Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 29

 

Увага! Вебінар!

РРО / ПРРО у 2022 році: що мають знати фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування

11 листопада о 15-00 представниця Головного управління ДПС у Запорізькій області  проконсультує представників малого та середнього бізнесу щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО з 1 січня 2022 року.

Онлайн консультація пройде у рамках реалізації грантового проєкту «Створення та впровадження системи інформаційно-консультаційного забезпечення бізнесу Бердянської міської територіальної громади».

Консультація буде транслюватись в Facebook, а після завершення її можна буде переглянути на сторінці проєкту Консультації для бізнесу. Бердянськ https://www.facebook.com/mspbrd 

Приєднуйтесь до онлайн-трансляції та готуйте свої запитання фахівцям податкової служби.

 

Податкові надходження до бюджетів територіальних громад Бердянського району склали 734 мільйона гривень

Як повідомила начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, місцеві бюджети територіальних громад Бердянського району від сплати податкових зобов’язань протягом січня-жовтня 2021 року збагатились на 734 мільйони 200 тисяч гривень. Ця сума на 132 мільйони 900 тисяч гривень більша за відповідний період минулого року.

Левову частку надходжень складає податок на доходи фізичних осіб, від сплати якого за десять місяців поточного року місцеві скарбниці отримали 487 мільйонів 700 тисяч гривень. Порівняно з минулим роком зростання склало 92 мільйонів 388 тисяч гривень або 23,4 відсоток.

Також серед лідерів надходжень – єдиний податок, його представники спрощеної системи оподаткування направили до бюджетів 116 мільйонів 680 тисяч гривень та забезпечили збільшення показників до минулорічних показників на 13 мільйони 534 тисячу гривень або на 13,1 відсотків. Так, від підприємців-фізичних осіб надійшло 73 мільйонів 829 тисяч гривень, суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 12 мільйони 662 тисяч гривень, агровиробників – 30 мільйонів 189  тисячі гривень.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Визначення бази нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для іноземної валюти

Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) для іноземної валюти є її грошова вартість, яка зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Нагадаємо, що базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування визначено пунктом 7 підрозділу 94  розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для валютних цінностей визначається відповідно до п. 7.1 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ.  

 

Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. 

 

Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації, яка зазначена ним у поданій декларації? 

Відповідно до абзацу першого п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

- перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (абзац другий п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

- звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів (абзац третій п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

Алгоритм подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через Електронний кабінет

Бердянська ДПІ нагадує, що декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 серпня 2021 року № 439.

Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (пп. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Для подання Декларації фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. Водночас для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. Водночас кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: збір щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору таких ставок:

•          9% – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України (абз. другий п.п. 8.2 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

•          як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абз. п’ятий п.п. 8.2 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

•          тимчасово з 01.09.2021 року по 01.03.2022 року ставка Збору застосовується у розмірі 7%. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (п. 19 підрозд. 94 розд. XX  ПКУ).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/515179.html

 

До уваги платників: інформаційні відеоролики ДПС щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Державна податкова служба України започаткувала серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

У першому випуску роз’яснюється скільки триватиме кампанія з одноразового декларування, її особливості, які активи фізичної особи підлягають декларуванню, хто може скористатися так званою податковою амністією, ставки збору тощо.

Ознайомитись з відеороликом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514442.html

У другому випуску начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов розповість про три типи одноразової декларації.

З інформаційним відеороликом щодо типів одноразових декларацій з одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514461.html.

У третьому відеоролику роз’яснюється-які активи не декларуються.

Які активи потрібно декларувати, а які ні – розповість начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов.

Ознайомитись з відеороликом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516831.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів, розміщених на депозитному банківському рахунку

Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації, зокрема:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках),

- національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі,

- та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад),

- кошти, позичені третім особам за договором позики, оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Отже, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору звільняє від відповідальності

У разі сплати декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта (п. 12 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ):

- від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в такій декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

До уваги платників податків

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514614.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: відповідальність у разі несплати збору при його розстроченні

У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати трьома рівними частинами першої частини податкового зобов’язання такий платник:

- не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- та тимчасово звільняється від виконання обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в такій декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

У разі несплати (несвоєчасної сплати) другої чи третьої частини податкового зобов’язання:

- декларант притягується до відповідальності

- та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Роз’яснення законодавства

 

Порядок отримання неповнолітньою особою електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

Бердянській ДПІ повідомляє, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).

Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 5.2 розд. 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».

Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи.

При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.

У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.

 

Порядок оподаткування доходу від продажу нерухомого майна

Згідно із п. 172.1. ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Одночасно повідомляємо, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з вищевказаних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою – 5 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Звертаємо увагу, якщо продаж (обмін) об’єктів нерухомості здійснюється фізичними особами – нерезидентами, то такий дохід оподатковується ПДФО  за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.  

Дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ

 

Про порядок сплати податку на прибуток підприємств

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Нормами п. 137.4 ст. 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток (п. 137.8 ст. 137 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

 

Строки для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету

Бердянська ДПІ нагадує, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Норми визначені п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

До уваги платників єдиного внеску!

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01.12.2021 розмір мінімальної заробітної плати змінюється.

Так, сума мінімальної заробітної плати становитиме 6 500 гривень.

При цьому зміниться ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Зокрема, мінімальний розмір єдиного внеску з 01.12.2021 становите 1430 грн (6 500 х 22 %).

Також зазнає змін з 01.12.2021 і максимальна сума страхового внеску, яка складе 21 450 гривень, а саме: максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становитиме 97 500 грн (15 розмірів мінімальної заробітної плати).

 

Платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню

Пунктом 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пунктом 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Щодо ведення обліку доходів і витрат фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність

Починаючи з 16 липня 2021 року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок №261), яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Відповідно до п.177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Звертаємо увагу, що Типова форма ведення обліку доходів і витрат зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

 

Коли здійснюється зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням ЮО, відокремлених підрозділів ЮО, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платники податків зобов’язані стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у нього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:

- надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;

- або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

 

Податкова вимога формується для інформування платників податків про наявність податкового боргу

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.02).

 

Порядок та терміни реєстрації ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 р. № 547.

Під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер. Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування. Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО - додаток 1 до Порядку № 317 (J/F 1316602). Реєстраційна заява ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, після чого ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16:00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16:00 робочого (операційного дня).

Зазначена інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

За відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання надсилається інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

 

Використання підприємцем основних засобів: коли включати до витрат?

Основні засоби – це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 тис. грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) ( п.п.14.1.138 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До складу витрат не включаються (п.п. 177.4.5 ст. 177 ПКУ):

  • витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такого підприємця;
  • витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
  • витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ;
  • документально не підтверджені витрати.

Підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

При цьому амортизації підлягають:

  • витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
  • витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

  • проведення поточного ремонту;
  • ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
  • Не підлягають амортизації такі основні засоби:
  • земельні ділянки;
  • об’єкти житлової нерухомості;
  • легкові автомобілі.

Підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.

При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.

 

Як через Електронний кабінет повернути з бюджету помилково або надміру сплачені суми?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

 

Електронний документообіг між платником податків та податковою: підстави для припинення

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 від 22.05.2003 та № 2155 від 05.10.2017.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

 

На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднено проєкт наказу МФУ щодо обліку платників податків і зборів

На офіційному web-порталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проєкт наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».

Ознайомитись з проєктом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/76512.html

Зауваження та пропозиції до Проєкту наказу приймаються за адресами:

- Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, Департамент електронних сервісів, e-mail: oblik@tax.gov.ua;

- Державна регуляторна служба України, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

 

На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднено проєкт наказу МФУ щодо подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках

На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у розділі «Проекти регуляторних актів» розміщено проєкт наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів».

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань можна надсилати на адресу розробника (Державна податкова служба України): поштову – 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, та електронну – s.savitska@tax.gov.ua.

Ознайомитись з проєктом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/76493.html.

 

Закінчується дія кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів: як повторно їх сформувати за електронним запитом

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line:

- на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates)

 - або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).

 

Програмні РРО: засвідчення відкриття зміни

Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції:

- шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).

 

До уваги платників податків

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала інформаційне роз’яснення  «Щодо відображення у фіскальних чеках реквізитів марки акцизного податку на алкогольні напої при продажу алкогольних коктейлів та алкогольних напоїв на розлив».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/512778.html

 

Коли підприємці - єдинники можуть не застосовувати РРО?

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

Постановою КМУ від 16.03.2017  № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

Визначення виробів медичного призначення та лікарських засобів регулюється Законом України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

 

  при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

Зазначена норма передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

 

Подання платниками єдиного податку декларації через Електронний кабінет

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);

за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).    

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

При створенні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

 

Штриховий код марки акцизного податку на алкогольні напої у фіскальному чеку РРО

Наказом МФУ від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», який набув чинності 01.07. 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу №329.

Разом з тим, порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації  розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до таких суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у податкових органів не виникне.

 

Підприємство – єдинник виплачує дохід із джерелом походження з України нерезиденту: які наслідки?

Суб’єкти господарювання-юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ  (абз. другий п.п. 133.1.1 ст. 133 ПКУ).

Резидент, у тому числі фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України (абз. перший п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами.

Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

Для суб’єктів господарювання-юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, встановлено річний податковий (звітний) період (п.п. «ґ» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Отже, у разі виплати на користь нерезидента будь-якого доходу (прибутку) з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні:

- утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента,

- а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію із заповненням рядка 23 ПН та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблицю 1) як додаток до неї.

Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації (у т. ч. фінансова звітність) не подаються.

 

Використання РРО: випадки, коли необхідно здійснити перереєстрацію

  • У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються:

реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;

реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

 

  • У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

- реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

-  реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

 

  • У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

- реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»

- реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

 

  • У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Зазначений порядок визначений п. 1, п. 2, п. 4 глави 3 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі бюджети додатково отримали майже два мільярди гривень

За десять місяців платники податків регіону спрямували до місцевих бюджетів 12 мільярдів 247 мільйонів гривень. Рівень сплати податків перевищив минулорічний на 1 мільярд 992 мільйони гривень або на 19,4 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Найбільші доходи скарбниць забезпечив податок на доходи фізичних осіб – запоріжці направили вісім мільярдів гривень, що на 1 мільярд 219 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж у січні-жовтні 2020 року.

Майже півтора мільярда гривень єдиного податку перерахували до бюджетів представники малого і середнього бізнесу, надходження у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 271 мільйон гривень або на 22 відсотки. Так, від суб'єктів підприємництва-фізичних осіб надійшло 1 мільярд 60 мільйонів гривень, від юридичних осіб – 176,6 мільйона гривень, від сільськогосподарських товаровиробників – 259 мільйонів гривень.

До регіональних скарбниць надійшло 1 мільярд 478 мільйонів гривень плати за землю. Власники і користувачі земель збільшили відрахування до показника десяти місяців попереднього року на 182 мільйони гривень або на 14 відсотків. Зокрема, від юридичних осіб бюджети отримали 1 мільярд 235,7 мільйона гривень, від фізичних осіб – 242,6 мільйона гривень.

Також до бюджетів сплачено 357 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, 291 мільйон гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, 214,6 мільйона гривень податку на нерухоме майно, 140,6 мільйона гривень екологічного податку тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Детінізація роботи іноземців: робоча нарада запорізьких контролюючих та правоохоронних органів

Днями у Головному управлінні Держпраці у Запорізькій області представники контролюючих та правоохоронних органів регіону обговорювали проведення спільних заходів щодо роботодавців, які застосовували у 2020-2021 роках працю іноземців та осіб без громадянства. До участі у нараді були запрошені представники податкової служби, Національної поліції, міграційної та прикордонної служб, Служби безпеки України, а також пенсійного фонду та обласного центру зайнятості.

Основна увага учасників зустрічі була прикута до роботодавців, які використовували працю іноземців на підставі відповідних дозволів, проте щодо них відсутні дані стосовно виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В ході засідання обговорювалися, перш за все, шляхи вирішення проблемних питань, зокрема забезпечення відповідності оплати праці іноземним громадянам до встановленого законодавством рівня та відрахування єдиного внеску, а також механізм взаємодії та обміну інформацією.

Відповідно до доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля найближчим часом Державна служба України з питань праці та Державна податкова служба проводитимуть перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення роботодавцями, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Крім того, на нараді розглянули особливості кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

70 тисяч запорізьких компаній і підприємців сплатили майже 674 мільйони гривень військового збору

За десять місяців запорізькі суб'єкти господарювання спрямували до державного бюджету 673 мільйони 864 тисячі гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці збільшили сплату до даних аналогічного періоду минулого року майже на 114 мільйонів гривень або на 20 відсотків.

Так, від підприємств і підприємців м. Запоріжжя скарбниця отримала 341 мільйон 583 тисячі гривень військового збору, енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських – близько 92 мільйонів гривень, мелітопольських і веселівських – більш ніж 57 мільйонів гривень, бердянських та приморських – майже 48 мільйонів гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 25,6 мільйона гривень, оріхівських та гуляйпільських – 21,6 мільйона гривень, василівських та михайлівських – 21,4 мільйона гривень тощо.

На даний час в регіоні військовий збір сплачують 70 тисяч суб'єктів господарювання, у тому числі майже 16 тисяч юридичних осіб та понад 54 тисячі фізичних осіб.

Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягають оподаткуванню, зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, а також пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Що хвилює запорізький бізнес: Зустріч керівника податкової служби регіону з платниками

Побудова ефективного діалогу, сприяння вирішенню проблем запорізьких суб'єктів господарювання та практичне застосування норм податкового законодавства – про це йшлося під час зустрічі начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова з представниками депутатського корпусу, громадськості і бізнесу.

Депутатка Запорізької обласної ради Ірина Лєх, голова правління громадської організації "Бізнес-Союз "Порада" Олена Єрьоменко та керівники підприємств області узагальнили складні моменти, які сьогодні турбують підприємництво, та розглянули шляхи їх вирішення під час спілкування з очільником податкової служби регіону.

Обговорювалися питання, які наразі є найбільш актуальними для запорізького бізнесу. Зокрема, це податкове навантаження місцевих товаровиробників, складні аспекти реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі, а також законодавчі новації. Також запорізькі ресторатори ініціювали розгляд механізму обов’язкового зазначення цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку на алкогольні напої у фіскальному касовому чеку.

Крім того, одним із ефективних механізмів у протидії незаконному обігу підакцизних товарів та підтримки легальних виробників і продавців найближчим часом має стати інтерактивна мапа торговельних об'єктів, яка наразі розробляється у співпраці обласної влади і бізнесу. Учасники зустрічі обговорили процес створення цього діджитал-інструменту та внесли свої пропозиції.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Від запорізького бізнесу державний бюджет отримав майже 4 мільярди гривень ПДВ

У січні-жовтні представники запорізького бізнесу сплатили до державного бюджету 3 мільярди 794 мільйони гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень аналогічного періоду 2020 року перевищено майже на 257 мільйонів гривень або на 7 відсотків.

Компанії і підприємці м. Запоріжжя спрямували до скарбниці 2 мільярди 160 мільйонів гривень ПДВ, мелітопольські і веселівські – близько 287 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 278 мільйонів гривень, токмацькі та чернігівські – 163,6 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – понад 150 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 146 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 141 мільйон гривень тощо.

Всього на даний час в регіоні працюють десять тисяч суб'єктів господарювання, які є платниками податку на додану вартість, у тому числі, понад дев'ять тисяч юридичних осіб та 965 фізичних осіб.

Нагадаємо, на 22 листопада припадає граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за жовтень, а останній день сплати податку за жовтень – 30 листопада.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі підприємства збільшили сплату "екоподатку" на 40 мільйонів гривень

У січні-жовтні підприємства регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 357 мільйонів 300 тисяч гривень екологічного податку. Це на 40 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 216,7 мільйона гривень, 140,6 мільйона гривень спрямовано до місцевих скарбниць.

З початку року енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання перерахували до бюджетів майже 184 мільйони гривень "екоподатку", від компаній м. Запоріжжя скарбниці отримали 137,7 мільйона гривень, Запорізького району – 21,4 мільйона гривень. Мелітопольські і веселівські платники направили до спецфондів бюджетів 3,6 мільйона гривень, бердянські та приморські – 3,5 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2,4 мільйона гривень тощо.

На даний час в області нараховується понад три тисячі підприємств, що здійснюють забруднюючі викиди у довкілля.

Нагадаємо, 9 листопада – останній день подання податкової декларації з екологічного податку за ІІІ квартал, а гранична дата сплати податку за третій квартал – 19 листопада.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Власники запорізької нерухомості сплатили 214 мільйонів гривень

За десять місяців до скарбниць регіону надійшло 214 мільйонів гривень 573 тисячі гривень податку на нерухоме майно. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, минулорічний рівень надходжень перевищено на 61 мільйон 622 тисячі гривень або на 40 відсотків.

Власники нерухомості-юридичні особи сплатили понад 149 мільйонів гривень, фізичні особи – 65,4 мільйона гривень податку.

Найбільші суми перераховано за об'єкти нерухомого майна у Запоріжжі – 87,3 мільйона гривень. Мелітопольські та веселівські платники направили до скарбниць 33,2 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 22,3 мільйона гривень, бердянські і приморські – 19,5 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 10 мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 8,4 мільйона гривень, Запорізького району – 9,8 мільйона гривень тощо.

Всього в регіоні податок на нерухомість сплачують 41 тисяча фізичних осіб та 4546 юридичних осіб.

Нагадаємо, суб'єкти господарювання-юридичні особи самостійно нараховують, декларують та сплачують податкові зобов'язання. Фізичним особам податкова служба надсилає повідомлення-рішення про суми нарахованого податку. Для звірки даних громадяни можуть звернутися до фахівців податкових органів за місцем реєстрації.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".