 83 ПКУ).

Наприклад, якщо суб’єкт господарювання без законних підстав відмовиться допустити уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, перевіряючі тепер вправі проводити відеозапис процесу спілкування з посадовими особами такого суб'єкта, і такий запис стане невід’ємною частиною акту, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 ПКУ.

В свою чергу, платники податків зможуть зробити запис будь-яких моментів податкової перевірки, щоб, наприклад, згодом на підставі пункту 86.7 статті 86 ПКУ долучити цей матеріал до своїх пояснень при поданні заперечення на акт перевірки у разі незгоди з висновками контролюючого органу.

Звертаємо увагу на важливість дотримання вимоги щодо відкритості застосування технічних засобів будь-якою із сторін-учасниць процесу перевірки, адже саме на такому характері їх використання наголошує законодавець.

 

Як здійснити перереєстрацію ПРРО у тому числі у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?

Відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317).

Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділом V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

Бердянська ДПІ звертає увагу, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного РРО (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

Програмні РРО: дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. 

 

Програмні РРО: робота в режимі  офлайн

ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів:

- від дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначеного у Повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн»;

- від дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері ПРРО не було зареєстровано жодного розрахункового документа в режимі онлайн-обміну.

Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн. 

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

 

Чи застосовувати РРО/ПРРО в разі сплати на картковий рахунок коштів споживачем за надання дистанційних послуг?

Пунктом. 14 ст. 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмний РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Тобто у разі проведення суб’єктом господарювання  діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктам господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО для таких суб’єктів  не є обов’язковим.  

 

Щодо обліку товарних запасів

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 встановлено документи, які підтверджують облік та походження товарів – це Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.

Первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

 

Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланному Повідомленні.

При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

 

Платникам податку на прибуток - сільгоспвиробникам: нові норми щодо звільнення від оподаткування з 01.01.2022

Тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, які (абз. перший п. 57 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

1)  провадять виключно такі види діяльності

- розведення та вирощування свійської птиці (за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

- розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці (за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей),

2) здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції, яка перелічена вище (за виключенням м’яса курей).

Якщо платник податку на прибуток є одночасно виробником індиків і курей, такий платник податку не має права застосовувати пільгове оподаткування податком на прибуток.

Зазначений порядок визначений абз. першим п. 57 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

 

До якого податкового органу подається декларація з податку на прибуток у разі зміни адміністративного району?

Платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року) – до 31 грудня.

 Починаючи з наступного бюджетного періоду (з 01 січня наступного року) – за новим місцезнаходженням.

 

Реєстрація фізичної особи через Електронний кабінет

На вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-vidomostey/ розміщено інформаційні матеріали щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет.

Такий сервіс містить наступну інформацію:

- Порядок формування запиту щодо реєстрації фізичної особи /внесення змін  до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»;

- Пам’ятка для заповнення Облікової картки фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- Пам’ятка для заповнення Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Також наведені електронні форми Облікової картки, Заяви про внесення змін та Повідомлення про результати обробки:

•          F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (для подання в електронному вигляді);

•          F1314701 – Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (для подання в електронному вигляді);

•          F1414601 – Повідомлення про результати обробки  Облікової картки фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (при поданні в електронному вигляді);

•          F1414701 – Повідомлення про результати обробки  Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків -  форма №5ДР (при поданні в електронному вигляді).

 

Чи оподатковується ПДФО та військовим збором сума допомоги 1000 грн., що надається в рамках Програми «єПідтримка»?

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», яким визначено механізм використання зазначених бюджетних коштів.

Водночас, бюджетні кошти (допомога) спрямовуються фізичним особам – громадянам України віком від 18 років, яким присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, які мають у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) сформований сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до Порядку надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого Постановою № 1272.

Мінекономіки відкриває в Казначействі небюджетний рахунок групи 35 (далі – небюджетний рахунок) (п. 4 Порядку);

Казначейство забезпечує відкриття асигнувань загального фонду державного бюджету та на підставі платіжного доручення Мінекономіки перераховує з реєстраційного рахунка загального фонду державного бюджету Мінекономіки суму, на яку відкрито асигнування, на небюджетний рахунок Мінекономіки (п. 5 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються, такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги».

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим.1 ст. 170 ПКУ.

Таким чином, оскільки виплата допомоги здійснюється в рамках бюджетної програми «єПідтримка», а також за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ і військовим збором згідно з п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.

 

Як оподатковуються виплати з 01.01.2022 нерезиденту за послуги з виробництва або розповсюдження реклами про резидента?

Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» скасовано з 01.01.2022 норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розд. ІІІ Податкового кодексу України, яка передбачала сплату 20 відс. податку на доходи нерезидента за виробництво або розповсюдження реклами.

Такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

До 01 січня 2022 року резиденти, які здійснювали виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачували податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.

Починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «У яких випадках використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3KOnCTT

https://bit.ly/3o67XFO

 

Використання єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску

З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.

Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.

Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:

- затрати часу на формування платіжних доручень,

- кількість формування платіжних доручень,

- кількість помилково сплачених грошових  зобов’язань,

- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня  включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями. 

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запоріжці сплатили до державної скарбниці 863 мільйони гривень

У січні запорізькі платники податків перерахували до державного бюджету 863 мільйони 377 тисяч гривень, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на 18 відсотків більше. Додаткові надходження склали майже 132 мільйони гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Більшу частину доходів скарбниці займає податок на додану вартість – з початку року компанії і підприємства регіону спрямували 544 мільйони гривень, що на 82,2 мільйона гривень або на 18 відсотків більше, ніж торік.

Роботодавці і мешканці області направили до держбюджету 222 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб, збільшивши відрахування до показника січня попереднього року на 41 мільйон гривень.

Також з доходів запоріжців скарбниця отримала 68 мільйонів гривень військового збору, зростання до аналогічного періоду 2021 року становить 12,2 мільйона гривень або 22 відсотки.

Крім того, підприємства, установи і організації сплатили 14 мільйонів гривень податку на прибуток, 7 мільйонів гривень акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів, 925 тисяч гривень екологічного податку, 846 тисяч гривень рентної плати за користування надрами, водою і радіочастотним ресурсом тощо.

Нагадуємо, про терміни подання звітності і сплати податків можна дізнатися на офіційних вебресурсах податкової служби за лінками:

https://cabinet.tax.gov.ua/calendar

https://tax.gov.ua/pk/

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Мінімальне податкове зобов'язання: семінар для запорізьких аграріїв та представників територіальних громад

У Запоріжжі відбувся семінар, присвячений актуальним змінам у податковому законодавстві, що набули чинності цього року. У заході, організованому Запорізькою обласною федерацією роботодавців та Запорізькою торгово-промисловою палатою, взяли участь представники податкової служби регіону, Запорізької облдержадміністрації, мерії міста Запоріжжя, регіонального фонду державного майна, територіальних громад, керівники агропідприємств та підприємці.

Відкриваючи засідання, голова ради обласної федерації роботодавців Олександр Головко підкреслив ефективність діалогу між організацією і податковою службою регіону у доведенні законодавчих норм до платників.

Основна увага була зосереджена на новаціях щодо визначення мінімального податкового зобов'язання. Особливості МПЗ детально роз'яснила заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.

Вона зазначила, що мінімальне податкове зобов'язання – це мінімальна величина податкового зобов'язання зі сплати податків та зборів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції або власністю та користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. А сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.

Олена Щедровська на прикладах пояснила, за якою формулою розраховується, коли і за який період сплачується, хто є платниками МПЗ і кого воно не стосуватиметься.

Як наголосила представниця податкової служби, мінімальне податкове зобов'язання направлене лише на детінізацію сільськогосподарської діяльності. Для громадян, які здають земельні паї в оренду фермерським господарствам на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, та для сумлінного бізнесу нічого не зміниться. Для власників садів та городів у складі кооперативних товариств також все залишиться без змін.

У свою чергу, фахівці служби продовжуватимуть роз'яснювальну роботу серед платників щодо податкових новацій.

Крім того, під час семінару були розглянуті окремі питання одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, зміни у здійсненні розрахункових операцій і товарному обліку та деклараційної кампанії доходів громадян за 2021 рік.

 

У січні запоріжці перерахували до бюджету 68 мільйонів гривень військового збору

За перший місяць року від платників податків регіону до державного бюджету надійшло 68 мільйонів гривень військового збору. Сплачена сума перевищила минулорічну на 12,2 мільйона гривень або на 22 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, представники бізнесу і мешканці м. Запоріжжя спрямували до скарбниці 34,4 мільйона гривень військового збору, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські забезпечили до бюджету 14,2 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – 4,8 мільйона гривень, бердянські та приморські – 4,2 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 1,7 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 1,6 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 1,5 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 1,5 мільйона гривень тощо.

Станом на початок січня в Запорізькій області нараховувалося 76 тисяч суб'єктів господарювання-платників збору, з яких 16,4 тисячі юридичних осіб та 59,6 тисячі фізичних осіб.

Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Його платниками є: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти.

Об'єктами оподаткування резидента є:

– загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

– доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування;

– іноземні доходи.

Об'єкти оподаткування нерезидента такі:

– загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

– доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запоріжці поповнили бюджети громад на 1,2 мільярда гривень 

У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло майже 1 мільярд 226 мільйонів гривень податків. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили сплату на 221,5 мільйона гривень або на 22 відсотки.

Понад 836 мільйонів гривень скарбниці отримали у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Це на 154 мільйони гривень або на 22,5 відсотка більше січневих находжень 2021 року.

Платники єдиного податку спрямували до бюджетів громад 194 мільйони гривень, що на 45 мільйонів гривень або на 30 відсотків перевищило рівень минулого року. Так, фізичні особи-підприємці забезпечили 126 мільйонів гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 19 мільйонів гривень, сільськогосподарські виробники – 48,7 мільйона гривень.

За користування і оренду ділянок до скарбниць перераховано 122,8 мільйона гривень плати за землю, зростання до показника січня 2021 року склало 11 мільйонів гривень або 10 відсотків. Зокрема, компанії і установи направили майже 114 мільйонів гривень, фізичні особи – 9 мільйонів гривень.

Власники об'єктів нерухомого майна сплатили 33,2 мільйона гривень. Це на 8,4 мільйона гривень або на 33,6 відсотка більше, ніж надійшло роком раніше.

Крім того, бюджети регіону отримали 31,2 мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, 2,7 мільйона гривень плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізький бізнес спрямував до держбюджету понад півмільярда гривень ПДВ

У січні запорізькі компанії, організації і приватні підприємці сплатили до державного бюджету майже 544 мільйони гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 82,2 мільйона гривень або на 18 відсотків перевищило надходження січня минулого року.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя направили до державної скарбниці 375,4 мільйона гривень, бердянські і приморські – 30,4 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 30 мільйонів гривень, Запорізького району – 25,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – близько 19 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 17 мільйонів гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 14,6 мільйона гривень тощо.

На даний час на території регіону зареєстровано більше десяти тисяч платників ПДВ, з яких понад дев'ять тисяч СГД-юридичних осіб та майже тисяча фізичних осіб-підприємців.

Нагадуємо, 21 лютого – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень поточного року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Скарбниці держави і Запорізького регіону отримали 1,8 мільйона гривень "екоподатку"

У січні запорізькі підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 1,8 мільйона гривень екологічного податку. У порівнянні із січнем минулого року надходження зросли на 397 тисяч гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 925 тисяч гривень, до спецфондів місцевих скарбниць зараховано 885 тисяч гривень.

Найбільші екоплатежі забезпечили компанії м. Запоріжжя – 1 мільйон 62 тисячі гривень, бердянські і приморські суб'єкти господарювання направили 187 тисяч гривень, вільнянські та новомиколаївські – 121 тисячу гривень, мелітопольські і веселівські – 107 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 58 тисяч гривень тощо.

Нагадуємо, сьогодні, 9 лютого, завершується термін подання податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2021 року. А останній день сплати екологічного податку за ІV квартал 2021 року – 21 лютого.

Податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302004 (для фізичних осіб) та J0302004 (для юридичних осіб) разом з додатками:

– Додаток 1 "Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення" – за ідентифікатором форми F/J0320104;

– Додаток 2 "Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти" (F/J0320204);

– Додаток 3 "Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах" (F/J0320304);

– Додаток 4 "Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)" (F/J0320404);

– Додаток 5 "Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання" (F/J0320504);

– Додаток 6 "Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк" (F/J0320604).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Громадська рада нової каденції розпочала роботу при податковій службі Запорізької області

У податковій службі Запорізької області відбулися установчі збори для формування нового складу Громадської ради. Участь у засіданні взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов та керівники громадських організацій регіону, які висловили бажання долучитися до роботи дорадчого органу.

Відкриваючи захід, очільник податкового відомства регіону відзначив, що ефективне впровадження законодавчих новацій і доведення їх до платників можливе завдяки взаємодії та поглибленій співпраці з інститутами громадянського суспільства і представниками бізнесу. Роман Афонов висловив готовність фахівців служби до активного діалогу та побажав учасникам зборів плідної роботи.

До нового складу дорадчого органу увійшли представники 17 громадських організацій. Під час засідання вони обрали керівництво, затвердили структуру та план роботи. За результатами голосування головою Громадської ради обрано керівницю Запорізької обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників сфери бухгалтерського обліку та аудиту Світлану Проніну.

Крім того, присутні мали можливість обговорити перебіг одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, щорічної деклараційної кампанії і нововведення законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій і товарного обліку.

Нагадуємо, Громадську раду утворено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Засідання Ради Запорізької торгово-промислової палати: збалансувати ініціативи регіонального бізнесу і влади

У виставковому центрі "Козак-Палац" відбулося засідання Ради Запорізької торгово-промислової палати. Участь у зустрічі, яку провів президент ЗТПП Володимир Шамілов, взяли очільники органів обласної і міської влади, заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівники Запорізької митниці ДМСУ та провідних компаній різних галузей економіки. До обговорення долучилися старший радник по зв'язках з ЄС Торгово-промислової палати Антверпена Люк Ван Луверен, голова Литовської асоціації експортерів продовольства Гедрюс Багушинкас, віцепрезидент Регіональної торгової палати м. Брно Томаш Кубала.

Володимир Шамілов підбив підсумки минулорічної роботи торгово-промислової палати та окреслив стратегію подальшої діяльності, наголосивши на якісній консалтинговій і експертній підтримці бізнесу, створенні ефективного майданчика для комунікацій і спільних ініціатив.

Також на засіданні підсумували фінансово-господарську діяльність, розглянули питання членської бази і внесення змін до статуту ЗТПП.

Окремо мова йшла про запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування юридичних осіб, які перебуватимуть у статусі резидентів Дія Сіті.

Крім того, учасників проінформовано про перебіг одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, особливостей щорічної деклараційної кампанії та про новації у товарному обліку і розрахункових операціях.

 

Запорізькі податківці долучились до масштабної виставки для українського агробізнесу

Сьогодні у запорізькому виставковому центрі "Козак-Палац" стартувала одна з найбільших подій для представників аграрної галузі регіону – президент Запорізької торгово-промислової палати Володимир Шамілов відкрив агропромислову виставку "АгроТехСервіс". Серед учасників заходу – очільники обласної і міської влади, керівники понад сотні українських сільськогосподарських компаній, представники податкової служби області, профільних асоціацій і наукових інститутів.

"АгроТехСервіс" об'єднав комплекс важливих заходів для професіоналів аграрної сфери, під час яких проходять експертні зустрічі і консультації, демонструються актуальні технології.

У рамках програми 21-ї спеціалізованої виставки відбулася конференція "Агросектор України у 2022 році", присвячена змінам у податковому законодавстві, державним програмам підтримки агросектору, проміжним підсумкам запровадження ринку землі в Україні та можливостям фінансування агросектору.

Під час роботи "АгроТехСервіс", що триватиме до 10 лютого, будуть проводитися корисні для представників бізнесу науково-практичні конференції, вебінари та семінари.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь