Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 32

У Бердянську підбили підсумки курортного сезону та окреслили плани на наступний

Днями у Бердянському виконавчому комітеті на Координаційній раді з питань туризму та курорту підбили підсумки курортного сезону 2021 року та планували роботу на майбутній рік.

У заході взяли участь представники профільних відділів виконавчого комітету міської ради, податкової служби, санаторно-курортних і оздоровчих закладів.

Відкриваючи засідання, заступниця міського голови Олена Божкова зауважила, що будь-яка оздоровча кампанія залежить від злагодженої роботи усіх зацікавлених сторін: державних і комунальних служб та туристичного сектора.

Учасники обговорили ряд проблемних питань та аспекти надання послуг з розміщення та сплати податків до місцевого бюджету.

Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, у Бердянській територіальній громаді на податковому обліку знаходиться 2765 суб'єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з туристичним бізнесом.

До місцевого бюджету громади з початку року від платників курортної сфери надійшло понад 106 мільйонів гривень. Це складає 19 відсотків від усіх надходжень. Зокрема, до скарбниці сплачено 38,6 мільйона гривень єдиного податку, 37,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 15,4 мільйона гривень плати за землю та більше 1,4 мільйона гривень туристичного збору.

Ще одним важливим питанням, яке окреслила Оксана Федорова, було застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО з наступного року. Вона розповіла, для кого стане обов’язковим застосування РРО або ПРРО. На сайті податкової служби можна завантажити програмне забезпечення для ПРРО на свій пристрій, ознайомитись з нормативно-правовими актами та переглянути тематичні відеоуроки.

Під час обговорення підприємці отримали відповіді на свої запитання, зокрема, щодо товарного обліку, використання касової техніки суб’єктами спрощеної системи оподаткування та процесу реєстрації РРО та ПРРО тощо.

Крім того, Оксана Федорова нагадала про можливість легалізувати свої активи у ході одноразового добровільного декларування.

 

Власники нерухомості Бердянського та Приморського районів сплатили майже 20 мільйонів гривень податку

У січні-листопаді 2021 року до місцевих бюджетів Бердянська та Приморська надійшло 19,9 мільйона гривень податку на нерухоме майно. Від юридичних осіб скарбниці отримали 14,6 мільйонів, від фізичних осіб – 5,3 мільйона гривень.

Про це повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Усього в Бердянському районі нараховується 456 юридичних та 4961 фізична особа – платників податку на нерухоме майно.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання повторної декларації

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності (абз. шостий п. 12 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Разом з тим, згідно з п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію.

Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/537169.html

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/530822.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: об’єкти, які не підпадають під декларування

Об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 2121, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209, 2585 і 306, част. першою і другою ст. 3683, частинами першою і другою ст. 3684, ст. 368, 3685, 369 і 3692 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: знайомтесь з інформацією на сайті ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya розміщено банер «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На зазначеному інформаційному ресурсі розміщено:

- Нормативно - правові акти з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- Повідомлення;

- Роз'яснення для платників податків (роз'яснення, запитання-відповіді, інформаційні листи, презентації).  

 

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

 

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

 

Одноразове декларування: на які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від оподаткування?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п. 19 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212¹ (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.

Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені цим підрозділом, також не поширюються на:

-  активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

-  валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

 

Роз’яснення законодавства

Як вноситься інформація до фіскального чеку щодо коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/ електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що встановлений Законом № 674, і зазначається для підакцизних товарів в рядку 7 чеку. Форма фіскального касового чеку № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Разом з тим, згідно з п. 4 розд. І Положення № 13 у формах розрахункових документів, наведених у додатках до Положення № 13, взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим.

При цьому відповідно до Положення № 13 для підакцизного товару необхідно забезпечити зазначення у фіскальному касовому чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, затвердженого Законом № 674, який складається з 10 цифр.

 

Які товари необхідно реалізовувати через РРО з використанням режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

У разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).

 

Чи застосовуються РРО та РК при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних закладів?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Водночас, п. 4 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

 

Електронний сервіс: перегляд фіскального касового чека РРО

ДПС реалізовано електронний сервіс, який дає змогу покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується РРО/ПРРО.

Після здійснення покупки покупці можуть здійснити перегляд фіскального касового чека, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який функціонує у відкритій частині «Електронного кабінету».

Доступ до сервісу здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи.

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою.

Сервіс знаходиться за посиланням: cabinet.tax.gov.ua.

 

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

Реалізація товарів на території села звільнена від обов?язкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

 

Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?

Відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

- наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).

Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:

- у графі 1 «Дата» - вказується день проведення розрахункових операцій;

- у графі 2 «Номер розрахункової книжки» - номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;

- у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» - реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);

- у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;

- у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;

- у графі 7 «Сума розрахунків загальна» - загальна сума розрахунків проведених за день;

- у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» - сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);

- у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» - сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);

- у графі 10 «Сума ПДВ» - заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;

- у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» - вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;

- у графі 12 «Видано при поверненні товару» - сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).

У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).

 

Неподання звітності про використання РРО є підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки

Обов’язок подавати звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця встановлено пунктом 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Таким чином, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 

Важливо: ведення обліку товарних запасів здійснюється ФОП за встановленою формою

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів,

- здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Така норма визначена п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Порядок ведення обліку товарних запасів для підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 № 496 та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Форма ведення обліку товарних запасів визначена додатком до Порядку № 496.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).

 

Відповідальність за порушення термінів зберігання первинних документів

Відповідно до п. 44.3 ст. 44  Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання  первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи:

- протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

- для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПКУ - термін зберігання становить 2555 днів.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: порядок заповнення розділу 3

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (додаток № 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

 

Єдиний внесок: подання Розрахунку у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 №773) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Порядок).

З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

 Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

 

Відображення в ІКП даних податкової звітності та звітності з єдиного внеску

Дані податкової звітності та звітності з єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника (ІКП):

датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання платниками Документів звітності:

- у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

- з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

датою подання Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності – у разі подання платником таких Документів звітності:

- після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

- уточнюючих,

- за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

 

Єдиний внесок:  порядок виправлення помилок

Після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Коригування у додатку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Додаток 1) з типом «Уточнюючий» помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску:

- у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться з використанням ознаки «0» (якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).

Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, при цьому ознака «0» (якщо потрібно ввести рядок) чи ознака «1» (якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску:

- проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» з використанням ознаки «0» ( якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).

- потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

 

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті):

- протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (дод. 12) або Заяви за формою № 5ДРП (дод. 13) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу:

- за своєю податковою адресою (місцем проживання),

- у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання,

- фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).

У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за формою № 5ДР або Заяві за формою № 5ДРП фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або внесенні відмітки до паспорта.

Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред'явлення повертаються) та їх копії.

Заява за формою № 5ДР стосовно фізичної особи, яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, подається особою, яка призначена опікуном (піклувальником), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Порядок та процедура внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом МФУ від 29.09.2017 №822.

 

Податкова знижка: встигніть подати декларацію

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (по 31 грудня 2021 року).

Для підтвердження права на податкову знижку платник податків повинен надати декларацію про майновий стан і доходи  та копії первинних документів, зокрема, але не виключно: платіжні та розрахункові документи (квитанції, платіжні доручення, прибуткові ордери тощо), договір на надання даної послуги (роботи, товару) (за наявності), документи, що дозволять ідентифікувати платника податків та членів сім’ї першого ступеня споріднення (якщо задекларовано право на податкову знижку по навчанню або страхуванню члена сім’ї першого ступеня споріднення).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платники можуть подати декларацію в один із таких способів:

особисто або уповноваженою на це особою;

надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;

засобами електронного зв'язку в електронній формі (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання декларації).

ДПС запроваджено електронний сервіс в приватній частині «Електронного кабінету» «Податкова декларація про майновий стан і доходи» (ЕК для громадян/Податкова декларація про майновий стан і доходи), який надає можливість заповнення декларації та її надсилання до контролюючого органу в електронному вигляді.

Форма декларації та інструкція щодо її заповнення розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Фізичним особам» (https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii-pro-/forma-deklaratsii/) та «Декларування громадян» (https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).

Порядок отримання податкової знижки визначено ст.166 ПКУ.

 

Платникам податку на прибуток: подання декларації за угодою про розподіл продукції за новою формою

Наказом МФУ від 09.06.2021 № 332 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції.

Наказ № 332 визначає порядок складання та подання звітності інвесторів (операторів) з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності за угодою про розподіл продукції.

Інвестори (оператори), які зобов’язані відповідно до ст. 336 ПКУ вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток підприємств за угодами про розподіл продукції, матимуть можливість подавати декларацію починаючи з 01.01.2022 року.

Декларація подається інвестором (оператором) щоквартально за кожний звітний (податковий) період – квартал.

Строк подання декларації за І квартал, за ІІ квартал, за ІІІ квартал, за IV квартал – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – кварталу.

Вперше декларація подається за IV квартал 2021 року.

Інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції звільняється від обов’язку подавати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.

Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації угоди про розподіл продукції, тобто за основним місцем обліку такої угоди.

Більш детальна інформація щодо порядку заповнення декларації наведена у листі ДПС від 17.11.2021 № 25530/7/99-00-21-02-01-07, який розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2021-rik/.

 

Платникам акцизного податку: чи подавати декларацію, якщо діяльність не велась?

Платники, визначені п. п. 212.1.15 ст.212 ПКУ (платники акцизного податку), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).

Платники акцизного податку подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).

Отже, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, але має чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язаний подавати Декларацію акцизного податку.

 

Електронний кабінет: зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків онлайн

ДПС запроваджено електронний сервіс, в рамках якого фізична особа через меню «Ведення звітності» приватної частини Електронного кабінету може створювати та направляти до ДПС України: облікову картку фізичної особи - платника податків, яка водночас є заявою для реєстрації в ДРФО, а також заяву про внесення змін в ДРФО.

Також, фізична особа має можливість надати копії документів, необхідних для реєстрації або внесення змін в ДРФО, та обрати контролюючий орган, в який фізична особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО.

Підтвердження подання заяви в ДПС України є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовано дата та час подання заяви. Інформацію про результат розгляду заяви фізична особа може отримати у вкладці «Вхідні/Вихідні документи: повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків, повідомлення про результати обробки заяви».

Порядок та процедура внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом МФУ від 29.09.2017 №822.

 

Єдинник - юридична особа повертає аванс (передоплату): як відображаються доходи?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі  (п. 292.1.2) ст. 292 ПКУ)

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема:

•          суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку,

•          та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11.5) ст. 202 ПКУ).

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, підприємство - платник єдиного податку повинно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

 

До уваги професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, вилучено положення щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річної фінансової звітності професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок тільки у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Отже, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок – неприбуткові організації, не звільняються від звітування за результатами 2021 року та зобов’язані подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність у загальному порядку.

 

Відсотки банку не є доходом платника єдиного податку

Доходом фізичної особи – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі та матеріальній або нематеріальній формах. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Звертаємо увагу, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до норм Податкового кодексу України  проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Враховуючи зазначене, відсотки, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Податок за елітні авто: запорізькі бюджети отримали п'ять мільйонів

У січні-листопаді до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло п'ять мільйонів гривень транспортного податку. Лише у листопаді власники елітних автомобілів поповнили скарбниці громад майже на чверть мільйона.

За одинадцять місяців компанії та організації сплатили 3,7 мільйона гривень транспортного податку, від фізичних осіб бюджети отримали 1,3 мільйона гривень.

Найбільші суми спрямовані до бюджету м. Запоріжжя – 2,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські платники направили до скарбниць 600 тисяч гривень, бердянські та приморські – 349 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські – 306 тисяч гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 245 тисяч гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 226 тисяч гривень, вільнянські та новомиколаївські – 181 тисячу гривень тощо.

Всього в регіоні зареєстровано 235 платників транспортного податку, серед яких – 130 юридичних осіб та 105 фізичних осіб.

Відповідно до статті 267 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (у 2021 році – це 2 мільйони 250 тисяч гривень).

Перелік транспортних засобів, за які необхідно сплачувати податок, розміщений на сайті Міністерства економіки України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

З прибутків запорізьких підприємств держбюджет отримав 946 мільйонів гривень

З початку року представники бізнесу регіону спрямували до державного бюджету 946 мільйонів гривень податку на прибуток. Порівняно з аналогічним періодом минулого року запорізькі підприємства та установи збільшили сплату на 203 мільйони гривень або на 27 відсотків.

Більшу частину надходжень забезпечили платники м. Запоріжжя – 649 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання направили до держбюджету 113,5 мільйона гривень, бердянські  та приморські – 72,4 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 24,6 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 22 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 18,2 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 13,3 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 11,4 мільйона гривень тощо.

На даний час у Запорізькій області нараховується 582 платника податку на прибуток.

Нагадуємо, наказом Міністерства фінансів України від 04.06.2021р. №317 змінено форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатки до неї. Оновлену декларацію за звітний 2021 рік необхідно подавати починаючи з 1 січня 2022 року. Докладніше про зміни можна прочитати за посиланнями:

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/520498.html

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/515271.html.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

У Запоріжжі обговорили перспективи розробки бізнес-мапи регіону

Реалізація проєкту "Громадський контроль" у Запорізькій області, що  спрямований на підтримку легального бізнесу, з поміж іншого дозволить протидіяти тіньовому обігу алкогольної і тютюнової продукції та збільшити надходження до бюджетів. Одним із основних інструментів, який розробляється в рамках проєкту, є Відкритий загальнодоступний онлайн реєстр бізнесу Запорізької області. Про особливості та складності у його створенні йшлося на черговому засіданні робочої групи.

Участь у обговоренні взяли заступник директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької облдержадміністрації Вікторія Самусь, депутатка Запорізької обласної ради Ірина Лєх, начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шепель, начальниця управління контролю за підакцизними товарами Юлія Зарецька, голова правління громадської організації "Бізнес-Союз "Порада" Олена Єрьоменко та представники установ і організацій.

Під час засідання члени робочої групи розглянули етапи створення бізнес-мапи Запорізької області, на якій, зокрема, будуть представлені місця реалізації продукції запорізьких товаровиробників, а також проаналізували перспективи і терміни запровадження відкритого загальнодоступного онлайн реєстру.

Крім того, присутнім повідомили про актуальні питання запровадження програмних РРО та одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

 

Круглий стіл з актуалізації проблем запорізького бізнесу

Актуалізації проблем запорізького бізнесу та перспективам економічної діяльності було присвячено засідання круглого столу, який об'єднав представників обласної влади, податкової служби, бізнесу, народних депутатів і лідерів громадських організацій.

Серед основних питань учасники розглянули критерії блокування податкових накладних та розрахунок загального податкового навантаження. Заступник начальника управління-начальник відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов повідомив про результати автоматизованого моніторингу платників, які направили на реєстрацію податкові накладні та розрахунки коригування. Він зазначив, що в Запорізькій області із загальної кількості поданих на реєстрацію ПН/РК зупинено лише один відсоток.

Також серед хвилюючих питань бізнесу – розширення кола підприємців, які з наступного року мають використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО. Аби для суб'єктів господарювання робота з РРО була максимально зрозумілою і простою, податкова служба проводить активну роз'яснювальну кампанію, під час якої організовує зустрічі з бізнесом, розповсюджує інформаційні і презентаційні матеріали.

Крім того, в рамках круглого столу сторони обговорили економічну ситуацію в регіоні і перспективи на 2022 рік, представники запорізьких компаній вислови свої проблеми та порушили питання можливості підтримки місцевих товаровиробників на споживчому ринку, а також проаналізували принципи формування тарифів на теплову енергію.

 

Запорізька область заробила на прийманні туристів 8,5 мільйона гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону спрямовано 8 мільйонів 500 тисяч гривень туристичного збору. Це на 2 мільйони 450 тисяч гривень або на 40 відсотків перевищило рівень надходжень січня-листопада 2020 року.

Із загальної суми 4 мільйони гривень перерахували суб'єкти господарювання-юридичні особи, 4,5 мільйона гривень – фізичні особи.

Так, за одинадцять місяців до міського бюджету Запоріжжя надійшло 2 мільйони 632 тисячі гривень, до скарбниць громад якимівські та приазовські платники направили 3 мільйони 569 тисяч гривень, бердянські та приморські – 2 мільйони 208 тисяч гривень тощо.

Всього у Запорізькій області туристичний збір сплачують 834 юридичні та фізичні особи.

Нагадаємо, ставки збору встановлюють органи місцевого самоврядування, у тому числі, сільські, селищні, міські ради та ради територіальних громад. Розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі ФОПи поповнили місцеві бюджети на 1,2 мільярда гривень

З початку року фізичні особи-підприємці спрямували до місцевих бюджетів 1 мільярд 236 мільйонів гривень єдиного податку, що на 274 мільйони гривень або на 28,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, найбільші суми єдиного податку сплатили ФОПи до бюджету м. Запоріжжя – 811,3 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські підприємці направили до скарбниць майже 127 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 85 мільйонів гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 34,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 31,5 мільйона гривень, Запорізького району – 32,5 мільйона гривень тощо.

Всього у Запорізькій області за спрощеною системою оподаткування працюють 55 тисяч підприємців-фізичних осіб. Найбільш чисельною є друга група єдиного податку, яку обрали 23670 платників, у третій групі зареєстровано 22758 представників бізнесу, у першій – 8462.

Крім цього, представники малого і середнього підприємництва є роботодавцями для 23525 запоріжців.

Нагадаємо, з 1 січня наступного року ставка єдиного податку для платників першої групи становитиме 248,1 гривні (10 відсотків від прожиткового мінімуму),  для другої групи – 1300 гривень (20 відсотків від мінімальної зарплати), для третьої групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу за умови сплати податку на додану вартість.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Керівникам підприємств із зарплатними боргами необхідно до нового року розрахуватися зі своїми працівниками

У Запоріжжі під керівництвом голови облдержадміністрації Олександра Старуха відбулося чергове засідання обласної комісії щодо погашення заборгованості та легалізації заробітних плат, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці. До розгляду проблемних питань роботодавців долучились заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, представники Запорізької ОДА, керівники інших органів виконавчої влади та підприємств.

На початку заходу Олександр Старух повідомив про ситуацію в регіоні з несвоєчасними розрахунками з працівниками та результати діяльності комісії упродовж нинішнього року.

Так, загальна сума боргів зменшилась на 23,3 мільйона гривень або на 21 відсоток, проте значною проблемою залишається заборгованість на підприємствах державного сектору економіки.

Учасники засідання детально проаналізували основні питання – стан виконання доручення Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості із заробітних плат до кінця 2021 року, а також причини утворення боргів у листопаді та перспективи їх ліквідації.

Члени комісії заслухали очільників комунальних підприємств і приватних компаній Бердянського, Василівського та Запорізького районів, які наростили борги перед працівниками. За підсумками обговорення роботодавцям надані доручення щодо погашення своєчасно невиплачених доходів вже найближчим часом.

Також присутнім доповіли про перебіг та аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.