A A A K K K
для людей із порушенням зору
АНДРІЇВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Бердянський район, Запорізька область

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 01.12.2021 15:07
Кількість переглядів: 322

Фото без опису 

Бердянські підприємці сплатили майже 117 мільйонів гривень єдиного податку

Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, за січень-жовтень 2021 року до місцевих бюджетів громад Бердянщини сплачено 116 мільйонів 700 тисяч гривень єдиного податку. В цілому громади отримали у своє розпорядження на 13 мільйонів 500 тисяч гривень єдиного податку більше, порівняно із надходженнями минулого року.

Слід відмітити, що представники малого бізнесу системно забезпечують життєдіяльність  територіальних громад, активно сплачуючи єдиний податок до місцевого бюджету. Позитивна динаміка надходження єдиного податку – це результат зваженої фінансової політики, спрямованої на залучення до бюджетів територіальних громад додаткового фінансового ресурсу, а також сумлінне ставлення платників до обов’язку сплати податку.

 

Питання сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на розгляді у Бердянському міськвиконкомі

Днями начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова зустрілася із заступником міського голови міста Бердянська Оленою Божковою.

Робоча зустріч була присвячена питанню сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності та наявності заборгованості зі сплати за землю.

У заході прийняли участь начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Запорізькій області Олександр Прошутінський, начальник фінансового управління міськвиконкому Наталя Бочкова, фахівці юридичної служби та управління земельних відносин міської ради.

Заступник міського голови зазначила, що одним з джерел наповнення місцевого бюджету є надходження плати за землю. Бюджети безумовно, мають одержувати кошти за використання земель державної i комунальної власності. Відповідно до норм чинного законодавства суб’єкти господарювання зобов’язані або мати право власності на земельну ділянку, або укласти договір оренди на її використання.

Оксана Федорова довела до присутніх, що за результатами проведеної інвентаризації договорів оренди за період 2021 рік, укладених між суб`єктами господарської діяльності та Бердянською міською радою, встановлено непоодинокі випадки невідповідності ставок податку, вказаних у діючих договорах оренди землі до прийнятих рішень, що призвело до втрат місцевого бюджету за останні три роки на суму 685,8 тис. гривень.

Також, посадовиця окреслила проблемні питання, серед яких:

відмова Бердянської міської ради в укладанні (поновленні) договорів оренди на земельні ділянки, що розташовані в двокілометровій зоні берегозахисної смуги з посиланням на ст.60 Земельного кодексу України та ст.ст. 88, 90 Водного кодексу України;

несплата орендної плати за земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно, яке було відчужене орендарем земельної ділянки;

відсутність розподілу часток землі по кожному орендарю по сумісним договорам;

інформація щодо нових договорів (змін, припинення) надається без підписання додаткових угод орендарем та без реєстрації додаткової угоди.

Уповноважена особа ГУ ДПС у Запорізькій області запропонувала всі ці питання розглянути на комісії з питань визначення збитків, завданих внаслідок порушення земельного законодавства.

Також, на нараді обговорили заходи впливу на суб’єктів господарювання, направлені на скорочення заборгованості зі сплати за землю.

Податківці та представники органів місцевого самоврядування були одностайні у думці, що тільки спільна робота забезпечить додаткові надходження до місцевого бюджету за рахунок плати за землю та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На завершення зустрічі учасники домовилися про оперативний обмін інформацією щодо озвучених питань , а Оксана Федорова зазначила, що тісна взаємодія органів місцевого самоврядування та податкової служби є запорукою стабільного наповнення місцевого бюджету.

 

21 листопада 2021 року набрали чинності закони, що регулюють діяльність платників податків, які мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території (ТОТ)

21 листопада 2021 року набрали чинності:

- Закон України від 01.07.2021 року № 1617-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»;

- Закон України від 01.07.2021 року № 1618-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України»;

- постанова Правління Національного банку України від 08.10. 2021 року №103 «Про внесення зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні», якими внесено зміни, зокрема, до:

- Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI;

- Закону України від 15.04.2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207);

- Закону України від 08.07. 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (;

- Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;

- Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 року № 103.

Визнано таким, що втратив чинність Закон України від 12.08. 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Вищезазначені закони та нормативні документи стосуються  платників податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12.08.2014 №1636 (21.11.2021) мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території (ТОТ).  

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?

Доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, зокрема, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

Чи потрібно декларувати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти рухомого майна, які були отримані у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення?

У разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно, за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

 

Одноразова декларація: які доходи вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори

Бердянська ДПІ інформує, які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).

Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).

Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, не задекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

 

Яка вартість земельної ділянки зазначається в декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

 Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

Податкова амністія: як? коли? навіщо?

Якщо фізична особа має у власності 405 тис грн та виявила бажання задекларувати ці кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то яку саме суму з цих коштів така особа повинна задекларувати (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину)?

Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

При цьому об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим згідно з п.п. 1 п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис грн та виявила бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній декларації, а саме повністю уся сума 405 тис грн або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у декларації. 

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Яким чином сплачується збір з одноразового добровільного декларування?

Відповідно до п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Одночасно зауважуємо, що після отримання від платника одноразової (спеціальної) добровільної декларації у приватній частині Електронного кабінету платника буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору за відповідною територією із зазначення згенерованого QR-коду з кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до поданої декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати збору.

Звертаємо увагу, що в Електронному кабінеті платника забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

 

Законодавством передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Відповідно до п. 17 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

 

Роз’яснення законодавства

Не всі бажаючі можуть бути платником єдиного податку першої групи

Відповідно до норм Податкового кодексу України, обрати першу групу єдиного податку  мають право фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, також можуть провадити господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, а обсяг отриманого ними доходу протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Щодо визначення торгового місця, то відповідно до норм наказу Державного комітету статистики України від 26.07.2005 №209 таким є  площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства. Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не можуть бути платником єдиного податку першої групи.

 

Про терміни реєстрації податкових накладних

Бердянська ДПІ нагадує платникам податків, що Податковим кодексом України встановлено граничні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Звертаємо увагу, що у разі порушення зазначених строків застосовуються штрафні санкції. 

 

Повідомлення за формою 20-ОПП новостворені громадяни-підприємці повинні подати упродовж 10 робочих днів

Бердянська ДПІ нагадує новоствореним платникам податків про обов’язок стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Такими об’єктами  оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором. У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 

В який термін ДПС передає інформацію до ПФУ про сплату страхувальниками ЄВ?

Державна податкова служба України у встановленому порядку передає інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розрізі страхувальників щонеділі, а також другого робочого дня кожного місяця Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з ст. 11 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках податкових органів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду України (далі – ПФУ), фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду, а у випадках, передбачених законом, – недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.

Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки податкових органів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з ПФУ та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), ПФУ та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1 (далі – Порядок № 494).

Згідно з п.п. 3.3. п. 3 розд. ІІІ Порядку № 494/16-1 інформація, яку ДПС передає ПФУ, зокрема включає:

- відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на рахунки ПФУ та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- інші відомості, в тому числі дані у розрізі страхувальників щодо сплати ЄВ, необхідні для виконання ПФУ функцій, передбачених Законом № 2464.

Надання ПФУ та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування у розрізі страхувальників здійснюється у встановленому порядку на центральному рівні щонеділі, не пізніше 24 год. 00 хв., а також другого робочого дня кожного місяця.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.10).

 

Відповідальність фізичної особи – підприємця за несплату (неперерахування) єдиного внеску

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:

- до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;

- починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:

- що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиного внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Пунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Крім того, п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи: суми, що не включаються до складу доходу

Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України встановлено, що до складу доходу юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;

11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

12) суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

Крім того, п. 6 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до ст. 4 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

 

Умови визнання господарських операцій контрольованими

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

 

Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС

Пунктом. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

 

Затверджено форми спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість та порядок їх заповнення і подання

                                                               

Відповідно до пункту 2081.8 статті 2081 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2021 № 555 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.11.2021 за № 1477/37099) (далі – Наказ № 555) затверджені:

- форма спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

- форма уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- Порядок заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає особливості заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість, дія якого поширюється на осіб – нерезидентів, зареєстрованих як платники податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 розділу V ПКУ.

Наказ № 555 набирає чинності з 01.01.2022.

 

Випадки, коли необхідно здійснити перереєстрацію РРО

У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються: реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО: реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Зазначений порядок визначений п. 1, п. 2, п. 4 глави 3 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

 

До приватної частини Електронного кабінету можна увійти без використання кваліфікованого електронного підпису

Інформаційно-телекомунікаційна система ДПС України Електронний кабінет надає громадянам та бізнесу широкі можливості щодо реалізації обов`язків та прав у сфері оподаткування в режимі on-line.

Знайти Електронний кабінет можна за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або на офіційному вебпорталі ДПС України.

Електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн:

-  з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг,

-  за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID),

-  за допомогою мобільного застосунку «Дія».

Сервіс електронної ідентифікації BankID  Національного банку України надає користувачам можливість електронної ідентифікації без використання кваліфікованого електронного підпису. Використання BankID можливе лише для клієнтів тих банків, які його підтримують.

У разі входу до особистого кабінету за допомогою BankID користувача після обрання свого банку буде переадресовано на сайт банку для проходження ідентифікації з використанням логіна, пароля, номера картки. За умови успішної автентифікації на сайті банку, система Bank ID передає персональні дані, що дозволяє ідентифікувати користувача.

Покрокову інструкцію користувача (у тому числі і відеоінструкцію) затосунку «Дія» розміщено на Порталі  ДІЯ (https://diia.gov.ua).

Разом з тим, надсилання електронних документів до контролюючих органів можливе виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.

 

Майно ФОП, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу

Бердянська ДПІ нагадує, що не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати.

 

Коли можна не застосовувати РРО підприємцям на загальній системі

Підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО (п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, а саме:

- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, - 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання,

- визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у п.п. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати РРО/програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

 

Не сплатив податковий борг, переходи на загальну систему оподаткування

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу в сумі понад 3060 грн кожного першого числа місяця упродовж двох послідовних кварталів, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У випадку якщо платник не сплатить своєчасно борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.

Нагадаємо, що наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.

Одночасно нагадаємо, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 3060 гривень.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

З доходів запоріжців бюджети громад отримали вісім мільярдів

За десять місяців запорізькі роботодавці і мешканці регіону спрямували до місцевих бюджетів 8 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб. Зростання доходів скарбниць до показника аналогічного періоду минулого року склало 18 відсотків. Додаткові надходження перевищили 1,2 мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, до міського бюджету Запоріжжя надійшло 4 мільярди 445 мільйонів гривень. Енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 873 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 647 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 487,7 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 390 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 310 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 200 мільйонів гривень тощо.

Серед найбільших платників ПДФО у регіоні – підприємства-виробники електроенергії, чавуну, сталі та феросплавів, вогнетривких виробів, устаткування, а також добувні компанії.

Усього в Запорізькій області нараховується 74 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб, серед яких 18 тисяч юридичних осіб та 56 тисяч фізичних осіб.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

За порушення на ринку пального у Запорізькій області до бюджетів надійшло майже 1,8 мільйона гривень

У Запоріжжі під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Володимира Шустова відбулося чергове засідання штабу протидії нелегальному обігу пального та ліквідації нелегальних місць роздрібної торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом. Захід відбувся за участю представників податкової служби, правоохоронних та контролюючих органів.

З початку року працівники Головного управління ДПС у Запорізькій області провели 154 перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з пальним. За виявлені порушення до бюджету надійшло 1 мільйон 796 тисяч гривень.

Учасники засідання підбили підсумки роботи та обговорили подальші спільні дії щодо детінізації ринку пального, зокрема, з виявлення нелегальних АЗС.

 

Рентні платежі від запорізьких підприємств перевищили мільярд гривень

За десять місяців від запорізьких компаній до бюджетів усіх рівнів надійшло 1 мільярд 187,5 мільйона гривень рентної плати за користування надрами. У порівнянні з відповідним періодом 2020 року рівень сплати збільшився на 919 мільйонів гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету перераховано понад 830 мільйонів гривень рентної плати, до місцевих бюджетів – 357 мільйонів гривень.

Так, від василівських та михайлівських підприємств бюджети отримали 1 мільярд 136,5 мільйона гривень, платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 20,6 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – 7,6 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 6 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 4,3 мільйона гривень, Запорізького району – 4,3 мільйона гривень тощо.

Нагадаємо, суб'єкти господарювання, які видобувають корисні копалини, використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, повинні перераховувати рентну плату за користування надрами. На даний час в регіоні таких підприємств 573.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

59 тисяч мешканців Запорізької області заборгували бюджетам громад 79 мільйонів гривень майнових податків

З початку року 332 тисячі запорізьких платників-фізичних осіб сплатили до місцевих бюджетів 309 мільйонів гривень майнових податків, що перевищило минулорічні надходження на 73 мільйони 600 тисяч гривень або на 24 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Проте на сьогодні 59 тисяч власників нерухомості та землекористувачів-фізичних осіб накопичили податкові борги на суму 78,6 мільйона гривень. Зокрема, недоїмка з плати за землю складає майже 41 мільйон гривень, з податку на нерухоме майно – 37,7 мільйона гривень.

У п'ятірці найбільших боржників з земельного податку та орендної плати – платники Запорізької міської громади (9,4 млн грн), Приморської міської громади (2,7 млн грн), Мелітопольської міської громади (2,6 млн грн), Бердянської міської громади (2,2 млн грн) та Семенівської сільської громади (2 млн грн). У ТОП-5 найменших боргів – Воздвижівська сільська громада (2,1 тис грн), Малотокмачанська (3,5 тис грн), Таврійська (5,4 тис грн), Степненська (12,6 тис грн) та Андрівська сільська громада (12,9 тис грн).

Серед "лідерів" з недоїмки з податку на нерухоме майно – боржники Запорізької міської громади (14,7 млн грн), Мелітопольської міської громади (6,8 млн грн), Широківської сільської громади (3,4 млн грн), Токмацької міської громади (1,6 млн грн) та Бердянської міської громади (1,3 млн грн).

Найменшу заборгованість мають власники нерухомості таких сільських та селищних громад: Комиш-Зорянської (0,1 тис грн), Малотокмачанської (0,2 тис грн), Малинівської (0,4 тис грн), Розівської (1,1 тис грн) та Воскресенської (1,2 тис грн).

Як повідомив керівник податкової служби регіону, для недопущення бюджетних втрат фахівці податкової служби разом із представниками територіальних громад проводять інформаційну роботу серед громадян щодо необхідності обов'язкового погашення боргів перед місцевими скарбницями.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

В результаті добровільної легалізації праці запорізькі громади отримали понад 35 мільйонів гривень

У Запоріжжі голова обласної державної адміністрації Олександр Старух провів засідання обласної комісії щодо погашення заборгованості та легалізації заробітних плат, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці. В онлайн-засіданні взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, органів виконавчої влади, обласних установ, організацій і компаній.

Станом на початок листопада зарплатні борги в регіоні перевищили 99,5 мільйона гривень, зокрема, на економічно активних підприємствах – майже 80 мільйонів гривень. Члени комісії проаналізували динаміку з погашення своєчасно невиплачених доходів працівникам та надали відповідні доручення.

Як повідомила Олена Щедровська, робота з детінізації найманої праці і заробітних плат проводиться у рамках плану спільних дій обласної влади, податкової служби регіону, Головного управління Держпраці у Запорізькій області. При цьому першочерговим завданням фахівців податкової є забезпечення масово-роз'яснювальної роботи серед платників податків щодо необхідності легалізації робітників та неприпустимості їх допуску до роботи без належного оформлення, боротьби із зарплатами "у конвертах" та погашення зарплатної заборгованості.

За десять місяців роботодавці добровільно легалізували майже 16 тисяч працівників, яким виплатили понад 86 мільйонів гривень офіційних доходів. З цієї суми до бюджетів додатково надійшло 15,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 18,9 мільйона гривень єдиного внеску та 1,2 мільйона гривень єдиного внеску.

Олена Щедровська наголосила, що за рахунок збільшення надходжень ПДФО від легалізації найманої праці, територіальні громади отримали додаткові кошти, які можуть бути спрямовані на забезпечення соціально-економічного розвитку територій та надання якісних послуг своїм мешканцям. Тому одним із дієвих заходів, спрямованих на легалізацію заробітної плати, є спільна робота територіальних громад та податкових органів області.

Вона передбачає організацію роз'яснювальної роботи з керівниками підприємств, підприємцями і працівниками щодо неприпустимості неофіційних трудових відносин, також обмін інформацією щодо використання неоформлених найманих осіб у сфері торгівлі, під час виконання сільськогосподарських робіт.

Також на засіданні розглянули кампанію одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

 

Спільний контроль за майновими податками та легалізація ринку підакцизної продукції: громадам розповіли про резерви доходів скарбниць

День територіальних громад, який відбувся у Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха, був присвячений актуальним питанням регіону, ситуації із захворюваністю на COVID-19, проблемам медичних закладів, змінам податкового законодавства та джерелам додаткових надходжень до бюджетів. У заході взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування акцизного податку Оксана Бугакова, керівники територіальних громад, органів виконавчої влади.

Як повідомили представники податкової служби, одним зі значних у структурі доходів місцевих бюджетів є податок з реалізації підакцизної продукції. Так, з початку року скарбниці громад отримали 291 мільйон гривень акцизного податку, що на 43 мільйони гривень або на 17,5 відсотки більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Також учасникам презентували очікувані зміни законодавства при справлянні акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та їх вплив на надходження до місцевих бюджетів. Зокрема, законопроектом №5600 від 02.06.2021 передбачено перенесення на виробників та імпортерів обов'язку сплати п'ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачують суб'єкти роздрібної торгівлі.

Крім того, законопроектом №5917 від 01.07.2021 визначені зміни механізму зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, між відповідними бюджетами місцевого самоврядування з метою збереження належних надходжень акцизного податку, які вони отримують за діючою системою оподаткування.

Як підкреслили фахівці служби, на даний час для легалізації ринку підакцизних товарів слід організовувати спільні робочі зустрічі з підприємцями та обстеження об'єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю на предмет законної діяльності, передусім, за наявності ліцензій та реєстраторів розрахункових операцій.

Окремо було наголошено на адмініструванні майнових податків та заборгованості з плати за землю та податку на нерухоме майно. Як відзначила Олена Щедровська, для недопущення втрат місцевих бюджетів необхідно провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед мешканців територіальних громад стосовно податкового боргу та обов'язку його погашення.

Також на засіданні розглянули організацію процесу дерегуляції в сфері господарської діяльності, проведення нормативно-грошової оцінки земель регіону, а також особливості одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

 

За виграними запорізькими податківцями судовими справами до бюджетів надійде майже 1,8 мільярда гривень

З початку року судові органи розглянули 1432 справи між податковою службою і запорізькими платниками на загальну суму спорів майже два мільярди гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, на користь держави винесено 1115 рішень на суму 1 мільярд 766 мільйонів гривень, що склало 82 відсотки від кількості справ та 89 відсотків – від суми. Платники виграли 257 справ на суму 223,5 мільйона гривень.

Так, за позовами представників бізнесу до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень суди підтримали позицію податківців у 211 справах із сумою 388 мільйонів гривень (69 відсотків від кількості справ, 78 відсотків – від суми). Платники довели свою правоту у 31 відсотку розглянутих справ.

За позовами органів ДПС до суб'єктів господарювання юристи податкової виграли 829 справ із сумою 1 мільярд 329 мільйонів гривень, що склало 99 відсотків від кількості справ та 98 відсотків – від суми.

Крім того, на даний час за матеріалами справ про банкрутство до бюджетів надійшло 53 мільйони гривень, а за результатами судових рішень про стягнення заборгованості скарбниці отримали понад 41 мільйон гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Онлайн-сервіси стали доступними ще для 16 тисяч запоріжців

У січні-листопаді спеціалісти запорізьких пунктів реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 38 тисяч електронних ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року клієнтами відокремлених підрозділів податкової стали 16 тисяч платників податків регіону.

На даний час в Запорізькій області працюють три відділення КНЕДП, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а (1-й поверх), м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.

Також представники бізнесу та громадяни (вже зареєстровані користувачі) зможуть без відвідування податкової самостійно сформування сертифікати за електронним запитом за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Крім того, Е-ключі можна отримати без надання реєстраційної картки та паперових копій документів – така можливість для фізичних і юридичних осіб реалізована у функції "Шерінг" застосунку "Дія".

Додаткова інформація про електронні довірчі послуги податкової служби: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь