Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 24.11.2021 15:25

Кількість переглядів: 301

Фото без опису

Платники Бердянського району сплатили до бюджету більше 650 мільйонів гривень ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб традиційно залишається рекордсменом у наповненні бюджету.

Як повідомила начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова за січень – жовтень поточного року платники Бердянської та Приморської ДПІ сплатили до бюджету 650,2 млн гривень.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року спостерігається збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб на 123,2 млн гривень.

До державного бюджету платниками сплачено 162,5 млн гривень ПДФО, а до місцевих бюджетів сплачено 487,7 млн гривень.

Основними чинниками, які впливають на зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб є збільшення рівня мінімальної заробітної плати та постійна спільна робота фахівців Бердянської податкової служби з органами місцевого самоврядування щодо проведення зустрічей, індивідуальної роз’яснювальна роботи з роботодавцями, стосовно дотримання норм трудового законодавства та недопущення виплат заробітної плати у розмірах, менших за законодавчо встановлений рівень.

З початку поточного 2021 року роз’яснювальна робота проведена з 426 суб’єктами господарювання. Внаслідок такої роботи 385 платників податків підвищили рівень заробітної плати. До бюджету додатково надійшло податку на доходи фізичних 1,7 млн гривень та 2,1 млн гривень єдиного внеску.

Погашення боргів по заробітній платі на контролі фахівців податкової служби Бердянська

Днями у Бердянську відбулось чергове засідання міської комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення) та соціальних виплат, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та легалізації заробітної плати.

На заході були присутні уповноважені особи податкової служби, Пенсійного фонду, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради та прокуратури.

Учасники засідання розглядали питання рівня оплати праці у Бердянській територіальній громаді та заслуховували роботодавців щодо підвищення заробітної плати до законодавчо встановленого мінімуму та перспектив погашення заборгованості по заробітній платі до закінчення поточного року.

Начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Олександр Прошутінський зазначив, що станом на початок листопада на території міста Бердянська сплачують податки на заробітну плату 2652 платники, з яких 1116 юридичних осіб та 1536 фізичних осіб.

За результатами І кварталу 2021 року кількість підприємств, які нараховували заробітну плату менше мінімальної на території Бердянської ТГ складало 190 або 17% від загальної кількості, у ІІІ кварталі їх число зменшилось до 142 або 12,7%.

Члени комісії проінформували присутніх роботодавців про відповідальність за порушення законодавства про працю та повідомили, що контроль за легалізацією заробітної плати і надалі залишатиметься одним з пріоритетних напрямків роботи, адже легальна зарплата – це додаткові надходження до бюджету, підвищення соціальних гарантій найманих працівників та відповідальності суб’єктів господарської діяльності.

Крім того, під час заходу йшлося про особливості одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

Правила ведення обліку товарних запасів, затверджено Порядок

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Наказ № 496) затверджено Порядок, який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Наказ № 496 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033. Наказ № 496 набирає чинності з 26 листопада 2021 року.

Звертаємо увагу, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанова № 1147: з 10.11.2021 діють нові правила розрахунку нормативної грошової оцінки землі

10 листопада набрала чинності постанова Кабінету Міністрів від 03 листопада 2021 року № 1147 “Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок”. Постановою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Отже з 10.11.2021 почали діяти нові правила розрахунку нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про оцінку земель” технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідними сільськими, селищними та міськими радами.

Так, протягом місяця відповідна рада буде розглядати та приймати рішення про затвердження або відмову такої технічної документації. Причиною відмови може бути лише невідповідність вимогам законів та нормативно-правовим актам, або розташування земельних ділянок на території іншої громади. Рішення про відмову має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

У статті 1 Закону України “Про оцінку земель” визначено, зокрема, що дата оцінки земельної ділянки - це дата, вказана в технічній документації. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно - правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з її втратою. Згідно з позицією Конституційного Суду України, закріплення принципу незворотності дії є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою та громадянином.

При розгляді питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (земельних відновин) відповідна сільська, селищна. міська ради мають брати до уваги дату проведення такої оцінки, що вказана у відповідній технічній документації.

Норми постанови від 03.11.2021 № 1147 мають застосовуватися до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що була складена розробниками такої документації із зазначенням дати оцінки 10 листопада 2021 року і пізніше.

Постанова не виключає можливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земель, що складена розробниками до 10 листопада 2021 року. Внесення відомостей про грошову нормативну грошову оцінку земель, що складена розробниками 10 листопада і пізніше, запроваджується лише з 1 січня 2022 року.

Постанову № 1147 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2021 № 216.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Зайво сплачені кошти при податковій амністії: умови для повернення

Відповідно до абзацу першого п. п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

При виявленні контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації

Бердянська ДПІ нагадує, що в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, під час якої громадяни мають можливість задекларувати активи, з яких раніше не були сплачені податки.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) добровільне декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Нагадуємо, що Декларацію можна подати у будь-який зручний час через Електронний кабінет платника.

Зокрема, зі всією інформацію щодо одноразового добровільного декларування можна ознайомитися у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvanny a.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи необхідно відкривати у банку спецрахунок, якщо кошти вже розміщені на рахунках у банку?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ).

Декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються НБУ.

Отже, положення п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунках у банку.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: термін сплати збору

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом:

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 листопада 2023 року;

третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

Зазначена норма визначена п. 12 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: термін сплати недоплати за результатами камеральної перевірки

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант зобов'язаний:

- сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення;

- та подати уточнюючу одноразову (спеціальну) декларацію протягом 20 днів з дня отримання такого повідомлення.

Зазначена норма визначена п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 9⁴ розділу ХХ ПКУ.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «На підставі яких документів визначаються витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/519650.html

Вся інформація щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування - на субсайті ГУ ДПС у Запорізькій області

На субсайті територіальних органів ДПС у Запорізькій області за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/ розміщено банер «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На зазначеному інформаційному ресурсі розміщено:

- Нормативно-правові акти (Закон України від 15.07.2021 №1539-ІХ, Наказ МФУ від 02.08.2921 №439, постанови Правління НБУ від 12.08.2021 №86 та від 05.08.2021 №83),

- Повідомлення,

- Роз’яснення для платників (запитання-відповіді, інформаційні листи, презентації та відео),

- Аналітичні дані,

- Зворотній зв’язок,

- Декларація (форма, порядок заповнення, покрокова інструкція).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: терміни сплати збору

Після отримання від платника одноразової (спеціальної) добровільної декларації у приватній частині Електронного кабінету платника буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору за відповідною територією із зазначення згенерованого QR-коду з кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов'язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі виявлення податковим органом за результатами камеральної перевірки декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення та подати уточнюючу одноразову (спеціальну) декларацію протягом 20 днів з дня отримання такого повідомлення (п.п. 15.1п. 15 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ).

Роз’яснення законодавства

Подання відомостей для реєстрації фізичної особи онлайн

На вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-vidomostey/ розміщено інформаційні матеріали щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет, а саме:

- Платникам податків про електронний сервіс;

- Порядок формування запиту щодо реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»;

- Пам’ятка для заповнення Облікової картки фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- Пам’ятка для заповнення Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того наведені електронні форми Облікової картки, Заяви про внесення змін та Повідомлення про результати обробки:

F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (для подання в електронному вигляді);

F1314701 – Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (для подання в електронному вигляді);

F1414601 – Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (при поданні в електронному вигляді);

F1414701 – Повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (при поданні в електронному вигляді).

Якщо необхідна інформація щодо Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Повернення підприємством коштів (майна), внесених фізичною особою до статутного капіталу: як відобразити?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи включається інвестиційний прибуток від проведення ним операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 ст. 164 ПКУ)

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 ст. 170 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами) ( п.п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773), інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, відображається за ознакою доходу «112».

Отже, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним.

Платникам єдиного внеску: якщо необхідно уточнити показники додатку 4ДФ до Розрахунку

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, порядок його заповнення та подання податковими агентами затверджені наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків,

крім тих, у яких проводиться коригування.

Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином (п. 10 розд. V Порядку):

1) у розд. I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію (у такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення);

2) у розд. II:

- у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01.01.2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Платникам єдиного внеску: заповнення рядка 09 заголовної частини Розрахунку

Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Заголовна частина Розрахунку містить інформацію (п. 1 розд. III Порядку):

- щодо обраного платником типу Розрахунку,

- інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску,

- інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» заповнюється відповідна ознака платника податків, а саме:

091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.

Оскільки, підприємець, який не має найманих працівників, не нараховує (не виплачує) доходи застрахованим особам, але подає додаток 4ДФ до Розрахунку, у якому нараховує (виплачує) доходи на користь фізичної особи – підприємця від здійснення нею підприємницької діяльності, то рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку не заповнюється.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала інформаційне повідомлення: «З яких питань доцільно звертатись безпосередньо до центрів сервісного обслуговування РРО».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/518254.html.

Якщо підприємець не застосовує РРО: який документ надавати покупцям?

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відповідно до ПКУ відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

- зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону № 265).

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

Отже, підприємець – платник єдиного податку, який має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язаний надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

Центри сервісного обслуговування РРО: які питання вирішують

Суб’єктам господарювання, які застосовують РРО/програмні РРО доцільно звертатись до центрів сервісного обслуговування, з якими укладено договори про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій з питань:

- технічних можливостей зареєстрованої ними касової техніки виконувати вимоги чинної редакції Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 12.01.2016 № 13;

- необхідності чи/або можливості проведення робіт з доопрацювання наявної у них касової техніки з метою дотримання вимог щодо форми та змісту розрахункових документів;

- термінів, які надавались для здійснення такого доопрацювання.

Все про програмні РРО на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ розміщено банер «Програмні РРО».

На зазначеному інформаційному ресурсі розміщено:

- Нормативно-правові акти,

- Повідомлення-роз’яснення для платників,

- Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу,

- Електронні довірчі послуги,

- Форми ПРРО та інструкції щодо заповнення форм,

- Презентаційні матеріали щодо впровадження програмних РРО,

- Відеоуроки.

До уваги суб’єктів господарювання, що реалізують пальне на АЗС

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним на АЗС за допомогою спеціалізованих РРО зобов’язані проводити розрахункові операції із використанням режиму попереднього програмування обліку кількості пального.

Тобто, суб’єкти господарювання зобов’язані відображати надходження пального на АЗС в РРО чеками його приймання.

Звітні чеки за зміну спеціалізованих РРО для АЗС повинні містити дані про фактичний об'єм прийнятого та відпущеного пального кожного найменування, а також фактичні їх залишки на момент формування звітів.

Такі вимоги передбачені Законом України від 06.09.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Технічними вимогами до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, які є додатком 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 № 13.

Відсутність у звітних чеках спеціалізованих РРО обов’язкової інформації про надходження, відпуск та залишки пального є достатньою підставою для дослідження ДПС причин її відсутності у розрізі окремих суб’єктів господарювання, у тому числі шляхом проведення фактичних перевірок.

Зазначена інформація розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/520652.html

Якщо необхідна довідка РНОКПП (ідентифікаційний код): де отримати інформацію

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-reestratsiynogo-/ розміщено презентаційні матеріали щодо отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Онлайн ресурс містить роз’яснення:

- Які документи потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- Особливості реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі на підставі документів в електронній формі;

- Нормативно-правові акти.

Варто знати: інформація про адміністративні послуги на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni розміщено розділ «Адміністративні послуги, що надаються територіальними органами ДПС».

На зазначеному інформаційному ресурсі зазначені 77 видів адміністративних послуг, що надаються головними управліннями ДПС в областях та розміщені:

інформаційні картки,
бланки заяв.

Трансфертне ціноутворення: нормативні акти на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/ розміщено розділ «Трансфертне ціноутворення».

У розділі розміщені наступні матеріали:

• Акти Уряду,

• Акти Міністерства фінансів України та ДПС,

• Листи-роз'яснення,

• Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.

Хмарні підписи в Електронному кабінеті

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/519719.html розміщена інформація, що хмарні підписи SmartID від Приватбанк уже в Електронному кабінеті.

Суб’єкти господарювання можуть підписувати документи SmartID від Приватбанк, для цього:

- обирається хмарний підпис та АЦСК;

- отримується посилання;

- сканується QR-код.

В подальшому планується запустити хмарний підпис інших акредитованих центрів сертифікації ключів.

Інформація щодо декларування доходів громадянами на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan створено розділ «Декларування громадян».

У розділі розміщено:

- бланк податкової декларації про майновий стан і доходи,

- інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи,

У розділі «Фізичним особам» у вкладинці «Подання декларації на отримання податкової знижки» (https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii/) розміщені, зокрема, актуальні питання - відповіді про податкову знижку за окремими видами витрат.

Правила податкового адміністрування для осіб на тимчасово окупованих територіях – в Інформаційному листі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/497302.html розміщено Інформаційний лист ДПС України №23 «Щодо особливостей адміністрування податків і зборів для осіб, які мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

У листі роз’яснюються правила та умови податкового адміністрування для осіб на тимчасово окупованих територіях, особливості процедури списання податкового боргу, адміністрування акцизного податку, оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді спадщини та подарунків.

Подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - в Інформаційному листі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/506211.html розміщено Інформаційний лист ДПС України №24 «Щодо особливостей складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».

Інформаційний лист № 24 присвячено окремим питанням складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній з урахуванням змін, запроваджених наказом МФУ від 27.08.2021 № 484, які набрали чинності з 24.09.2021 року, а саме:

- вимоги законодавства щодо Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;

- визначення сукупного консолідованого доходу МГК для цілей трирівневої моделі звітності;

- особливості заповнення граф 10 та 15 Повідомлення;

- процедуру подання Повідомлення тощо.

Платникам єдиного внеску: зміна адміністративного району – які наслідки?

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Розрахунку здійснюється за новим місцем обліку.

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

? житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

? прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

? квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

? котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

? кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

? садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п. п. 14.1.129.2 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п. п. 14.1.129.3 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п .п. 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

? будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

? будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

? будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

? будівлі промислові та склади;

? будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

? інші будівлі.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Яка дата вважається датою оформлення митної декларації з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів?

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Норми визначені п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) визначено, що з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.

Згідно з частиною 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

ПРРО – просто і зручно

Для певних категорій платників, з 1 січня 2021 року запроваджено обов’язок використання РРО. Разом з цим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» створено правові підстави для застосування ПРРО. Тож платники отримали право вибору щодо використання форми ведення обліку розрахункових операцій. ДПС України розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто. Дані програмні продукти забезпечують проведення розрахункових операцій та є доступними для всіх бажаючих. Проте використання ПРРО, як і РРО, потребує реєстрації, яка здійснюється у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». Для реєстрації ПРРО платник має заповнити заяву за формою № 1-ПРРО (J/F1316602). Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції. Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

Чи є СГ, які займаються тваринництвом та птахівництвом, платниками екологічного податку за розміщення відходів?

Суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» визначено п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 117.01).

Дії платника при порушенні умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з п.п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:

до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХIV ПКУ;

до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Нова редакція порядку розгляду податковими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску

09.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2021 № 489 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2015 року № 1124».

У новій редакції викладено Порядок розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – Порядок).

Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині строків розгляду податковими органами скарги платника єдиного внеску, згідно яких:

апарат ДПС зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску відділенням поштового зв'язку з повідомленням про вручення або надати йому під розписку;

керівник апарату ДПС (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення двадцятиденного строку;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом двадцятиденного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків;

скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, якщо рішення керівника апарату ДПС (його заступника або уповноваженої особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику єдиного внеску до закінчення двадцятиденного строку.

Крім цього наказом № 489 затверджено:

форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку);

форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку).

Порядок не застосовується щодо оскарження вимог та/або рішень податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження таких вимог та/або рішень, дій або бездіяльності, а також у разі оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, не підлягають адміністративному оскарженню:

? зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

? вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами цього Порядку;

? вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.

Про розмір єдиного внеску у грудні 2021 року

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року – 6500 гривень.

Відповідно до викладеного мінімальний страховий внесок з єдиного внеску з січня по листопад 2021 року складає 1320 грн (6000 х 22%), за грудень 2021 року – 1430 грн. (6500 х 22%).

Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить 19800 грн (15 розмірів мінімальної заробітної плати (6000 грн х 15 х 22%).

З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн. х 15 х 22%).

Нагадуємо, що спілкуватися з Податковою службою та отримувати більше цікавої інформації можна дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX», на сторінках у мережі Facebook – www.facebook.com/TaxUkraine (сторінка ДПС України).

Чи є платниками земельного податку ЮО, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею?

У юридичних осіб, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках, не виникає обов’язок із нарахування податкових зобов’язань з земельного податку та відповідно подання податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація).

При цьому у разі переходу до юридичної особи права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про таку земельну ділянку юридична особа має право подати до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку та Декларацію.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення відповідного права є порушенням норм земельного законодавства.

Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена ст. 144 Земельного кодексу України.

Сплата транспортого податку юридичною особою

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Платник податків має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН протягом 1095 календарних днів з дати їх складання

Платники податку, за умови дотримання вимог, передбачених Податковим кодексом України, мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, складеної починаючи з 01 липня 2015 року протягом 1095 календарних днів з дати їх складання.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податкового кодексу України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.16).

Головне управління ДПС у Запорізькій області

У Запорізькій області легалізовано працю 16 тисяч робітників, місцеві бюджети додатково отримали майже 40 мільйонів

Упродовж січня-жовтня завдяки проведеній інформаційній роботі податкової служби, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з керівниками підприємств та контрольно-перевірочним заходам легалізовано працю 16 тисяч запоріжців. Цим громадянам виплачено 96 мільйонів гривень офіційних доходів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Додаткові надходження до бюджетів склали майже 40 мільйонів гривень податків та зборів, зокрема, 17,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 21,1 мільйона гривень єдиного внеску та 1,4 мільйона гривень військового збору.

Так, у сфері оптової та роздрібної торгівлі підакцизною продукцією виявлено 42 громадянина, які працювали без оформлення трудових договорів. Матеріали аудиту направлені до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Також проведено 363 документальні перевірки підприємств і підприємців, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів працівникам. За виявлені порушення донараховано понад 19 мільйонів гривень, у тому числі, 17 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, 1 мільйон гривень єдиного внеску та 1,3 мільйона гривень військового збору. На даний час з цієї суми скарбниці вже отримали 6,3 мільйона гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізькі продавці підакцизних товарів поповнили бюджети громад майже на 291 мільйон гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 290 мільйонів 785 тисяч гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. Минулорічний рівень сплати перевищено на 43,3 мільйона гривень або на 17,5 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Для торгівлі алкогольною продукцією та тютюновими виробами запорізькі компанії і приватні підприємці придбали понад вісім тисяч ліцензій, перерахувавши за них до скарбниць громад майже 40 мільйонів гривень. Крім того, у січні-жовтні призупинено дію 948 дозволів, анульовано 2523 документи.

Станом на початок листопада в регіоні кількість діючих ліцензій перевищила десять тисяч. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті податкової служби за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за десять місяців у сфері обігу підакцизних товарів податківці провели 1586 перевірок суб'єктів господарювання. За виявлені порушення вимог законодавства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 44,5 мільйона гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Управління державними об'єктами, проєкти будівництва та тарифи на енергоносії – колегія Запорізької облдержадміністрації розглянула важливі для регіону питання

У Запорізькій обласній державній адміністрації під керівництвом голови ОДА Олександра Старуха відбулося засідання колегії. Участь у її роботі взяли керівники територіальних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, очільники правоохоронних органів, обласних установ та організацій.

Захід був присвячений важливим соціально-економічним питанням, серед яких – виконання програми Президента України "Велике будівництво" та проекти, які планується реалізувати в області у наступному році. Окремо було наголошено на джерелах фінансування розбудови або ремонту об'єктів інфраструктури.

Також члени колегії розглянули встановлення тарифів на постачання теплової енергії для населення на території області, а також стан управління об'єктами державної власності та проведення інвентаризації комунального майна.

Крім того, учасники обговорили особливості одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

З прибутків комунальних підприємств і приватних компаній запорізькі громади отримали 112 мільйонів гривень

За десять місяців до місцевих бюджетів надійшло 112 мільйонів гривень податку на прибуток. Лише у жовтні запорізькі компанії, організації і установи перерахували до скарбниць 1,7 мільйона гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 12 відсотків більше, ніж було сплачено роком раніше.

У січні-жовтні більшу половину надходжень спрямували до бюджетів суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 83,2 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські платники забезпечили майже 12 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 5,6 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 2,5 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – понад 2 мільйони гривень, токмацькі і чернігівські – 1,4 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,4 мільйона гривень тощо.

Нагадаємо, базова ставка податку на прибуток дорівнює 18 відсоткам. Відповідно до бюджетного розподілу 10 відсотків податку зараховується до бюджетів місцевих рад. Крім того, 100 відсотків платежу від фінансових установ комунальної форми власності також сплачується до місцевих бюджетів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізькі скарбниці отримали понад шість мільйонів гривень туристичного збору

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 6 мільйонів 174 тисячі гривень туристичного збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цього року від приймання туристів запорізькі скарбниці отримали на 1 мільйон 581 тисячу гривень або на 34 відсотки більше, ніж торік.

Так, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 2 мільйони 551 тисячу гривень, фізичні особи спрямували 3 мільйони 623 тисячі гривень.

Найбільші надходження забезпечили платники м. Запоріжжя – 883 тисячі гривень, якимівські та приазовські – 593 тисячі гривень, бердянські та приморські – 119 тисяч гривень тощо.

Всього в Запорізькій області туристичний збір сплачують понад 700 юридичних та фізичних осіб. Нагадаємо, його ставка не може перевищувати 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати за одну добу розміщення.

Ставки платежу встановлюють органи місцевого самоврядування – міські, селищні, сільські ради та ради територіальних громад.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

850 запорізьких торгових підприємств "мінімізували" зарплати своїх співробітників

Упродовж року фахівці податкової служби регіону разом із представниками інших органів влади і місцевого самоврядування виявили понад три тисячі підприємств, у яких рівень заробітних плат був менше встановленого законодавством мінімуму.

Проведений аналіз звітності засвідчив, що серед найбільших "мінімізаторів" зарплат – підприємства торгівлі (850 суб'єктів господарювання) та промисловості (463 СГД).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у січні-жовтні на засіданнях обласної та районних адміністрацій було заслухано більше тисячі роботодавців. У результаті 878 керівників підвищили рівень оплати праці. До бюджетів і соціальних фондів додатково надійшло 1,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

До податкових органів на робочі групи та співбесіди було запрошено 2006 суб'єктів господарювання. На даний час 1661 з них збільшили виплати найманим працівникам. Скарбниці додатково отримали 1,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,5 мільйона гривень єдиного внеску.

Податкова служба звертає увагу роботодавців, що заробітна плата має виплачуватися на рівні не менше мінімальної. Нагадаємо, у листопаді її розмір становить 6000 гривень, а у грудні підвищується до 6500 гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

« повернутися