Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 09.12.2021 09:14

Кількість переглядів: 342

Фото без опису

Бердянські податківці долучилися до "Дня громад"

У рамках співпраці податкової служби регіону з територіальними громадами начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова взяла участь у щотижневій нараді з головами громад з актуальних питань життєдіяльності територій Бердянського району.
Оксана Федорова проінформувала про стан сплати земельного податку в районі. Зазначила, що найбільше боржників з відповідних зборів на сьогоднішній день мають Бердянська, Осипенківська і Приморська територіальні громади.

Як відзначила Оксана Федорова, для недопущення втрат місцевих бюджетів необхідно провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед мешканців територіальних громад стосовно податкового боргу та обов'язку його погашення.

Крім цього, було наголошено на неприпустимості використання суб’єктами господарювання неоформлених найманих працівників. Адже від кількості офіційно працевлаштованих громадян безпосередньо залежить фінансова спроможність кожної територіальної громади, а такі факти як тіньова зайнятість призводять до втрат бюджету.

За результатами діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, які створені у кожній ОТГ, у Бердянській ТГ працевлаштовані 183 працівника та зареєстрували свою діяльність як суб’єкти господарювання 24 особи, по Приморській ТГ – працевлаштовані 28 працівників. За рахунок вжитих заходів надійшло 138,3 тисячі гривень ПДФО, 11,5 тисячі гривень військового збору та 169 тисяч гривень єдиного внеску.

На завершення, Оксана Федорова нагадала присутнім про кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року. Скориставшись податковою амністією, громадяни мають можливість цивілізовано легалізувати свої активи, які були приховані від оподаткування.

Координаційна рада підприємців у Бердянському міськвиконкомі: застосування РРО та облік товарних запасів

Для того, щоб проінформувати бердянських ФОПів та роз’яснити деякі питання ведення обліку товарних запасів, застосування РРО та програмних РРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп у Бердянському міськвиконкомі минулого тижня провели засідання Координаційної ради з питань розвитку підприємництва та захисту прав споживачів.

На нараді були присутні підприємці, працівники виконкому та податкової служби.

Онлайн-консультацію щодо впровадження та практичного застосування РРО провела фахівець відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Чічкань.

Говорячи про переваги новітніх реєстраторів розрахункових операцій, вона наголосила, що програмні РРО дозволяють вести облік товарів, формувати звітність за будь-який період, фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції, сканувати штрих-код для отримання ціни товару з баз даних та багато іншого.

Разом з тим, начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова розповіла про Порядок ведення обліку товарних запасів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.

Вона зауважила, що цей Порядок поширюється на ФОПів на загальній системі оподаткування; платників єдиного податку, які є платниками ПДВ; платників єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Під час наради розібрали питання, в якому вигляді та як ведеться Форма обліку товарних запасів, як оформлювати внутрішнє переміщення товарів між ФОПом та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами).

Оксана Федорова наголосила, що первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми та внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Посадовиця звернула увагу присутніх, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до них застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час засідання підприємці отримали відповіді на свої запитання, зокрема, щодо товарного обліку, аспектів запровадження ПРРО, використання касової техніки суб’єктами спрощеної системи оподаткування, діяльності підприємців на ринках, процесу реєстрації РРО та програмних РРО тощо.

Крім того, бердянським підприємцям нагадали про можливість легалізувати свої активи у ході одноразового добровільного декларування.

Фахівці центрів обслуговування платників Бердянська та Приморська надали майже 13 тисяч адмінпослуг

Спеціалісти Центрів обслуговування платників у містах Бердянськ та Приморськ за одинадцять місяців поточного року надали 12899 адміністративних послуг.

Найбільш запитуваною адміністративною послугою була видача реєстраційних номерів облікової картки платника податків та внесення відповідних даних до паспортів – надано 6041 послуги.

Також громадяни отримали 1530 довідок з державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утриманих податків, зареєстровано 1294 книг обліку розрахункових операцій, 972 реєстраторів розрахункових операцій.

Разом з тим зареєстровано платниками єдиного податку 1184 суб’єкта підприємницької діяльності, надано 1190 витягів з реєстру платників єдиного податку, 70 витягів з реєстру платників ПДВ. Крім того, видано 509 довідок про відсутність заборгованостей з платежів до бюджету. Також з початку року фахівці Центрів обслуговування платників здійснили реєстрацію та перереєстрацію 109 неприбуткових установ та організацій.

Фахівці ЦОПів інформують платників щодо можливості онлайн взаємодії з податковою та допомагають користувачам подавати звітність в електронній формі.

Також з відвідувачами інспекцій проводиться роз’яснювальна робота щодо одноразового добровільного декларування.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Чи мають право посадові особи контролюючого органу вимагати від декларанта документи, у тому числі додаткові документи, якщо активи, які задекларовані у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, знаходяться на території України

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Крім того, абзацом восьмим п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають одноразовому декларуванню

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.

Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

В яких випадках відомості, які зазначені декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно такого декларанта

Відповідно до п. 16 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразові (спеціальні) добровільні декларації (далі – Декларація), а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в Декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Положення абзацу першого п. 16 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за ст.ст. 212 та 212 прим. 1 (щодо зобов’язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи – підприємця) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ) щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в Декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в Декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в Декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) не повертається.

Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій Декларації, та відповідно сплачений Збір декларантом у повному обсязі суми Збору у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також Декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за ст.ст. 212 та 212 прим. 1 ККУ, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 ( щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо самозайнятої особи), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у абзаці третьому п. 16 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.

Таким чином, відомості, які зазначені декларантом у Декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за нерухомість, отриману у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення?

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3c9K7lW

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання « Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/30tNpyg

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?

У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.

При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3nniDjb

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Яким чином заповнюється гр. 6 розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом, який є власником частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві спільної часткової власності?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3wXqt6z

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3x9kjQE

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3kZXeuQ

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DOIQ0b

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3FJk2qT

Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?

Фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3xxsiY3

Роз’яснення законодавства

16 грудня – останній день подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування

Відповідно до норм Податкового Кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може подати заяву до контролюючого органу за місцем податкової адреси про перехід на спрощену систему оподаткування за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перейти на спрощену систему оподаткування можна один раз протягом календарного року за умови дотримання вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Податкового Кодексу.

При цьому, якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Права платника податків відповідно до Податкового кодексу України

Права платника податків визначені ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право:

безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю (п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника (п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПКУ, метод ведення обліку доходів і витрат (п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ (п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами (п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку (п.п. 17.1.11 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п. 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим відповідно до ПКУ (п.п. 17.1.15 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ (п.п. 17.1.16 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).

Пунктом 17.2 ст. 17 ПКУ визначено, що платник податку має також інші права, передбачені законом.

З 01 січня 2022 року застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку II - IV груп є обов’язковим

З 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО).

Саме з 01 січня 2022 року закінчується перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України) і застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.

Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 265/95-ВР) застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

При цьому, відповідно до вимог пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Крім того, з 01 січня 2022 року санкції, визначені пунктом статті 17 Закону 265/95-ВР, а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

З 1 грудня 2021 року змінюється розмір єдиного внеску

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень.

Так, у 2021 році розмір мінімальної зарплати:

з січня по листопад - 6000 грн.

з 1 грудня - 6500 грн.

Як наслідок мінімальний страховий внесок з єдиного внеску:

з січня по листопад – складає 1320 грн. (6000 х 22%);

з груденя - 1430 грн. (6500 х 22%).

Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску 15 розмірів мінімальної заробітної плати (6000 грн х 15 х 22%).

З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн. х 15 х 22%).

Нагадуємо, до кінця поточного року платник податку може скористатись правом на податкову знижку за наслідками звітного податкового року

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 Кодексу).

Громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть скористатися ним до 31.12.2021 включно.

Більш детально з цим роз’ясненням ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 103.06.01.

Авто включено до Переліку легкових автомобілів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком у звітному (податковому) році після 1 лютого: чи є об’єктом оподаткування?

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.

Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономіки про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономіки доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

За порушення вимог зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена відповідальність

До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру,

- 100 відс. вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.

Як повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску в разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності

Органи Державної податкової служби при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (п. 6 Порядку № 6).

Відповідно до п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІКП).

Пунктом 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

Програмні реєстратори розрахункових операцій: реєстрація та застосування

Правовідносини у сфері реєстрації та застосування РРО регулюються Податковим кодексом України та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до ст. 7 Закону № 265 розроблено Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України 23.06.2020 № 317, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547».

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602) (далі – заява).

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюється згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (за формою № 20-ОПП)), КОАТУУ, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці.

У розділі 4 Заяви, в залежності від призначення ПРРО, зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган, як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку.

На виконання вимог Закону №265 Державною податковою службою України розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Перереєстрація РРО

У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються: реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО: реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Зазначений порядок визначений п. 1, п. 2, п. 4 глави 3 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді додаткового блага

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, доходи у вигляді додаткового блага визначені п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Про особливості оподаткування новорічних подарунків

Оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та інших юридичних осіб визначено п.165.1.39 ст.165 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

До розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не включається вартість дарунків, наданих фізичній особі не в грошовій формі юридичною особою або фізичною особою - підприємцем – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (відповідно пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ).

Тобто, в 2021 році вартість подарунка у розмірі 1500 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором.

Також необхідно враховувати, що відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

Як суб’єкту господарювання зареєструвати ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Своєчасне подання звітності – обов'язок платника

Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо ознайомитись з інтерактивним Податковим календарем на грудень 2021 року за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar (для зміни місяця використовуйте стрілку).

Чи розміщується на офіційному вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

За якою формою фізичні особи-підприємці здійснюють ведення обліку товарних запасів?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).

Чи повинен знятись з обліку платника єдиного внеску член фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) .

Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.

Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.

При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.

Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку № 1162.

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.

Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів.

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.

Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.

Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

На підставі яких документів об’єкти нерухомості, які належать багатодітним сім’ям, не оподатковуються податком на нерухоме майно?

Відповідно до п.п. «л» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 26 червня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

Разом з тим статус прийомної сім’ї підтверджується Договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї за формою згідно з додатком до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

Платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним (прийомним) сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі подання до контролюючого органу за своєю податковою адресою документів, що підтверджують такий статус, зокрема:

Посвідчення батьків багатодітної сім’ї та Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї;

Договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юридичною особою громадянину?

Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Чи має право фізична особа - підприємець бути одночасно найманим працівником?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Чи необхідно суб’єкту господарювання розміщувати оригінал ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі?

Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб - підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).

Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Які фінансової операції підлягають фінансовому моніторингу та в якому розмірі?

Фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст.ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) за наявності однієї або більше ознак, визначених ст. 20 Закону.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

На податковій мапі з'явилося більше 11 тисяч нових запорізьких підприємців і компаній

З початку року в регіоні власну справу започаткували 11388 суб'єктів господарювання, серед яких 1648 юридичних осіб та 9740 фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком кількість тих, хто оформив підприємницьку діяльність, зросла на 930 осіб.

Всього на обліку у податковій службі перебувають 123224 платника, зокрема, компаній та організацій – 53281, підприємців – майже 70 тисяч.

Так, в області провадять діяльність 73900 платників податку на доходи фізичних осіб, 9993 платника податку на додану вартість, 56827 платників єдиного податку-юридичних та фізичних осіб тощо.

Також цього року фахівці податкових органів регіону зареєстрували у Державному реєстрі фізичних осіб 17686 громадян, у тому числі, 1163 іноземця.

Докладну інформацію про реєстрацію юридичних осіб можна переглянути на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/, для фізичних осіб – за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/reestratsiya-ta-oblik-fiz.

Крім того, в Електронному кабінеті розміщені дані про взяття на облік платників податків, інформація про бізнес-партнера, а також є можливість скористатися пошуком інформації з реєстрів страхувальників, платників єдиного податку та інших платежів: https://cabinet.tax.gov.ua/registers. Вхід до приватної частини кабінету здійснюється за допомогою електронного ключа.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізькі роботодавці спрямували на соціальні виплати майже десять мільярдів гривень

У січні-листопаді запорізькі платники податків спрямували до пенсійного та соціальних фондів 9 мільярдів 678 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року компанії і підприємці збільшили надходження на 1 мільярд 486 мільйонів гривень або на 18 відсотків.

У листопаді суб'єкти господарювання регіону сплатили 898 мільйонів гривень, що на 108 мільйонів гривень або на 14 відсотків більше, ніж торік.

На даний час у податковій службі області зареєстровано 170786 платників єдиного внеску, серед яких СГД-юридичних осіб – 53281, СПД-фізичних осіб – 117505.

Оскільки з 1 грудня розмір мінімальної заробітної плати підвищився до 6500 гривень, відповідно, мінімальний страховий внесок становить 1430 гривень, а максимальна база для нарахування єдиного внеску – 97500 гривень. Так, ставка єдиного внеску для платників спрощеної системи оподаткування (за "себе") усіх груп складає 1430 гривень.

Нагадаємо, 20 грудня – останній день сплати внеску, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за листопад, а гранична дата перерахування платежу для гірничих підприємств – 28 грудня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізький бізнес направив до бюджету держави понад десять мільярдів гривень

За десять місяців від запорізьких компаній і підприємців до державного бюджету надійшло 10 мільярдів 647 мільйонів гривень податків і зборів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, минулорічний рівень надходжень перевищено на 1 мільярд 829 мільйонів гривень або на 21 відсоток.

У структурі доходів бюджету значну частину займає податок на додану вартість – з початку року представники бізнесу спрямували 4 мільярди 210 мільйонів гривень, що на 189 мільйонів гривень або на 5 відсотків більше, ніж торік.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено майже три мільярди гривень, зростання до показника аналогічного періоду 2020 року склало 448,7 мільйона гривень або 18 відсотків.

Добувні підприємства регіону направили до держбюджету 1 мільярд 184 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, що майже на 828 мільйонів гривень більше даних січня-листопада попереднього року.

Від запорізьких підприємств державна скарбниця отримала 946 мільйонів гривень податку на прибуток, що у порівнянні з минулорічною сплатою більше на 203 мільйони гривень або на 27 відсотків.

Крім того, платники регіону забезпечили до бюджету 745,6 мільйона гривень військового збору, 281 мільйон гривень екологічного податку, майже 67 мільйонів гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Два запорізьких підприємства стали переможцями Рейтингу "Сумлінні платники податків"

Урочиста церемонія нагородження переможців всеукраїнського ювілейного рейтингу "Сумлінні платники податків-2020" відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, керівництва Державної податкової служби України, Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України", територіальних органів ДПС, Українського союзу промисловців і підприємців та переможців Рейтингу.

Запорізьку область в онлайн-режимі представляли керівник податкової служби регіону Роман Афонов, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, очільники територіального відділення АППУ та представники підприємств-переможців.

Серед десятків компаній країни за високі досягнення щодо повноти та своєчасності сплати податків, дотримання податкової дисципліни, кількості офіційно працевлаштованих співробітників, участі у соціальних програмах – звання кращого платника податків здобули дві компанії Запорізького регіону – ПрАТ "Карлсберг Україна" (сумлінний платник податків у галузі переробної промисловості) та ДП "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" ім. Академіка О.Г.Івченка (сумлінний платник податків у сфері права, консалтингу, наукової та технічної діяльності).

Під час урочистостей підприємства-переможці отримали нагороди від Асоціації платників податків України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

"Залізний" касовий апарат або програмний РРО? Консультують запорізькі податківці

Фахівці податкової служби Запорізької області провели чергову онлайн консультацію щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Захід відбувся в рамках проєкту "Створення системи інформаційно-консультативної підтримки малих та середніх підприємств у Бердянській громаді", який реалізує виконком Бердянської міськради.

Фахівчиня відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Чічкань детально розповіла про впровадження та практичне застосування РРО з наступного року.

Під час сесії запитань підприємці отримали відповіді на свої запитання, зокрема, щодо товарного обліку, аспектів запровадження ПРРО, використання касової техніки суб'єктами спрощеної системи оподаткування, діяльності підприємців на ринках, процесу реєстрації РРО та програмних РРО тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

До бюджетів Запорізької області сплачено понад 13,7 мільярда гривень податків

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 13 мільярдів 762 мільйони гривень податкових платежів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень надходжень перевищив минулорічний на 19 відсотків, додатково скарбниці отримали 2 мільярди 217 мільйонів гривень.

Із загальної суми сплачено 8 мільярдів 860 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 1 мільярд 346 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Підприємці спрощеної системи оподаткування спрямували 1 мільярд 721 мільйон гривень єдиного податку, зростання до показника минулого року склало 308,5 мільйона гривень або 22 відсотки.

Запорізькі землекористувачі і власники ділянок направили до скарбниць громад 1 мільярд 607 мільйонів гривень плати за землю. Це на 186,5 мільйона гривень або на 13 відсотків більше, ніж було сплачено роком раніше. Зокрема, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 1 мільярд 354 мільйони гривень, від фізичних осіб – 253 мільйони гривень.

Крім того, платники забезпечили до місцевих бюджетів 509 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, майже 325 мільйонів гривень акцизного податку з реалізації підакцизної продукції, 221 мільйон гривень податку на нерухомість, 183 мільйони гривень екологічного податку тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізькі підприємці пропонують відтермінувати обов'язкове використання РРО

У Запоріжжі відбулося чергове онлайн-засідання робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва. Нарада пройшла за участі керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, заступниці голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариси Церетелі, представників громадських організацій та підприємців. Позицію податкової служби регіону представляли заступники начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Алла Децик та Олена Щедровська.

Одним із головних питань розгляду стало відтермінування введення обов'язку платників єдиного податку застосовувати з 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій шляхом продовження дії пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Лариса Церетелі презентувала законопроект, напрацьований Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України, який передбачає перенесення термінів використання РРО на рік для представників спрощеної системи оподаткування. Під час обговорення члени робочої групи висловили свої пропозиції щодо запропонованих законодавчих змін.

Також на засіданні йшлося про аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Мешканці Запоріжжя сплатили до міського бюджету 57 мільйонів гривень податку на нерухомість та плати за землю

З початку року у Запоріжжі 14500 платників майнових податків перерахували до бюджету міста 57,2 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком зростання надходжень склало 17,5 відсотка, додатково скарбниця отримала 8,5 мільйона гривень.

Так, 1,4 тисячі мешканців Заводського району сплатили 4,4 мільйона гривень, 1,4 тисячі платників Олександрівського району спрямували 6,3 мільйона, 1,6 тисячі власників нерухомості, земель та користувачів ділянок Комунарського району забезпечили 7,1 мільйона, у Дніпровському районі 4 тисячі платників направили до бюджету 9,8 мільйона, у Вознесенівському районі – 12,4 мільйона (4 тисячі платників), у Шевченківському районі – 12,2 мільйона (2,4 тисячі платників), у Хортицькому районі – 4,7 мільйона гривень (1,1 тисячі платників).

Разом із цим майже дев'ять тисяч мешканців обласного центру своєчасно не сплатили 9,4 мільйона гривень податку на нерухомість, ще понад п'ять тисяч платників мають 14,7 мільйона гривень боргів з плати за землю. Тому податкова служба звертається до запоріжців не накопичувати заборгованість та вже зараз перевірити стан розрахунків з бюджетом. Це можна зробити у податковій інспекції за місцем реєстрації та дистанційно – в Електронному кабінеті платника. Вхід до приватної частині здійснюється за допомогою електронного ключа (https://cabinet.tax.gov.ua).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Погашення боргів з майнових податків у Запоріжжі: робоча зустріч податківців та міської влади

У Запоріжжі за ініціативи керівника Вознесенівського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Василя Рахуби відбулася робоча зустріч з вирішення проблемних питань погашення податкового боргу по майновим податкам. Участь у обговоренні взяли керівники профільних підрозділів податкової служби регіону та міської влади, а також представники депутатського корпусу.

Основним спікером онлайн-наради виступила начальниця управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Баневич, яка повідомила, що з початку року 14,5 тисячі платників спрямували до міського бюджету Запоріжжя 57,2 мільйона гривень майнових податків, що на 8,5 мільйона гривень або на 17,5 відсотка більше минулорічного показника. Поряд із цим наявна заборгованість з майнових податків перевищила 24 мільйони гривень.

З метою недопущення бюджетних втрат сторони обговорили шляхи ліквідації боргів і механізм обміну інформацією. Окремо наголошено на необхідності посилення співпраці у проведенні роз'яснювальної роботи серед населення із залученням голів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, управляючих компаній тощо.

Також були розглянуті проблемні питання стосовно пільг з податку на нерухоме майно та можливості проведення звірок платників щодо об'єктів оподаткування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

« повернутися