Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 54

Що треба знати, щоб швидко і без ускладнень зареєструвати програмний РРО

Бердянська ДПІ повідомляє, що з 01.01.2022 набирають чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійсненні розрахункових операцій.

На сайті ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ розміщено банер «Програмні РРО».

Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.

Також у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

Допомогу з питань реєстрації та застосування ПРРО  можна отримати у посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області:

  • для запису на отримання ЕЦП (06153) 3-86-63;
  •  щодо реєстрації РРО та ПРРО (06153) 3-84-69, 3-84-06, (06137)7-35-14;
  •  щодо застосування РРО та ПРРО (061) 787-9369.

 

Щодо особливостей застосування РРО на засіданні у Бердянській райдержадміністрації

На щотижневій нараді в Бердянській райдержадміністрації начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова проінформувала керівників територіальних громад Бердянського району кого стосується обов’язкове застосування РРО (ПРРО) з 01.01.2022 року.

Оксана Федорова проінформувала присутніх що з 1 січня 2022 року стане обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платникам єдиного податку другої - четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.

Звернула увагу, що підприємець може самостійно обирати вид реєстратора розрахункових операцій: традиційний РРО, або перейти на сучасний програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), який можна встановити на будь-який гаджет. Програмне забезпечення надається податковою службою безкоштовно, необхідно просто завантажити програму на сайті ДПС України на свій смартфон.

Повідомила, що на сайті ДПС України розміщено банер «Програмні РРО», де можна ознайомитися з нормативно-правовими актами, які стосуються використання РРО/ПРРО, актуальними запитаннями – відповідями, інструкцією заповнення форми заяви для реєстрації РРО/ПРРО, подивиться відеоуроки з питань реєстрації РРО/ПРРО та завантаження програмного забезпечення на свій пристрій.

Акцентувала увагу на питанні відповідальності суб’єктів господарювання за порушення законодавства України в частині використання обов’язкових систем ведення обліку.

Оксана Федорова наголосила на необхідності завчасної реєстрації РРО або програмного РРО у контролюючому органі, щоб вже з 1 січня 2022 року всі суб’єкти підприємницької діяльності мали можливість працювати у правовому полі з дотриманням вимог чинного законодавства.

- Ми прагнемо щоб суб’єкти господарювання були обізнаними в сфері оподаткування і мали можливість працювати виключно в правовому полі, - зазначила Оксана Федорова.

Керівник податкової служи Бердянська підкреслила, що лише спільними зусиллями маємо переконати бізнес, що використання РРО або ПРРО сприятиме виведенню економіки з тіні і, як наслідок, створить справедливе економічне середовище.

 

Протягом одинадцяти місяців 2021 року платники Бердянська та Приморська спрямували до місцевих бюджетів більше 800 млн гривень

Доходи територіальних громад Бердянського району за січень-листопад 2021 року склали 815,7 мільйона гривень, що на 145,9 мільйона гривень більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Значні надходження до місцевого кошику забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 539,9 мільйонів гривень, що перевищує минулорічні показники на 101,7 млн гривень.

Наступним за рівнем надходжень є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Платники єдиного податку за одинадцять місяців поточного року сплатили 132 мільйона гривень, що на 15,2 млн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Власники земельних ділянок та землекористувачі сплатили у січні – листопаді  поточного року 108,6 млн гривень, що на 22,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Протягом одинадцяти місяців 2021 року від платників Бердянського району надійшло до бюджету 2,3 млн гривень рентних та ресурсних платежів, що перевищує минулорічні показники на 1,2 млн гривень.

 

Податок на доходи фізичних осіб платників Бердянського району поповнив скарбниці усіх рівнів майже на 540 мільйонів гривень

За січень-листопад 2021 року поточного року платники спрямували до бюджетів усіх рівнів 539,9 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. З них до державного бюджету надійшло 180 мільйона гривень та до місцевих бюджетів – 539,9 мільйона.

Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, надходження перевищили минулорічні на 101,7 мільйонів гривень або на 23,2 відсотків.

Найбільшими платниками цього податку є підприємства таких галузей економіки, як заклади освіти, охорони здоров'я, а також сільське господарство та промисловість.

 

ДПС створила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців

Державна податкова служба розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Зазначений Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.  

У ролику роз?яснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.

Звертаємо увагу, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Також порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Детальніше про ведення обліку товарних запасів далі у відео. 

 

Облік товарних запасів у ФОП

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 N 496 (набрав чинності з 26.11.2021). Проте, зазначені вимоги не поширюються на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Звертаємо увагу, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Вказані документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено. Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби). Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Яка відповідальність передбачена за розголошення відомостей, що містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відповідно до  п. 17 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

 

Чи необхідно декларувати ювелірні вироби при подачі декларації з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Ювелірні вироби є одним із об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Так, відповідно до п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, одним із об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування є  рухоме майно, що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

До цінного рухомого майна відносяться :

-          транспортні засоби

-          цінні папери,

-          корпоративні права,

-          готівкові кошти,

-          кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах,

-          дорогоцінні (банківські) метали ,дорогоцінне каміння, ювелірні вироби,

-          подарунки у вигляді грошових коштів.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: хто може скористатися?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення такого декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім тих, які визначені пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим НБУ/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/533460.html

 

Наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування, не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31.08.2022 (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи є подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації фактом підтвердження переходу права на активи, які зазначаються у такій декларації?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/532282.html

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: Чи має право декларант подати повторно звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація), якщо ним вже подавалась звітна Декларація, але сума збору, зазначена у ній, не сплачена або сплачена в неповному обсязі, внаслідок чого така Декларація була визнана не поданою?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/533143.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: хто не може скористатися?

Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

- малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави,

- або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

- особи, які за будь-який рік, починаючи з 01.01.2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

- особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «В який термін необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання декларантом уточнюючої декларації?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/534237.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: ставки збору

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

а) 5 відсотків:

- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом "а" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування";

- щодо об’єктів декларування, визначених пунктами "б"-"е" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування", що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5% ставки збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

б) 9 відсотків:

- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом "а" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування";

- щодо об’єктів декларування, визначених пунктами "б"-"е" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9% ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7%.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 

Роз’яснення законодавства

ПДФО: оподаткування подарунків від юридичної особи громадянину

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається:

- дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни,

- а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 ст. 165 ПКУ.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.17 «е») ст. 164 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (п.п. 14.1.47 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

     К = 100 : (100 – Сп),

     де К – коефіцієнт;

     Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ст. 165 ПКУ).

Отже, якщо юридична особа надає подарунки фізичним особам, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18% у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39  ст. 165 ПКУ.

 

Платникам єдиного внеску: подання Розрахунку в електронній формі

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Розрахунок подається платником, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Відомості з додатків до Розрахунку передаються до Пенсійного фонду України згідно з Порядком обміну інформацією, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 № 16/1.

Підтвердженням поданого Розрахунку є перша квитанція та друга квитанція.

Перша квитанція свідчить про те, що Розрахунок страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Перша квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Розрахунку в Пенсійному фонді України буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Розрахунок.

Друга квитанція містить інформацію про результат обробки Розрахунку і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (Реєстр застрахованих осіб).

Отже, друга квитанція свідчить лише про те, що дані з Розрахунку завантажено до Реєстру застрахованих осіб, ведення якого покладено на Пенсійний фонд України.

Після отримання платником другої квитанції з повідомленням про внесення відомостей з Розрахунку до Реєстру застрахованих осіб, на підставі камеральної перевірки такий Розрахунок може бути визнаний не прийнятим, якщо його було подано з порушенням вимог Порядку.

 

Де ознайомитись з реєстром платників єдиного податку

На офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua) у відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету платники податків мають доступ до «Реєстру платників єдиного податку».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня.

Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Ре єстр платників єдиного податку.

 

Повідомлення від ДПС щодо вчасної сплати податків

Повідомлення від ДПС в Електронному кабінеті щодо сплати податків допомагають суб’єктам  господарювання  вчасно сплатити податки та уникнути податкового боргу і штрафних санкцій.

У нагадуванні зазначається:

- сума та вид податку, який потрібно сплатити;

- посилання в Електронний кабінет (за цим посиланням розміщена інформація про Реквізити для сплати).

Користувачі Електронного кабінету можуть одразу оплатити податки за Реквізитами при переході за посиланням.

 

Які дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО або якщо пристрій викрадено?

У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

 

Аналіз інформації у системі обліку даних РРО

В ДПС функціонує система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), яка забезпечує ефективний збір в інформаційну систему копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків від усіх РРО, які функціонують на законних підставах.

Інформація з СОД РРО є джерелом інформації про проведені розрахункові операції усіма суб’єктами господарювання (у розрізі видів діяльності, податків і товарів).

ДПС використовується інформація із СОД РРО, зокрема, для аналітичної та контрольно-перевірочної роботи.

Аналізується обсяг розрахункових операцій, проведених через РРО, наявність усіх необхідних реквізитів у розрахункових документах, відповідність цін вимогам законодавства. Також дані СОД РРО порівнюються з іншими звітними даними на їх відповідність.

Особлива увага приділяється суб’єктам господарювання, які:

мають виторги, що не перевищують мінімальні витрати на утримання господарських об’єктів;

здійснюють реалізацію підакцизної продукції (алкогольні напої) за цінами, нижчими встановлених мінімальних роздрібних цін;

мають розбіжності між даними РРО/ПРРО та іншими даними звітності тощо.

Звертаємо увагу, що ДПС реалізовано електронний сервіс, який дає змогу покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується РРО/ПРРО (сервіс знаходиться за посиланням: cabinet.tax.gov.ua).

Після здійснення покупки покупці можуть здійснити перегляд фіскального касового чека, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який функціонує у відкритій частині «Електронного кабінету». Доступ до сервісу здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи. Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою.

 

Які суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів,

- здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються:

- на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Зазначена норма визначена п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Електронний кабінет: отримання інформації про доходи з Державного реєстру фізичних осіб

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Фізична особа подає:

- документ, що посвідчує особу,

- та заяву за формою № 10ДР.

Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, зокрема, в електронному вигляді – шляхом надсилання запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за допомогою системи «Електронний кабінет» http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Фізична особа – платник податків засобами Електронного кабінету може отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.

Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету розділі: Допомога → ЕК для громадян → Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Перевірити достовірність електронного документа можна через вебпортал Центрального засвідчувального органу у розділі: Довірчі послуги → Перевірити підпис за посиланням http://czo.gov.ua/verify. Одержувач документа отримує можливість ідентифікувати підписувача документа та перевірити цілісність електронного документа.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

До уваги платників акцизного податку: новий аналітичний сервіс ДПС

Платники акцизного податку при складанні розрахунків коригування до акцизної накладної можуть скористатися остаточним розрахунком по акцизній накладній. 

Щоб скористатись сервісом необхідно:

- увійти в Електронний кабінет;

- відкрити режим «ЄРАН»;

- обрати «Візуалізація остаточного розрахунку по акцизній накладній»;

- вказати реквізити акцизної накладної. 

Платник акцизного податку отримає інформацію про залишок суми акцизного податку по зареєстрованій акцизній накладній з урахуванням усіх розрахунків коригування до неї. 

 

Повідомлення про технічний збій в роботі Електронного кабінету

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом МФУ від 14.07.2017 № 637.

Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування ( п. 7 Порядку № 637).

Тривалість проведення технічного обслуговування встановлюється ДПС з урахуванням вимог п. 421.6 ст. 421 ПКУ та оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС.

Повідомлення про виявлені технічні та/або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку та повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення, розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС.

Інформаційні повідомлення розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Всі новини» або «Всі анонси».

 

Чи можливо переглянути раніше подану звітність онлайн?

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

В Електронному кабінеті здійснюється автоматизоване внесення до журналу всіх дій, що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.

Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі (п. 421.1 ст. 421 ПКУ).

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

 

Єдиний рахунок: як подати повідомлення про його використання

Порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску передбачено ст. 351 ПКУ.

Повідомлення про використання (відмову від використання) єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

ДПС оприлюднено електронну форму повідомлення про використання єдиного рахунку на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі через Електронний кабінет за формою J/F1307001.

 

Декларування доходів громадянами: інформація на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan створено розділ «Декларування громадян».

У розділі розміщено:

- бланк податкової декларації про майновий стан і доходи,

- інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи,

У розділі «Фізичним особам» у вкладинці «Подання декларації на отримання податкової знижки» (https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii/) розміщені, зокрема, актуальні питання - відповіді про податкову знижку за окремими видами витрат.

 

Скористайтесь правом на податкову знижку

Платники податків мають право подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, відповідно до ст. 166 Податкового кодексу.

Податкова декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177) за місцем податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

-  особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Для громадян, які подають таку декларацію з метою отримання податкової знижки, термін подання -  по 31.12.2020 року (включно).

У новій формі декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Також передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку можливо скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Cума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Плата за землю: у звітності зазначається код виду цільового призначення земель

Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, доповнено Додатком  59  «Класифікатор   видів  цільового   призначення   земельних  ділянок (у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету  Міністрів  України»  від  28.07.2021  № 821),  який  застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548.

Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою КМУ від 24.05.2017 №483 затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від  земельної ділянки. Зокрема, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), затвердженої наказом МФУ від 16.06.2015 №560 (у редакції від 23.01.2017 №9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов'язань слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних  ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

На   даний   час   з   метою   контролю   за   правильністю   нарахування,   повнотою і своєчасністю сплати земельного податку ДПС вживає заходи щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.

Більш детально: у листі ДПС України від 13.12.2021 №27482/7/99-00-04-01-02-07.

 

Податковий борг: як громадяни можуть отримати інформацію про його наявність

Інформацію про наявність податкового боргу  громадяни України, які не є суб’єктами господарювання можуть отримати наступним чином:

скориставшись Електронним кабінетом ДПС України: https://cabinet.tax.gov.ua, та  через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Червоним кольором позначені суми заборгованості перед бюджетом.

громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до податкового  органу:

- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

інформацію про наявність податкового боргу громадяни отримують із  надісланої (врученої) їм податкової вимоги.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків за наявності боргу в сумі 3060 грн (сто вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (3060 грн).

 

Подання інформації про податкову адресу (місце проживання) 

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 63.1 ст. 63 ПКУ).

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (п. 70.2 ст. 70 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (у т.ч. про зміну місця проживання) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви (п. 70.7 ст. 70 ПКУ).

Порядок реєстрації / внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

 

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції: нюанси заповнення

25.08.2021р. набрав чинності наказ МФУ від 09.06.2021 № 332 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції».

Наказом № 332 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції та визначено порядок подання звітності інвесторів (операторів) з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності за угодою про розподіл продукції.

Особливості подання декларації:

- базовий податковий (звітний) період з податку на прибуток за угодою про розподіл продукції – календарний квартал;

- декларація подається інвестором (оператором) щоквартально за кожний звітний податковий квартал (правило про складання податкової звітності та розрахунок об’єкта оподаткування наростаючим підсумком не застосовується);

- податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором (оператором) до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального податкового періоду;

- обов’язок з подання річної податкової декларації і сплати авансових внесків з податку на прибуток до інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції не застосовується.

Інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції звільняється від обов’язку подавати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток.

Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво) зобов’язаний зареєструвати угоду про розподіл продукції за своїм місцезнаходженням як платника податків. Взяття на облік угоди про розподіл продукції здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного інвестора (для угоди за участю одного інвестора) або оператора (для багатосторонньої угоди).

У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду і до такого контролюючого органу подається декларація.

Інвестори (оператори), які зобов’язані відповідно до ст. 336 ПКУ вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток підприємств за угодами про розподіл продукції, матимуть можливість подавати декларацію починаючи з 01.01.2022 року.

Порядок заповнення декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції роз’яснено в листі ДПС, з яким можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2021-rik/76622.html

 

Відрахування до бюджету частини чистого прибутку лісогосподарських підприємств

Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з П(С)БО як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01.01.2020р. у розмірі 80%.

Постановою КМУ від 14.07.2021 № 718 (набрала чинності з 20.07.2021р. (термін дії до 31.12.2024р.)), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30% чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

Державні лісогосподарські, лісозахисні, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, можуть відраховувати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 50%, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за IІІ квартал 2021 року за умови спрямування ними 30% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

У разі не дотримання платником умов щодо спрямування 30% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, то для обчислення частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до бюджету, застосовується базова ставка у розмірі 80%.

Особливості декларування частини чистого прибутку (доходу) вищезазначеними платниками (які за ІІІ квартал 2021 року застосовують норматив відрахування 50%) роз’яснено у листі ДПС від 27.10.2021 №24057/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено на вебсайті ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2021-rik/76555.html

 

До уваги платників рентної плати за користування надрами

Практичне роз’яснення питання щодо рентної плати за користування надрами, в частині визначення об’єкта та бази оподаткування надано листом ДПС України від 19.11.2021 №25751/7/99-00-04-01-01-07.

Ознайомитись з листом ДПС   можна за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76634.html

 

Про виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності

Cтрок давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Норми визначені частиною шістнадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

 

Щодо підтвердження факту передачі даних від ПРРО до фіскального сервера

Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

 

Неподання звітності про використання РРО є підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки

Обов’язок подавати звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця встановлено пунктом 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Таким чином, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 

Умови, за яких суб’єкт господарювання – платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу в сумі понад 3060 грн кожного першого числа місяця упродовж двох послідовних кварталів, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У випадку якщо платник не сплатить своєчасно борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 14 Податкового кодексу податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.

Одночасно нагадаємо, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 3060 гривень.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

 

Коли фізична особа - підприємець не може бути платником єдиного податку першої групи

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2021 – 1002000,0 грн).

Поняття торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Програмний РРО: готуємось до реєстрації

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), має перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, шляхом подання Повідомлення за формою №20-ОПП..

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі через Електронний кабінет.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261)

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Оподаткування нерухомості додало бюджетам запорізьких громад майже 221 мільйон гривень

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 220 мільйонів 768 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Рівень надходжень аналогічного періоду минулого року перевищено на 62 мільйони гривень або на 39 відсотків.

Більшу частину платежу забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи – 152 мільйони гривень, що на 47,8 мільйона гривень більше, ніж торік. Від фізичних осіб скарбниці отримали 69 мільйонів гривень, зростання до минулорічного показника склало 14,2 мільйона гривень.

Так, до міського бюджету Запоріжжя сплачено майже 90 мільйонів гривень податку на нерухомість, мелітопольські і веселівські власники нерухомого майна спрямували до бюджетів громад 34,8 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 22,7 мільйона гривень, бердянські і приморські – 20 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 10,3 мільйона гривень, Запорізького району – понад 10 мільйонів гривень тощо.

Всього у регіоні 4580 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 38 тисяч фізичних осіб володіють об'єктами нерухомості, які оподатковуються. СГД-юридичні особи самостійно нараховують, декларують і сплачують податкові зобов'язання. А громадянам податкова служба надсилає повідомлення-рішення про нарахований податок. Для звірки даних, зокрема, стосовно майна та його площі, кожен платник має право звернутися до органу ДПС за місцем реєстрації.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Скарбниці запорізьких громад отримали майже 325 мільйонів гривень акцизного податку

З початку року компанії і підприємці регіону, які продають уроздріб підакцизні товари, сплатили 324 мільйони 885 тисяч гривень акцизного податку. Порівняно з минулим роком надходження до місцевих бюджетів зросли на 52 мільйони 558 тисяч гривень або на 19 відсотків.

Лише у листопаді до скарбниць громад перераховано понад 34 мільйони гривень, що на 9 мільйонів гривень більше, ніж торік.

Для реалізації підакцизної продукції фахівці податкової служби видали представникам бізнесу 9437 ліцензій, зокрема, майже 4 тисячі документів на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 3666 дозволів – на реалізацію тютюновими виробами, 1111 – для продажу пива та 358 – сидру. Усього станом на початок грудня кількість діючих ліценцій в регіоні склала 10548. Від ліцензування продажу алкогольної і тютюнової продукції до місцевих бюджетів надійшло близько 46 мільйонів гривень.

Перелік активних ліцензій розміщено на сайті податкової служби: http://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Крім того, у січні-листопаді проведено 1782 перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 48,2 мільйона гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

У Запорізькій області підсумували роботу з легалізації праці і зарплат

Результати проведених заходів щодо легалізації праці та заробітної плати в регіоні обговорили на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. У нараді, яку провів заступник голови Запорізької облдержадміністрації Руслан Шиханов, взяли участь керівництво профільних департаментів ОДА, податкової служби регіону, Пенсійного фонду області, Головного управління Держпраці, Запорізького обласного центру зайнятості, представники обласної ради профспілок, обласної федерації роботодавців. Позицію податкових органів представляла заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.

Як повідомив Руслан Шиханов, рівень зайнятості населення в області за підсумками першого півріччя перевищив середньоукраїнський і склав 55,8 відсотка, водночас показник безробіття залишився високим – понад 11 відсотків.

Під час обговорення було вирішено продовжити практику інформаційно-роз'яснювальної кампанії серед працедавців щодо неприпустимості допуску до роботи співробітників без оформлення з ними трудових відносин та негативних наслідків нелегальної праці. А керівники підприємств, де зростає чисельність осіб, які працюють неповний робочий час та яким виплачується зарплата на рівні менше мінімальної, будуть запрошуватися на засідання територіальних комісій за участі органів місцевої влади та податкової служби.

Крім того, у разі виявлення порушення законодавства про працю представники місцевих рад мають можливість звернутися до контролюючих органів для подальшого реагування.

Під час наради надані роз'яснення стосовно аспектів одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

Також на засіданні члени координаційного комітету затвердили план роботи на перше півріччя наступного року та розглянули питання взаємодії учасників соціального діалогу у сфері професійної орієнтації молоді з метою мотивації до вибору актуальних на ринку праці професій, затребуваних у реальному секторі економіки.

 

Запорізькі підприємства користуватимуться податковими пільгами

У Запоріжжі під керівництвом заступника голови обласної державної адміністрації Руслана Шиханова проведено онлайн-засідання регіональної комісії з питань діяльності підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю. У заході взяли участь начальниця відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування, контрольованих операцій управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Ольга Богданова, керівництво Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Запорізької обласної організації Українського товариства глухих.

Члени комісії розглянули питання визначення доцільності надання права на користування пільгами з оподаткування Запорізькій обласній організації Українського товариства глухих.

Присутні проаналізували відповідність Організації законодавчим критеріям та прийняли рішення рекомендувати голові облдержадміністрації надати дозвіл на податкові пільги з наступного року.

Крім того, учасникам засідання доповіли про кампанію одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

 

За оренду і користування запорізькими землями бюджети отримали 1,6 мільярда гривень

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 607 мільйонів гривень плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року доходи скарбниць зросли на 13 відсотків або на 186,5 мільйона гривень. Збільшення надходжень відбулося за рахунок залучення до оподаткування нових платників, укладання додаткових угод до діючих договорів оренди, погашення податкового боргу.

Від запорізьких підприємств, організацій і установ бюджети громад отримали 1 мільярд 354 мільйони гривень, від фізичних осіб – 253 мільйона гривень.

Так, до міської скарбниці Запоріжжя сплачено 889 мільйонів гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські землевласники і орендарі направили до бюджетів 135 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 108,6 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 103,6 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 80,6 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 71 мільйон гривень, василівські і михайлівські – 65,5 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – майже 52 мільйони гривень тощо.

На даний час в області зареєстровано 9154 суб'єкта господарювання-юридичні особи та 287 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Представники малого і середнього підприємництва поповнили запорізькі бюджети на 1,7 мільярда гривень

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону сплачено 1 мільярд 721 мільйон гривень єдиного податку, що на 308,5 мільйона гривень або на 22 відсотки більше, ніж торік.

Від підприємців-фізичних осіб бюджети отримали 1 мільярд 236 мільйонів гривень, це на 274,3 мільйона гривень або на 28,5 відсотка перевищило рівень надходжень 11 місяців 2020 року. Суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували до скарбниць громад 214 мільйонів гривень, представники аграрного сектору поповнили бюджети на 271 мільйон гривень.

Так, з початку року платники м. Запоріжжя направили до бюджету 960 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 173,6 мільйона гривень, бердянські та приморські – 132 мільйони гривень, оріхівські та гуляйпільські – 65,6 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 65,4 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 62,5 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 57,5 мільйона гривень, якимівські та приазовські – понад 53 мільйони гривень тощо.

Всього на даний час за спрощеною системою оподаткування працюють майже 55 тисяч фізичних осіб-підприємців, дев'ять тисяч СГД-юридичних осіб та більш ніж дві тисячі сільськогосподарських товаровиробників.

Нагадуємо, 21 грудня – останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з першого кварталу наступного року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі роботодавці легалізували 17 тисяч працівників

У Запорізькій області переважна більшість роботодавців добровільно оформили 17 тисяч працівників. Це стало результатом інформаційної взаємодії з керівниками підприємств та приватними підприємцями, яку цього року налагодили фахівці податкової служби регіону разом із представниками територіальних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Громадянам було виплачено більше 105 мільйонів гривень офіційних доходів, з яких до бюджетів та пенсійного і соціальних фондів сплачено 43,6 мільйона гривень, у тому числі, 23,1 мільйона гривень єдиного внеску, 18,9 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,6 мільйона гривень військового збору.

За підсумками контрольно-перевірочних заходів, зокрема, у сфері реалізації підакцизних товарів, виявлено 44 неоформлені працівники. Матеріали аудиту передані до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Крім того, серед підприємств, які мали ризики щодо несплати податків під час виплати доходів громадянам, проведено 386 документальних перевірок. За виявлені порушення донараховано 18 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, один мільйон гривень єдиного внеску та 1,4 мільйона гривень військового збору. З цих сум до бюджетів вже надійшло 7,4 мільйона гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".