Бердянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє
До уваги роботодавців! Повідомляйте контролюючі органи про прийняття працівника на роботу
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації).
Зазначене Повідомлення подається до територіального органу ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Порядку № 413 від 17.06.2015.
Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Слід зазначити, що подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою не передбачено;
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.
Для формування електронного Повідомлення в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Переваги РРО/ПРРО
Шановні платники! Бердянська ДПІ нагадує платникам податків, що з 1 січня 2022 року для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють підприємницьку діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, введено обов’язок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до вимог пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.
Контроль за надходженням коштів (виручки) від продажу товарів (послуг) необхідний безпосередньо фізичній особі – підприємцю власнику бізнесу. Це дає змогу особисто контролювати кількість реалізованого товару (послуги), суми отриманих коштів з мінімальними витратами часу. Крім того, дає змогу контролювати залишок товарів, та у разі потреби здійснювати своєчасне його придбання у постачальників.
Крім того, наявність фіскального чека у покупця є гарантією та захистом прав споживачів.
На сьогодні весь цивілізований світ вже перейшов на застосування електронних реєстраторів розрахункових операцій (онлайн каси).
Однією з переваг використання електронних реєстраторів розрахункових операцій (онлайн кас, РРО, ППРО) є скорочення кількості перевірок та скорочення часу на їх проведення.
Це тільки на перший погляд здається, що касові апарати є інструментом контролю. Насправді ж підключені до загальної інформаційної мережі магазину, вони дають змогу одержувати точні відомості про продажі. Касовий апарат став сучасним інструментом для ведення бізнесу.
Шановні платники податків, для реєстрації РРО або програмного РРО пропонуємо скористатися безкоштовним програмним сервісом від ДПС України «Електронний кабінет», який забезпечує можливість дістанційної роботи в режимі онлайн та розміщений на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov).
На що вплине підвищення з 1 грудня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати
Бердянська ДПІ нагадує, що з 1 грудня 2021року ми маємо новий розмір мінімальної заробітної плати – 6500 грн. за місяць.
На що це впливає? Насамперед на оплату праці, нарахування ЄВ, в тому числі у ФОП.
Нарахування ЄВ
Оскільки збільшується розмір мінімальної заробітної плати, то автоматично з 1 грудня збільшується розмір мінімального та максимального страхового внеску для нарахування ЄВ.
Максимальна база ЄВ з 1 грудня буде становити 97 500 грн. на місяць ЄВ з неї 21 450 грн. (до 01.12.2021 - 19800 грн.), а мінімальний ЄВ за кожного працівника, який має сплатити роботодавець – 1430 грн. (до 01.12.2021 - 1320 грн.). Але на зарплату працівників з інвалідністю ЄВ нараховується на фактичну суму нарахованої зарплати у розмірі 8,41%, тобто по таких працівниках вимоги щодо мінімального ЄВ не застосовується, як юридичними особами, так і приватними підприємцями.
Зміни для ФОП
Приватні підприємці також мають враховувати, що починаючи з грудня 2021 року вони сплачують ЄВ за себе у розмірі не менше ніж 1430 грн.
Зрозуміло, що збільшення мінімальної заробітної плати призведе і до збільшення суми нарахованого ПДФО та військового збору.
З 01.12.2021 також відбудеться підвищення розміру прожиткового мінімуму для всіх груп населення.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на грудень 2021 року становить – 2393 грн.
Прожитковий мінімум у з 1 грудня 2021 року для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
дітей віком до 6 років – 2100 гривень,
дітей віком від 6 до 18 років – 2618 гривень,
працездатних осіб – 2481 гривня,
осіб, які втратили працездатність – 1934 гривні.
При цьому, зазначимо, що підвищення розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 01.12.2021 року не вплине на розмір тих показників, які встановлюються залежно від розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 року, і не змінюються протягом року. Це, зокрема:
податкова соціальна пільга (далі – ПСП);
граничний розмір зарплати на місяць, до якої застосовується ПСП;
добові;
ставки єдиного податку.
Одночасно нагадуємо, що до 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати одноразову добровільну декларацію та цивілізовано легалізувати свої доходи які були приховані від оподаткування.
Позитиви запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб :
- можливість цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування;
- декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів та сплати збору з одноразового добровільного декларування;
- додаткові надходження до бюджету, які будуть працювати на легальну економіку України.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику виключно декларантом в електронній формі засобами Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:
гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. «г» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (п.п. «б» п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).
База для нарахування збору з одноразового добровільного декларування якщо доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації та якщо стосовно яких розпочато досудове розслідування
Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації її як ФОП та відповідно без сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення та/або стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження?
Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено підрозд. 9 прим. 4.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант) (п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.
Разом з цим, п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
Враховуючи викладене, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим.1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Чи необхідно подавати повторно документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування, якщо попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація була анульована у зв’язку з поданням декларації з типом «Звітна нова»?
Відповідно до абзацу першого п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Згідно з абзацом дев’ятим п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абзац десятий п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.
Роз’яснення законодавства
Громадяни мають час до кінця року скористатись податковою знижкою
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФОО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Норми встановлені п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
? визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
? на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
? розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Нагадуємо, що у громадян є час по 31.12.2021 включно скористатись податковою знижкою за 2020 рік!
Бажаєте стати «спрощенцем» з І кварталу 2022 року – подайте заяву не пізніше 16 грудня 2021 року
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для І або ІІ групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Підприємці, які є платниками інших податків і зборів, можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує переходу, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.
Отже, для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2022 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2021 року.
Як «докупити» страховий стаж для призначення пенсії?
Слід зазначити, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
З метою збільшення страхового стажу для громадян за договорами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачена можливість:
одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2;
сплати єдиного внеску, протягом строку, визначеного в договорі, на період не менше одного року.
Зокрема, громадяни, які виявили бажання брати участь у системі добровільного страхування, подають до органів податкової служби за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу. Члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як складається податкова накладна, якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця
Якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця, то за операцією з постачання таких товарів/послуг датою виникнення податкових зобов’язань (тобто датою, на яку має бути складена податкова накладна) є:
для частини товарів/послуг, вартість якої оплачується за рахунок бюджетних коштів - дата отримання бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника;
для частини товарів/послуг, вартість якої оплачується за рахунок коштів покупця - дата першої події: або оплата покупцем коштів, або відвантаження товарів (для послуг – оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг).
Щодо порядку складання податкових накладних у кожному конкретному випадку постачання товарів/послуг, які частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця, рекомендуємо звертатися до ДПС для отримання індивідуальної податкової консультації в порядку, визначеному п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України, із детальним описом обставин здійснюваних операцій.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.16).
Які особливості заповнення розрахунку коригування до податкової накладної, складеної при безоплатному постачанні товару, на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у разі часткового або повного повернення товару
У разі часткового або повного повернення товару, який був безоплатно поставлений отримувачу, у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у графі 2.1 зазначається код причини коригування 204 (Коригування податкової накладної, складеної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг).
При цьому, у випадку часткового повернення товару, який був поставлений безоплатно, у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування. У першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість по якому змінюється (у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується), у другому рядку у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка, у графі 7 – нове (змінене) значення кількості товару.
В усіх рядках такого розрахунку коригування значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується, графи 9, 10 та 14 не заповнюються; графи 8 та 13 заповнюються наступним чином:
якщо в податковій накладній у графах 7 та 10 було зазначено «0», то у розрахунку коригування до такої податкової накладної у графах 8 та 13 зазначається «0»;
якщо в податковій накладній графи 7 та 10 не заповнено, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної графи 8 та 13 не підлягають заповненню.
У випадку повного повернення товару, який був поставлений безоплатно, у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, виводяться в «0» (обнуляються) показники такої накладної (у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 податкової накладної яка коригується, інші графи заповнюються аналогічно як і при частковому поверненні безоплатно поставлених товарів).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.15).
Форма ведення обліку товарних запасів
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).
Чи потрібно надавати паперовий фіскальний чек покупцю за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати розрахунковий документ.
Зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язкові реквізити, які повинен містити фіскальний касовий чек
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.07.2021 № 329 внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі − Положення).
Відповідно до Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) − розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці (рядок 2);
адреса господарської одиниці (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки, перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5);
кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9)
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15);
напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18);
позначення форми оплати, суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО" (рядок 20);
для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21);
для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22);
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ЗН". Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН ПРРО" (рядок 30);
напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Робота РРО в режимі офлайн
Відповідно до п. 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:
відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розділу V Порядку №317).
Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою №4-ПРРО (додаток 4 до Порядку №317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. №4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).
Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. №4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. №4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.
Яким чином через Електронний кабінет ФОП надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою її подання
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Про єдиний соціальний внесок для фізичних осіб – підприємців
Базою нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) для фізичних осіб - підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО. Для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій). Ця норма регулюється статтею 8 Закону України № 1774-VІІІ від 6 грудня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
ФОП на загальній системі та платники єдиного податку, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують соціальну допомогу чи пенсію.
ФОП на єдиному податку, на загальній системі та особи, які провадять незалежну професійну діяльність сплачують ЄСВ до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом.
Звітність по ЄСВ за найманих працівників, до контролюючого органу, подається поквартально, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.
Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи - підприємці 1-ї та 2-ї групи відображають в складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).
Строк подання – до 1 березня 2022 року.
Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи - підприємці 3-ої групи за ввесь рік відображають у складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).
Період створення звіту з Додатком 1 – IV квартал 2021 р., строк подання – до 9 лютого 2022 року.
Порядок виправлення помилки з ЄСВ за минулі періоди у єдиній звітності
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.
Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3, де:
2 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно донараховано суму єдиного внеску;
3 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.
Проведення коригувань показників у Додатках 1, 2 та 3 до Розрахунку здійснюється відповідно до п. 9 розд. V Порядку.
Згідно з пп. 8 п. 9 Порядку платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені п. 1 розд. IV Порядку.
Таким чином, платник єдиного внеску у Додатку 1 до Розрахунку за звітний (податковий) період може провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, шляхом донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань 2 або 3.
Якщо загальна сума від здійснення операцій перевищує 1,0 млн. гривень платник податків підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ
Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:
- якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи;
- проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1000000 грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1000000 гривень.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.01).
Подання до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за періоди протягом яких діяльність не проводилася
Чи зобов’язані платники ПДВ подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася?
Згідно із п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, абз. 2 п. 40.1 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи. Так, відповідно до п. 200.4 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума:
враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)), відображається у рядку 21 Декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається. У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ПКУ не подається.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
З банківських процентів запорізьких вкладників до бюджету сплачено понад 38 мільйонів гривень
З початку року з нарахованих процентів депозитів запоріжців до державного бюджету надійшло 38 мільйонів 344 тисячі гривень податку на доходи фізичних осіб. Тільки за листопад фінансові установи перерахували до скарбниці більше трьох мільйонів гривень.
Більшу частину надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – майже 38 мільйонів, 398 тисяч гривень сплатили банки Мелітопольського району.
Оподаткування доходів з депозитних процентів регламентовано статтею 170.4. Податкового кодексу України. Відповідальним за утримання і перерахування платежу до бюджету є банківська (фінансова) установа. У податковому розрахунку інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби і залишаються конфіденційними.
Ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у банках, кредитних спілках складає 18 відсотків.
Податок сплачується у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. Отже, 30 грудня – останній день сплати ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, а також на вклади члена кредитної спілки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запоріжці направили до бюджету 745 мільйонів гривень військового збору
Упродовж одинадцяти місяців запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 745 мільйонів 593 тисячі гривень військового збору. Зростання до показника аналогічного періоду минулого року склало 125 мільйонів гривень або 20 відсотків.
Цього року середньомісячна сплата збору зросла порівняно з 2020 роком більш ніж на 11 мільйонів гривень і становить майже 68 мільйонів гривень.
Найбільші платежі у січні-листопаді забезпечили суб'єкти господарювання і мешканці м. Запоріжжя – 377 мільйонів 660 тисяч гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники направили до скарбниці 100 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 63,7 мільйона гривень, бердянські та приморські – 53 мільйони гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 28 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 24,6 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – майже 24 мільйони гривень, василівські та михайлівські – 23,7 мільйона гривень тощо.
Всього у Запорізькому регіоні нараховується майже 72 тисячі платників військового збору, серед яких 16 тисяч компаній, організацій та установ та 55700 фізичних осіб.
Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Його платниками є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запоріжці отримали 15 мільйонів гривень податкової знижки
З початку року шість тисяч чотириста мешканців регіону звернулись до податкової служби за компенсацією раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб. За результатами декларування їм нараховано до повернення більше 15 мільйонів гривень. Це, в середньому, складає 2350 гривень кожному.
Податкова знижка надається громадянам, які минулого року отримували офіційну заробітну плату і понесли певні витрати, перелік яких визначений статтею 166 Податкового кодексу України. Зокрема, до неї можна включати такі затрати: сплату за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня спорідненості (у т. ч. за оплату освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти), благодійні внески неприбутковим організаціям, частину суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, страхові платежі і пенсійні внески, сплачені страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення, витрати за переобладнання власного транспортного засобу з використанням біопалива, вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини тощо.
Для отримання знижки необхідно до 31 грудня подати декларацію про майновий стан і доходи та документи, що підтверджують витрати. Це можна зробити у податковій інспекції за місцем реєстрації або в онлайн режимі за допомогою електронного ключа – в Електронному кабінеті платника.
Детально про податкову знижку читайте за посиланнями:
https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan
https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii
https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/530842.html
https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/524140.html.
Запорізькі платники ПДВ подали на реєстрацію 4,8 мільйона податкових накладних
За січень-листопад у Запорізькій області платники податку на додану вартість подали на реєстрацію майже 4,8 мільйона податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на загальну суму ПДВ понад 28 мільярдів гривень.
Із загальної кількості було зупинено реєстрацію 56 тисяч ПН/РК на суму ПДВ 571,9 мільйона гривень. Це складає 1 відсоток від загальної кількості поданих на реєстрацію ПН/РК (або 2 відсотки від їх загальної суми ПДВ).
Протягом 2020 року платниками податку на додану вартість було подано на реєстрацію 4,5 мільйона ПН/РК на загальну суму ПДВ понад 20 мільярдів гривень.
З них було зупинено реєстрацію 40 тисяч ПН/РК на суму 455,48 мільйона гривень. Це складає 1 відсоток від загальної кількості (або 2 відсотки від загальної суми ПДВ) поданих на реєстрацію ПН/РК.
Нагадаємо, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платника податку, яким складено ПН/РК, що не відповідають ознакам безумовної реєстрації ПН/РК, встановлено його відповідність хоча б одному критерію ризиковості платника податку, визначеному порядком зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
До переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, протягом січня – листопада 2021 року були включені (та станом на 01.12.2021 залишались в переліку таких платників) 533 платника податку на додану вартість.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізькі компанії і підприємці сплатили до державної скарбниці 4,2 мільярда гривень ПДВ
У січні-листопаді запорізькі суб'єкти господарювання спрямували до державного бюджету 4 мільярди 210 мільйонів гривень податку на додану вартість. Рівень минулорічних надходжень перевищено на 189 мільйонів гривень або на п'ять відсотків.
Так, компанії і приватні підприємці м. Запоріжжя сплатили 2 мільярди 405 мільйонів гривень ПДВ, мелітопольські і веселівські – 316,7 мільйона гривень, бердянські та приморські – 309 мільйонів гривень, токмацькі та чернігівські – 184 мільйони гривень, оріхівські та гуляйпільські – 166,6 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 162,5 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 153 мільйони гривень тощо.
На даний час в регіоні зареєстровано більше десяти тисяч платників ПДВ, серед яких 9060 СГД-юридичних осіб та 951 СПД-фізична особа.
Нагадаємо, 20 грудня є граничним терміном подання декларації з податку на додану вартість за листопад, а 30 грудня – останній день сплати ПДВ за листопад.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
За забруднення довкілля запорізькі компанії сплатили 464 мільйони гривень "екоподатку"
За одинадцять місяців запорізькі підприємства перерахували до бюджетів усіх рівнів 464 мільйони гривень екологічного податку, що на 28,5 мільйона гривень або на 6,5 відсотка більше, ніж було сплачено роком раніше.
Відповідно до бюджетного розподілу до державної скарбниці спрямовано 281 мільйон гривень, до місцевих бюджетів – 183 мільйони гривень.
Так, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання забезпечили 243 мільйони гривень, компанії і установи м. Запоріжжя поповнили спецфонди бюджетів на понад 175 мільйонів гривень, Запорізького району – на 27,8 мільйона гривень, від мелітопольських та веселівських платників скарбниці отримали 4,5 мільйона гривень, бердянських та приморських – 4,3 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 2,9 мільйона гривень тощо.
На сьогодні в регіоні нараховується 3485 платників "екоподатку", які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи.
Нагадаємо, ставки платежу залежать від рівня небезпечності відходів або виду забруднюючих речовин.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
