A A A K K K
для людей із порушенням зору
АНДРІЇВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Бердянський район, Запорізька область

Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє.

Дата: 06.01.2022 08:03
Кількість переглядів: 176

До уваги платників!

Бердянська державна податкова інспекція повідомляє, що з 01.01.2022 року змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень окремих податків, які стовідсотково зараховуються до загального фонду Державного бюджету, відкриті на обласному рівні по наступних кодах класифікації доходів бюджету :

11010800, 11011000, 11011001, 11011100, 11020100, 11020501, 11021001, 1306000, 14020100, 14020200, 14020300, 14020400, 14020600, 14021000, 14021300, 14022000, 14022300, 14030300, 14030600, 14060100, 14060200, 14060900, 14061000, 14061100, 19011000, 19060100, 19090500, 21010100, 21010500, 21080900, 21081000, 21081400, 31010100, 31020000

Реквізити нових рахунків розміщені на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені  платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.

 

Бердянські податківці роз'яснюють переваги програмних РРО

Серед хвилюючих питань бізнесу – розширення кола підприємців, які з наступного року мають використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО. Аби для суб'єктів господарювання робота з касовою технікою була максимально зрозумілою і простою, податкова служба проводить активну роз'яснювальну кампанію, під час якої організовує зустрічі з бізнесом, розповсюджує інформаційні і презентаційні матеріали.

Так, днями начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова провела тематичну зустріч з представниками ринків та торгівельних центрів.

Вона наголосила, що з 1 січня 2022 року стане обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки. Підприємці можуть самостійно обирати вид реєстратора: традиційний касовий апарат або сучасний програмний реєстратор розрахункових операцій.

Фахівець податкової Яна Кальчева розповіла про переваги новітніх РРО та зазначила, що ПРРО дозволяють вести облік товарів, формувати звітність за будь-який період, фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції, сканувати штрих-код для отримання ціни товару з баз даних та багато іншого.

Посадовець порекомендувала платникам завчасно потурбуватись про їх реєстрацію та нагадала про відповідальність платників за порушення під час проведення розрахункових операцій.

Також податківці нагадали про Порядок ведення обліку товарних запасів, який поширюється на ФОПів на загальній системі оподаткування, платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, платників єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Крім того, присутнім розповіли про кампанію одноразового добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року, та надали друковану продукцію з питань застосування РРО та пам'ятки для платників.

 

До уваги суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами

З метою зменшення порушень суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами в частині подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО/ПРРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, Бердянська ДПІ нагадує про необхідність зазначення обов'язкових реквізитів у відповідних полях розрахункового документа (чека) з продажу товарів, зокрема коду згідно з УКТ ЗЕД.

Також, відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн.).

Крім того, не відображення суб'єктами господарювання в чеках РРО/ПРРО коду згідно з УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції, яка передбачена пунктом 7 статті 17 Закону № 265, до таких суб'єктів, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів, та водночас, є підставою для організації та проведення фактичних перевірок.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Який орган визначає оціночну вартість об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, з метою заповнення графи 9 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі:

нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:

суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (ст.ст. 17 та 22 Закону № 2658).

Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).

 

Фізична особа для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування повинна підтвердити розміщення готівкових коштів у національній валюті на поточному рахунку із спеціальним режимом використання у банку України

Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).

Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).

Таким чином, фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні Декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку зі спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

 

Роз’яснення законодавства

З 1 січня вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

 

«Спрощенцям» на замітку

Бердянська ДПІ звертає увагу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного  податку першої групи, що відповідно до положень Податкового кодексу вони звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на  ринках та/або провадить  господарську  діяльність з надання побутових послуг населенню і не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів. 

Щодо фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої,  третьої та четвертої груп, то вони  зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу з 01 січня 2022 року. 

Увага! Підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів. Форму та порядок ведення обліку затверджено наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.

 

Кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік розпочалася

Із 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадянами за 2021 рік. Відтак Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Тобто, якщо у 2021 році Ви отримували доходи, з яких не було сплачено податків, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи, - рекомендують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Звертаємо увагу, що обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію передбачає Конституція України. Зокрема, стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до вказаної законодавчої норми «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи , з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

- спадок  від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

Разом з тим, громадяни. котрі впродовж  минулих податкових періодів не декларували доходи та не сплачували повною мірою податки, саме зараз мають право на одноразове добровільне декларування активів, - нагадують у податковій службі Волині.

Особи, які задекларують активи, придбані за доходи без сплати податків, за умови сплати одноразового збору з одноразового добровільного декларування, звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за несплату податків.

 

Програмний реєстратор розрахункових операцій реєструється на окрему господарську одиницю

рограмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

 

За неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкції

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

? 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

? 3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.

Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

? одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

? двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

? у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

? не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за  ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

 

Про порядок заповнення РК до ПН, що зареєстрована в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

? у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

? у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

? у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

 

Про строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

Відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

? платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

? платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

? в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

- використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

- відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

 

Про обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

? за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для протипожежних потреб (п. п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п. п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п. п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п. п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п. п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п. п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за морську воду, крім води з лиманів (п. п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п. п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п. п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб водного транспорту:

- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п. п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

 

Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п. п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку не звільняються від сплати акцизного податку.

 

«Загальносистемникам» про ведення обліку доходів та витрат

Бердянська ДПІ звертає увагу фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему ведення обліку, на норми наказу Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261, яким затверджено типову форму та Порядок ведення  обліку доходів і витрат. Пунктом 1 розд. І Порядку визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. При цьому, облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством. У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи. У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді, особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету. У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення. 

 

Нарахування та сплата ЄВ платником податків, що зареєстрований особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не отримує дохід від такої діяльності

Бердянська ДПІ повідомляє про правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Дія Закону N 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону N 2464).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.

З 01.01.2021 відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року N 592-IX "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" набули чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску, а саме: якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, з 01.01.2021 особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та не отримують дохід від такої діяльності у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, мають право самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску. У разі, якщо в окремому місяці звітного кварталу дохід отримано у розмірі меншому за мінімальну заробітну плату, то сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Особливості адміністрування податку на додану вартість у 2022 році

Шановні платники! Бердянська ДПІ інформує, що з 02.07.2021 року набрав чинності Закон України від 03.06.2021 № 1525 - IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525, зокрема:

- виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами зобов?язані сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;

- визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;

- визначено перелік електронних послуг;

- звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;

- включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;

- встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг;

- встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;

- визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;

- звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;

- передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

З 1 січня 2022 року скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.

 

Новації Закону № 1914 щодо ФОП - платників єдиного податку, здійснюючих послуги доступу до мережі Інтернет

З 01.01.2022 набирає чинності Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), який зокрема змінює умови застосування спрощеної системи оподаткування (обрання групи платника єдиного податку) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які здійснюють діяльність у сфері послуг з надання доступу до мережі Інтернет провайдерських телекомунікацій послуг.

З урахуванням змін, внесених Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), ФОП, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До внесення Законом № 1914 до Кодексу змін ФОП, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет,  мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.

З 01.01.2022 ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерські послуги (КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») мають право здійснювати свою діяльність виключно на третій групі платника єдиного податку з урахуванням вимог, визначених п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

ФОП – платники єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мають можливість подати до 31.12.2021 (включно) до відповідного контролюючого органу заяви про обрання спрощеної системи оподаткування в частині:

зміни ставки та групи платника єдиного податку (обрати третю групу платника єдиного податку) та/або внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») (можливість залишитись на другій групі платника єдиного податку за умови виключення виду діяльності з надання послуг з надання доступу до мережі Інтернет) та/або відмови з 01.01.2022 від спрощеної системи оподаткування.

У разі неподання таких заяв реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу згідно вимог п. 299.10 ст. 299 Кодексу.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

2737 запорізьких роботодавців підвищили зарплати своїм працівникам

Податкова служба разом із іншими органами обласної влади та місцевого самоврядування контролюють стан дотримання роботодавцями трудового і податкового законодавства.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року проведені спільні засідання при держадміністраціях, на яких заслухано керівників 1087 підприємств, де виплачували заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму. У результаті рівень оплати праці підвищили 957 суб'єктів господарювання. До бюджетів додатково надійшло 1 мільйон 450 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

За підсумками робочих груп та співбесід у податкових органах керівники 1780 компаній і організацій збільшили заробітні плати найманим працівникам, а бюджети і соціальні фонди додатково отримали 1,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,6 мільйона гривень єдиного внеску.

Як свідчить аналіз, у третьому кварталі серед ТОП-мінімізаторів по заробітній платі були кредитні компанії, підприємства з виробництва робочого одягу, взуття, роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, вирощування зернових, насіння тощо.

Нагадаємо, з 1 грудня мінімальна заробітна плата становить 6500 гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Компанії і організації Запорізького регіону зі своїх прибутків спрямували до місцевих скарбниць 139 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів області надійшло 139 мільйонів гривень податку на прибуток. Зокрема, у листопаді запорізькі суб'єкти господарювання перерахували до скарбниць 27 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, за одинадцять місяців до бюджету обласного центру сплачено понад 102 мільйони гривень, мелітопольські і веселівські компанії і організації перерахували майже 14 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 8,2 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 2,8 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2,7 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – більше 2 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 1,6 мільйона гривень тощо.

Всього у регіоні податок на прибуток сплачують 594 підприємства, організації і установи.

Основна ставка податку складає 18 відсотків. Він нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Термін подання річної звітності – протягом 60 днів після закінчення року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Фіскальні чеки на гаджети, програмні РРО та товарний облік – зустрічі запорізьких податківців з представниками торговельних мереж

Фахівці податкової служби регіону провели інформаційні зустрічі з представниками торговельних мереж, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту.

Податківці розповіли про новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, обліку товарних запасів та наголосили на необхідності дотримання порядку проведення розрахунків при продажу техніки та іншої продукції, адже фіскальний чек підтверджує легальне походження товару, сплату податків, та забезпечує покупця гарантійними зобов'язаннями.

Також фахівці служби надали детальні роз'яснення стосовно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, та можливості безкоштовного завантаження програмного забезпечення від ДПС – ПРРО Каса.

Під час зустрічей представникам компаній і підприємцям презентували інформаційні матеріали.

 

17 тисяч запоріжців отримали у податковій електронні ключі

У минулому році фахівці відокремлених підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали запорізьким платникам 40 тисяч сертифікатів відкритих ключів. Усього за довірчими послугами до податківців звернулися 17 тисяч представників бізнесу та громадян. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що на даний час функціонал Е-сервісів ДПС, якими можна скористатися за допомогою електронних ключів, суттєво зріс та постійно вдосконалюється. Більшість послуг зосереджена в Електронному кабінеті на вебпорталі Державної податкової служби.

Нагадаємо, що отримати електронні довірчі послуги без надання реєстраційної картки та паперових копій документів за допомогою функції "Шерінг" застосунку "Дія" можуть як фізичні особи, так і представники юридичних осіб, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та мають повноваження на укладання договорів від імені такої юридичної особи.

Більше інформації про електронні довірчі послуги – за посиланням: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запоріжці сплатили до соціальних фондів майже 11 мільярдів

За 2021 рік запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного та соціальних фондів 10 мільярдів 795 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з 2020 роком надходження зросли на 1 мільярд 641 мільйон гривень або на 18 відсотків.

Лише у грудні компанії і підприємці регіону спрямували на соціальні видатки 1 мільярд 116 мільйонів гривень, що на 155,6 мільйона гривень або на 16 відсотків більше, ніж у грудні 2020 року.

Всього станом на початок грудня в Запорізькій області було зареєстровано 171580 платників єдиного внеску, 54011 з яких – це суб'єкти господарювання-юридичні особи, 117569 – фізичні особи.

Нагадаємо, 20 січня – останній день сплати єдиного внеску за найманих працівників за грудень 2021 року, а для гірничих підприємств граничний день перерахування внеску – 28 січня. Для фізичних осіб-підприємців, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств останній день сплати єдиного внеску припадає на середу, 19 січня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь