A A A K K K
для людей із порушенням зору
АНДРІЇВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Бердянський район, Запорізька область

Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Дата: 27.01.2022 08:47
Кількість переглядів: 251

 

У Бердянському районі з офіційних доходів до бюджету сплачено майже 202 мільйона гривень ПДФО

Бердянські та приморські працедавці протягом 2021 року до бюджетів усіх рівнів сплатили 201,8  мільйонів гривень ПДФО.

Сума сплаченого місцевими працедавцями податку на доходи фізичних осіб на 23,3 відсотків перевищує показники 2020 року.

Кількість створених на територіях громад  офіційних робочих місць. – основний фактор залучення до бюджету ПДФО, - звертають увагу в Бердянській ДПІ і просять працедавців використовувати працю лише легальних найманих осіб. 

 

Про РРО та податкові новації підчас зустрічі у Бердянську

У Бердянську відбулася зустріч начальниці Бердянського відділу камеральних перевірок Оксани Федорової з представником громадського об’єднання «Єдність підприємців» Ігорем Камінським.

Представника від підприємців цікавило питання застосування РРО та програмних РРО з 01.01.2022 року.

Оксана Федорова ознайомила гостя з податковими новаціями щодо застосування РРО / ПРРО, розповіла про Порядок ведення обліку товарних запасів та одноразове декларування.

За підсумками зустрічі сторони домовилися розвивати взаємодію, зокрема, у посиленні інформування та підтримки платників податків.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

01 вересня 2021 року розпочалась кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка триватиме до 01 вересня 2022 року.

Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та за кордоном.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

1. Для об’єктів декларування, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування»:

- базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

2. Для об’єктів декларування, визначених пунктами «б» – «е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування», база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

 

Платник має право звернутися до органу ДПС

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Звертаємо увагу, що в декларації слід відобразити інформацію (дані), щодо, зокрема:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

При цьому, громадяни України мають право на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Тож, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

 

Хто є декларантом об’єкта нерухомості, який перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, частки кожного з яких в межах норм, визначених для об’єктів щодо яких не здійснюється одноразове (спеціальне) добровільне декларування, а загальна площа об’єкта нерухомості перевищує площу активів, що не декларуються?

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. метрів.

Відповідно до частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (частина перша ст. 357 ЦКУ).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною третьою ст. 369 ЦКУ співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкту нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

 

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС

Відповідно до Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою « »;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

 

Застосування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Фізична особа має право сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами. При цьому слід застосувати альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів. Зокрема замість 5; 9 та 2,5 відсотків - 6; 11,5 та 3 відсотки відповідно. Звертаємо увагу, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору, визначена пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ).

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555126.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору

Для декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів фізичної особи, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555577.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: проведення камеральної перевірки декларації

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку  (п. 15 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п.п. 15.1 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, податковий орган направляє протягом:

- 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом:

- 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення податкового органу подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом:

- 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

 

Роз’яснення законодавства

Нюанси застосування РРО/ПРРО

Відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями суб'єкти господарювання можуть використовувати як ПРРО так і класичний РРО. Забороняється використання програмних реєстраторів розрахункових операцій лише при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним.

 

Чи необхідно СГ при здійсненні діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) з використанням роботи РРО або ПРРО?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

 

Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми?

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товаротримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

 

Покрокова відеоінструкція ДПС щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса»

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса».

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

Так, для завантаження програмного забезпечення необхідно:

- перейти двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

- перейти за активним посиланням ПЗ для Android.

- після завершення завантаження архіву, його вміст необхідно скопіювати до обраної теки.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android треба скопіювати файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрити його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

- необхідно перейти за активним посиланням ПЗ для Windows. Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира, та ввести пароль до нього.

 

Яким чином здійснюється реєстрація книг обліку розрахункових операцій  на РРО?

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій, при цьому кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електроній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Kms0cG

 

Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

 

Застосування ПРРО: дії касира, що здійснює розрахункові операції

Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати:

- відкриття зміни,

- проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).

Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

При зміні кваліфікованого електронного підпису касира необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

 

Безготівкова форма розрахунків: чи застосовувати РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані їх проводити через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок  (РК) (п. 1 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Безготівкові розрахунки – це:

- перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів,

- а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22).

РРО або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону № 265).

Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовуються.

При здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

 

Спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари

Суб’єкти господарювання, включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто такі продавці товарів повинні забезпечити можливість проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.

Зазначена норма передбачена постановою КМУ від 29.09.2010 №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

 

Хто повинен здійснювати ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року?

РРО/ПРРО зобов’язані застосовувати, але не зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- лікарських засобів та виробів медичного призначення,

- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння,

- або не є платниками ПДВ.

Звертаємо увагу, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку І групи.

Отже, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється на підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555154.html

 

Що треба знати про подання декларації платниками єдиного податку

Податкова декларація платника єдиного податку  за звітний 2021 рік подається підприємцями – платниками єдиного податку:

- першої – другої групи до 01.03.2022 (включно),

- третьої групи – до 09.02.2022 (включно).

У 2022 році підприємці - єдинники першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп подають податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду:

- у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ,

- або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї груп,

- або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ. 

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

 

Декларування 2022: хто повинен декларувати доходи?

01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.

Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

•          доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

•          доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

•          спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

•          доходи від продажу інвестиційних активів;

•          іноземні доходи.

 

Хто повинен декларувати доходи?

З 01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової Декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати Декларацію в електронній формі.

Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

- спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

 

Оподаткування об’єктів спадщини

З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (до 1 травня 2022 року).

 

Термін подання декларації акцизного податку у разі припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Податкова декларація, розрахунок, – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).

Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.

 

Планові та позапланові перевірки. Строки проведення

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Щодо строків проведення документальних планових та позапланових перевірок, то вони встановлені нормами ст. 82 ПКУ. Зокрема, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів. Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

 

Для визначення податкового зобов?язання з плати за землю застосовується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.

З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?

Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту.

 

Акцизний податок: на яку продукцію змінено ставки

Пунктом 59 Закону України від 30.11.2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (набрав чинності з 01.01.2022 року):

-  внесено зміни до п.п. 215.3.1 ст. 215 ПКУ, стосовно збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

При цьому, такі зміни щодо збільшення ставок акцизного податку на алкогольні напої набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності  Законом №1914-ІХ (абз. 6 п. 1 Розділу ІІ Перехідних положень  Закону №1914-ІХ).

Отже, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.

Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку, встановлену на дату реалізації спирту етилового  - у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.

 

Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків

 Міністерством фінансів України наказом від 12.01.2022 №7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.

Узагальнююча податкова консультація містить відповіді на окремі запитання платників податків з урахуванням особливостей їх діяльності, які пов’язані з   реєстрацією та обліком об’єктів оподаткування, об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, та поданням повідомлення за формою № 20-ОПП.

Узагальнюючу податкову консультацію розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/77072.html

 

Платникам податку на прибуток: Інформаційний лист № 1/2022 щодо новацій в оподаткуванні

ДПС України підготувала Інформаційний лист № 1/2022. «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств».

Інформаційний лист № 1/2022 присвячено новаціям у частині податку на прибуток підприємств, запровадженими Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

У цьому інформаційному листі розглянуто, зокрема, зміни:

- пов?язані з коригуванням фінансового результату при розрахунку податку на прибуток підприємств;

- в обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначення об?єкту оподаткування;

- у порядку визначення податкового зобов?язання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;

- в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об?єкту оподаткування;

- у застосуванні різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);

- у складі осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток підприємств.

Ознайомитися з інформаційним листом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/555363.html

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. п. 266.5.1 ст. 266 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5  ст. 266 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом МФУ від 10.04.2015 № 408 (у редакції від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Зверніть увагу, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

Платникам ПДВ: інформація щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування

Електронний кабінет забезпечує можливість платникам податків перегляд інформації щодо даних системи електронного адміністрування ПДВ (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

 

Якщо ви користуєтесь податковою соціальною пільгою з ПДФО: дізнайтесь нові розміри

Будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року ( п.п. 169.1.1 ст. 169 ПКУ).

З 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.

Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн. (добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року х на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.  – (2481,00 ? 1,4) (п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ).

Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:

- загальна ПСП для будь-якого платника податку становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481  ? 50%);

- для платника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років ПСП становить 100% суми загальної ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;

- для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років ПСП – 150% суми загальної пільги, – 1860,75 грн;

- для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) ПСП становить 200% суми загальної пільги - 2481,00 грн.

 

Про оподаткування коштів, розміщених на депозитному рахунку

Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України. Зокрема,  встановлено, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. При цьому, податковий агент у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, сплачує (перераховує до бюджету) загальну суму податку, нарахованого за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.  Тож доходи, зазначені у п. п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 Податкового кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

 

Які платники податків подають фінансову звітність до органів ДПС?

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

 

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт)) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

 

Способи подання податкових декларацій платниками податків

Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Компанії і установи спрямували до бюджетів Запорізького регіону 142 мільйони гривень податку на прибуток

За минулий рік з прибутків запорізьких підприємств до місцевих бюджетів надійшло 142 мільйони 577 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у грудні скарбниці отримали 3,6 мільйона гривень податку на прибуток, що на 2,8 мільйона гривень більше, ніж у грудні 2020 року.

Упродовж 2021 року компанії і установи обласного центру перерахували до бюджету 103 мільйони 674 тисячі гривень, мелітопольські та веселівські платники забезпечили більше 14 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 10 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 2,9 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2,7 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 2,4 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 1,7 мільйона гривень тощо.

Нагадаємо, податкові декларації з податку на прибуток підприємств подаються за базовий звітний період, що дорівнює:

– календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

– календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

– календарному року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

У податковій службі регіону триває підготовка до формування Громадської ради

У податковій службі Запорізької області відбулося засідання ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування нового складу Громадської ради. У заході взяли участь представники Головного управління ДПС у Запорізькій області та інститутів громадянського суспільства.

Учасники засідання обговорили організаційні та методичні заходи для проведення установчих зборів, проаналізували подані документи від громадських організацій та визначили порядок проведення наступного засідання для формування нового складу дорадчого органу.

Крім того, увага була акцентована на податкових змінах, які були запроваджені у поточному році, їх впливі на запорізьких суб'єктів господарювання та проведенні якісної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед суб'єктів господарювання. Окремо мова йшла про особливості застосування РРО та кампанію одноразового декларування активів фізичних осіб.

Довідково: Громадська рада при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області утворюється з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

 

Запорізькі власники VIP-авто сплатили до бюджетів більше п'яти мільйонів

У минулому році до місцевих бюджетів Запорізького регіону сплачено 5 мільйонів 325 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження від власників елітних авто-юридичних осіб склали понад чотири мільйони гривень, від фізичних осіб – 1 мільйон 309 тисяч гривень.

Так, від представників бізнесу та мешканців м. Запоріжжя надійшло 2,7 мільйона гривень, від оріхівських та гуляйпільських платників – 628 тисяч гривень, бердянських і приморських – 387 тисяч гривень, мелітопольських та веселівських – 319 тисяч гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 258 тисяч гривень, енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських – 239 тисяч гривень, вільнянських та новомиколаївських – 202 тисячі гривень тощо.

Всього торік в регіоні нараховувалося 195 платників транспортного податку, серед яких 134 СГД-юридичні особи та 61 фізична особа.

Нагадаємо, транспортний податок сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) із середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня кожного року.

Перелік автівок, які підлягають оподаткуванню за 2021 рік, розміщений на сайті Міністерства економіки України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

З доходів запоріжців місцеві скарбниці отримали майже десять мільярдів гривень

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону сплачено 9 мільярдів 910 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень надходжень 2020 року перевищено на 18 відсотків, додатково надійшло понад півтора мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, до міського бюджету Запоріжжя спрямовано 5 мільярдів 471 мільйон гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 1 мільярд 66 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 811 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 605,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 485 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 385,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 261 мільйон гривень, вільнянські та новомиколаївські – 250,5 мільйона гривень тощо.

Всього минулого року податок на доходи фізичних осіб сплачували 78,3 тисячі компаній, підприємців і мешканців регіону, серед яких 18,3 тисячі юридичних осіб та 60 тисяч фізичних осіб.

Серед найбільших платників ПДФО – підприємства-виробники електроенергії, чавуну, сталі та феросплавів, вогнетривких виробів, літальних апаратів, супутнього устаткування, добування залізних руд та інші.

Нагадаємо, 31 січня є граничним днем сплати податковим агентом ПДФО, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку за грудень 2021 року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Сто запитань про РРО та товарний облік: вебінар для запорізького бізнесу

Керівники і фахівці профільних підрозділів податкової служби регіону провели тематичний вебінар щодо особливостей використання РРО у 2022 році. Під час спілкування з представниками бізнесу та територіальних громад податківці обговорили хвилюючі аспекти РРО-новацій та озвучили відповіді на найбільш актуальні запитання платників.

Під час онлайн-заходу працівники управління податкового аудиту та управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Запорізькій області детально розповіли про впровадження та практичне застосування РРО і програмних РРО, а також наголосили на відповідальності за порушення у сфері розрахункових операцій.

Було зазначено, що можуть не використовувати РРО або ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку І групи. Разом із цим повинні мати касову техніку, але не зобов'язані вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Під час вебінару платники отримали відповіді на запитання, зокрема, щодо встановлення і реєстрації РРО та ПРРО, товарного обліку, програмування товарів, подання звітності, роботи в офлайн режимі та багато інших.

 

Майже три тисячі запорізьких підприємств підвищили зарплати  працівникам

Податкова служба регіону в рамках плану спільних дій з органами місцевого самоврядування проводить заходи з легалізації доходів та найманої праці. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, діяльність підприємств, де заробітна плата виплачується на рівні нижче законодавчо встановленого, розглядається під час робочих груп, нарад та виїзних сесій.

Упродовж минулого року на засіданнях при держадміністраціях було заслухано 1144 роботодавця. У результаті 973 з них підвищили рівень оплати праці найманим працівникам, до бюджетів додатково надійшло 700 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 800 тисяч гривень єдиного внеску. На робочі групи до податкових органів на співбесіди було запрошено керівників 2300 підприємств, 1901 з яких виконали вимоги законодавства і збільшили зарплати. Додаткові надходження склали 1,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,7 мільйона гривень єдиного внеску.

Серед найбільших мінімізаторів заробітних плат – кредитні компанії, підприємства з виробництва робочого одягу, взуття, роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, вирощування зернових, бобових і олійних культур.

Нагадаємо, у 2022 році мінімальна заробітна плата складає 6500 гривень. На неї нараховується єдиний внесок, а із зарплати сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.у.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Рентні платежі запорізьких підприємств склали майже 1,7 мільярда гривень

У минулому році добувні компанії регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 694 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, платежі перевищили рівень 2020 року майже на 1,2 мільярда гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 1 мільярд 184,5 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 509,6 мільйона гривень.

Підприємства Василівського району направили до бюджетів 1 мільярд 619,5 мільйона гривень, м. Запоріжжя – 29,3 мільйона гривень, від токмацьких і чернігівських платників скарбниці отримали майже 11 мільйонів гривень, пологівських, більмацьких та розівських – більше 9 мільйонів гривень, бердянських і приморських – 6,9 мільйона гривень, Запорізького району – 6,8 мільйона гривень тощо.

Всього торік на території області 579 суб'єктів господарювання на підставі спеціальних дозволів користувалися надрами та видобували корисні копалини.

Нагадуємо, 31 січня є граничним днем перерахування рентної плати за грудень 2021 року за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь