Центри обслуговування платників податків Бердянської та Приморської ДПІ надають адмінпослуги за попереднім записом
Бердянський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє
Центри обслуговування платників податків Бердянської та Приморської ДПІ надають адмінпослуги за попереднім записом
У зв’язку з прийняттям Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рішення про встановлення у Запорізькій області "червоного" рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийом відвідувачів у Центрах обслуговування платників здійснюється за попереднім записом виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.
Для дистанційного отримання податкових сервісів радимо користуватися Електронним кабінетом: https://cabinet.tax.gov.ua.
|
ЦОП Бердянської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області |
|||
|
Круц Олена Миколаївна |
Начальник ДПІ |
(06153) 3-84-06
|
|
|
ЦОП Приморської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області |
|||
|
Македонська Юлія Олександрівна |
Начальник ДПІ |
(06137)7-35-14 |
|
Від бердянських та приморських платників бюджети отримали більше 1 мільярда гривень податків і зборів
За десять місяців бердянські та приморські платники поповнили скарбниці усіх рівнів на 1 мільярд 286 мільйонів 800 тисяч гривень. Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, сплачена сума на 206 мільйонів 700 тисяч гривень або на 19,3 відсотки перевищила минулорічну.
Так, до державного бюджету спрямовано 552 мільйони 600 тисяч гривень, це на 15,4 відсотка або на 73,8 мільйона гривень більше минулорічних відрахувань.
До місцевих бюджетів направлено 734 мільйона 200 тисяч гривень, що перевищило дані січня-жовтня 2020 року на 132,9 мільйона або на 22,1 відсоток.
Крім цього, упродовж десяти місяців роботодавці перерахували до соціальних фондів 602 мільйони 200 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.
Це та відповіді на інші питання можна знайти на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР). Його розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Чи зобов’язана фізична особа відображати їх у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації кошти, які розміщенні такою особою на депозитному (вкладному) банківському рахунку
Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
При цьому об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку і з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
У разі несплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування декларація вважається неподаною
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Згідно з абзацом другим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Якщо об’єкт нерухомого майна отримано у спадок, чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування врегульовано нормами Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані. Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено нормами ст. 174 ПКУ. Так, об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою. Тож, якщо об’єкти нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
До уваги платників: інформаційні відеоролики ДПС щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Державна податкова служба України започатковувала серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
З інформаційним відеороликом щодо типів одноразових декларацій з одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514461.html.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів в національній/іноземній валютах у готівковій формі
Фізична особа, яка бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинна до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації звернутися до банку України та розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
Постановою Правління НБУ від 05.08.2021 № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Вимога щодо відкриття фізичною особою поточного рахунку із спеціальним режимом використання стосується виключно готівкових коштів у національній та іноземній валютах, а отже не поширюється на кошти, які вже розміщені фізичною особою на поточних рахунка у банку (п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можна після закінчення періоду такого декларування внести доповнення до поданої декларації
Уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Отже, подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу не передбачено (п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Роз’яснення законодавства
Таблиця даних платника ПДВ
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
? види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
? коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
? коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Пунктом 4 Порядку зупинення передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Тому, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.
«Спрощенцям» про авансовий внесок з єдиного податку
Відповідно до норм Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.
До відома платників єдиного податку 4 групи
Бердянська ДПІ доводить до відома платників єдиного податку четвертої групи, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Норми визначені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
До уваги платників, які застосовують РРО!
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до ст. 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Визначення юрособою – платником єдиного податку третьої групи доходу при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)
Для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.
Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення застосовувати другу групу платників ЄП?
Бердянська ДПІ повідомляє, що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
? не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
? обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до
Вимоги щодо застосування РРО та ПРРО платниками єдиного податку з 01.01.2022 року»
Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
З якого періоду підприємці - єдинники повинні застосовувати РРО?
З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:
підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:
- технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
- ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- лікарські засоби та вироби медичного призначення;
- надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
- при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Як громадянину отримати податкову знижку
Бердянська ДПІ нагадує громадянам, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, про їх право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
Підставами для надання податкової знижки є витрати протягом звітного року на:
- навчання;
- отримання доступного житла за державними програмами;
- оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- відсотки за іпотечним кредитом;
- внески на благодійність;
- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя;
- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.
Для отримання знижки необхідно:
1) заповнити та до 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи;
2) у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Після отримання декларації буде визначено суму, що підлягає поверненню. Кошти перераховуються громадянам протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.
Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки – тобто для отримання знижки за 2020 рік, необхідно подати декларацію до 31грудня 2021року включно.
До уваги податкових агентів-роботодавців: правомірність застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні ПДФО з авансу по заробітній платі
Відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України, платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює сумі розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2021 році це розмір становить 3180 грн).
Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
Порядок подання до контролюючого органу податкової декларації з рентної плати у разі відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Згідно з частиною третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами та доповненнями (далі – Водний кодекс) первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (частина перша ст. 48 Водного кодексу).
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (ст. 49 Водного кодексу).
Порядок обчислення платниками податкових зобов’язань з рентної плати, затверджений п. 255.11 ст. 255 ПКУ, зокрема, визначає, що рентна плата обчислюється платниками, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) зі змінами та доповненнями.
Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).
Таким чином, для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларації разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод), у тому числі у разі відсутності об’єкта оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах. При цьому нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючого органу первинним водокористувачем заяви про відсутність об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води у звітному періоді.
Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування або у разі його анулювання та припинено використання води (тобто об’єкт оподаткування відсутній), останнім податковим періодом за який подається декларація разом з Додатком (ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод) є звітний період, у якому закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Платник єдиного податку перевищив обсяг доходів. Які його дії?
Відповідно до пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені Податковим кодексом для відповідних груп фізичних осіб - підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- фізичні особи - платники єдиного податку I-II груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої чи третьої групи відповідно, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платники єдиного податку III групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Чи потрібно формувати Додаток 1 до Розрахунку за звітний квартал роботодавцям, якщо показники для декларування наявні лише в одному місяці звітного кварталу?
Для щоквартального формування платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу призначений Додаток 1 до Розрахунку. Якщо платник єдиного внеску у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Додаток 1 до Розрахунку за відповідний квартал не подається.
Таким чином, Додаток 1 до Розрахунку не заповнюється та не подається у складі Розрахунку лише за умови відсутності показників для декларування протягом усього кварталу.
Якщо показники для декларування наявні лише в одному з місяців кварталу, то Додаток 1 подається за кожен з таких місяців, а пусті рядки прокреслюються (у разі подання документа в електронному вигляді – такі рядки не заповнюються).
Нагадаємо, форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
Чи є базою нарахування єдиного внеску доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна?
Бердянська ДПІ нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.
Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.
Довідково: платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Термін збереження облікових справ суб’єктів господарювання в податковій, після припинення діяльності (ліквідації)
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.
Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання (ст. 291 розд. І Переліку).
Особові рахунки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років (ст. 292 розд. І Переліку).
Слід зазначити, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2019 році, починається з 01 січня 2020 року.
Правила користування єдиним рахунком
Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подає платник податків в електронній формі через електронний кабінет.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, в Казначействі на ім'я ДПС відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Після відкриття єдиного рахунка інформація щодо його реквізитів стане доступною в електронному кабінеті.
ДПС на підставі повідомлення про використання єдиного рахунка не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилкових або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.
Внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується Податковим органом щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до пункту 351.8 ПКУ з дотриманням черговості сплати.
Згідно із встановленою черговістю сплати у першу чергу погашається недоїмка з єдиного внеску.
Поповнення єдиного рахунку може здійснюватися платником виключно з рахунку, відкритого в установі банку, тобто у безготівковій формі.
Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити: - витрати часу на формування платіжних доручень, - кількість формування платіжних доручень, - кількість помилково сплачених грошових зобов’язань, - дозволить уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Законодавчо-нормативні акти для впровадження єдиного рахунку:
- Закон України від 04.10. 2019 № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ;
- Закон України від 13.04. 2020 № 559-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- постанова КМУ від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку Функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».
Порядок звітування платниками єдиного податку третьої групи
Платники єдиного податку 3-ї групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду) (абз. перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ст. 49 ПКУ).
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Плата за користування радіочастотним ресурсом: терміни звітування та сплати
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Якщо необхідна інформація про види діяльності (КВЕД) платника податків
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (част. перша ст. 11 Закону Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).
Відомості, що містяться в ЄДР, зокрема, про види діяльності надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту (абз. другий п. 1 част. другої ст. 11 Закону №755).
Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.
Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».
Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).
Скористайтесь можливістю отримання податкових послуг на порталі «Дія»
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/podatkovi-poslugi-na-portali-diya/prezentatsiyni-materiali/497634.html розміщено презентаційні матеріали щодо надання податкових послуг на порталі «Дія».
Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» - це застосунок, де можна отримати всі послуги онлайн. Застосунок «Дія» передбачає надання онлайн послуг громадянам та бізнесу.
Так, на порталі «Дія» та у мобільному застосунку суб’єкти господарювання можуть отримати такі послуги:
• подання декларації платника єдиного податку. Отримати послугу можуть: фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку 1-3 груп, які: - не мають найманих працівників; - не є платниками ПДВ; - не змінювали групу оподаткування з початку 2021 року; - не перебувають у процесі припинення підприємницької діяльності;
• довідка про доходи — відомості з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки;
• сплата податків (єдиний податок та ЄСВ);
• перегляд раніше поданих декларацій;
• перегляд даних про платника та стан його розрахунків з бюджетом.
Для отримання послуг у застосунку «Дія» необхідно зареєструватись чи авторизуватись в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID. Також можна створити Дія.Підпис у мобільному застосунку Дія за умови, якщо в Дії є ІD-картка або закордонний паспорт.
Відкриті дані на вебпорталі ДПС
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/datasets.php оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua.
Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків: презентаційні матеріали
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-reestratsiynogo-/ розміщено презентаційні матеріали щодо отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Онлайн ресурс містить роз’яснення:
- Які документи потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- Особливості реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі на підставі документів в електронній формі;
- Нормативно-правові акти.
Рентна плата за спеціальне використання води: як сплачують садівницькі товариства?
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ) .
При цьому, не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 ст. 255 ПКУ)
Отже, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Підприємець - єдинник має право не застосовувати РРО: який документ надається на вимогу покупців?
РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відповідно до ПКУ відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону № 265).
Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Отже, підприємець – платник єдиного податку, який має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язаний надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі роботодавці офіційно оформили більше 14 тисяч працівників
Фахівці податкової служби регіону разом зі спеціалістами інших органів влади і місцевого самоврядування проводять спільні заходи, що спрямовані на стимулювання роботодавців до задекларованих трудових відносин.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, протягом цього року після проведених роз'яснювальних зустрічей керівники підприємств і підприємці добровільно легалізували працю 14392 робітників, яким виплачено 86 мільйонів гривень доходу. До бюджетів та соціальних фондів додатково надійшло 35 мільйонів 800 тисяч гривень, зокрема, майже 19 мільйонів гривень єдиного внеску, 15 мільйонів 500 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 1 мільйон 400 тисяч гривень військового збору.
Поряд із цим податкова служба здійснює моніторинг ймовірних ризиків використання неоформлених співробітників. Так, лише у сфері торгівлі підакцизними товарами з початку року виявлено 40 осіб, які трудилися нелегально. Відповідні матеріали направлені до Головного управління Держпраці у Запорізькій області для вжиття заходів.
Крім того, проведено 347 документальних перевірок платників, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів громадянам. Порушникам донараховано 16 мільйонів 700 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізькі підприємства поступово скорочують зарплатну заборгованість
У Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха відбулося засідання обласної комісії щодо погашення заборгованості та легалізації заробітних плат, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.
До розгляду проблемних питань підприємств долучилися заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Світлана Баневич, очільники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Як повідомив Олександр Старух, з 1 липня суб'єкти господарювання приватної форми власності скоротили заборгованість перед працівниками на 26 мільйонів гривень, а підприємства державної форми власності – на 33 мільйони гривень. Всього зарплатні борги у Запорізькій області становлять 83,1 мільйона гривень.
Члени комісії проаналізували динаміку погашення своєчасно невиплачених працівникам доходів та ухвалили рішення щодо вжиття заходів з ліквідації заборгованості.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізькі податківці долучились до навчального семінару з питань перевірок одноразових декларацій
Після подання одноразових добровільних декларацій фізичних осіб вони підлягають аналізу з боку фахівців податкової служби. Як відбувається процес проведення перевірок документів, а також організація інформаційної кампанії – ці питання вивчали податківці на селекторній навчальній семінар-нараді Державної податкової служби України.
Участь у заході взяли керівники профільних департаментів ДПС, територіальних органів податкової служби. Запорізьку область на засіданні представляли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступниця начальника Олена Щедровська та очільники структурних підрозділів.
На семінарі основну увагу приділили роз'яснювальній роботі, розглянули практичні аспекти одноразового добровільного декларування та засади проведення камеральних перевірок декларацій у спеціальному порядку.
До запорізьких бюджетів надійшло понад п'ять мільйонів туристичного збору
За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 5 мільйонів 254 тисячі гривень туристичного збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 1,4 мільйона гривень або на 37 відсотків більше.
Так, суб'єкти господарювання-юридичні особи сплатили 2 мільйони 258 тисяч гривень, фізичні особи – майже 3 мільйони гривень.
Із загальної суми до бюджету обласного центру спрямовано більше 1,9 мільйона гривень, якимівські та приазовські платники направили до скарбниць 1 мільйон 601 тисячу гривень, бердянські і приморські – близько 2 мільйонів гривень тощо.
Всього в регіоні туристичний збір сплачують 800 власників готелів, баз відпочинку, кемпінгів та інших об'єктів.
Нагадаємо, ставка збору встановлюється за рішенням сільських, селищних, міських рад або рад територіальних громад у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати за одну добу тимчасового розміщення.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками кожного місяця.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
15 тисяч запоріжців отримали у податковій електронні ключі для користування Е-сервісами
За десять місяців фахівці податкової служби регіону видали платникам майже 35 тисяч електронних ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року запорізькі пункти Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС відвідали 15 тисяч представників бізнесу, державних і комунальних установ, організацій та мешканців області.
За допомогою електронних ключів від податкової запоріжці користуються десятками електронних послуг, зокрема, Е-сервісами на ресурсах органів ДПС та на порталі Дія (внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, реєстрація особи в ДРФО, цифровий реєстраційний номер картки платника податків тощо). Так, на сьогодні затребуваною є послуга отримання COVID-сертифікату про вакцинацію на порталі Дія, заяву про яку можна сформувати, у тому числі, за допомогою електронного ключа від ДПС.
Більша частина податкових сервісів доступна в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.
Перелік відомств, організацій та приватних компаній, які підтримують сертифікати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, розміщений за посиланням: https://acskidd.gov.ua/partnership.
Більше інформації про електронні довірчі послуги податкової служби: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізький бізнес спрямував на соціальні гарантії майже дев'ять мільярдів гривень
У січні-жовтні надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від запорізьких платників склали 8 мільярдів 780 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 1 мільярд 378 мільйонів гривень або на 18,6 відсотка перевищила минулорічну.
Лише за останній місяць роботодавці регіону спрямували до пенсійного та соціальних фондів 950 мільйонів гривень, що на 114 мільйонів гривень більше, ніж у жовтні 2020 року.
Усього на податковому обліку в області перебуває 171521 платник єдиного внеску, серед яких понад 54 тисячі суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 117 тисяч фізичних осіб.
Нагадаємо, у листопаді останній день сплати єдиного внеску за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за жовтень припадає на 29 число.
Крім того, у грудні у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 6500 гривень мінімальний страховий внесок складатиме 1430 гривень, максимальна база для нарахування єдиного внеску у грудні становитиме 97 500 гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запоріжці сплатили до держбюджету більше дев'яти мільярдів гривень податків
У січні-жовтні платники податків регіону перерахували до державного бюджету 9 мільярдів 200 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року сплата податків зросла на 22 відсотки, додатково до скарбниці спрямовано 1 мільярд 640 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Традиційним лідером з надходжень залишається податок на додану вартість – з початку року запорізькі компанії і підприємці сплатили 3 мільярди 794 мільйони гривень. Це майже на 257 мільйонів гривень або на сім відсотків перевищило минулорічний рівень.
Роботодавці і мешканці області направили до бюджету 2 мільярди 668 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 406 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж торік.
Добувні підприємства поповнили скарбницю на понад 830 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Зростання показників до даних десяти місяців попереднього року склало 644 мільйони гривень.
Крім того, державний бюджет отримав 753 мільйони гривень податку на прибуток, 674 мільйони гривень військового збору, 217 мільйонів гривень екологічного податку, 62 мільйони гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
