Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 47

 

Бердянці та приморці сплатили до бюджетів громад майже 14 мільйонів гривень податку на нерухомість

Юридичні та фізичні особи Бердянського та Приморського районів, які є власниками нерухомості, за сім місяців сплатили до місцевих бюджетів 13 мільйонів 700 тисяч гривень податку на  нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 6 мільйонів більше минулорічного показника.

Переважну частину надходжень податку на  нерухомість отримано від юридичних осіб, які перерахували понад 10 мільйонів гривень, або 75 відсотків. Фізичні особи спрямували до бюджетів територіальних громад 3 мільйони 400 тисяч гривень, або майже чверть.

За територіальною приналежністю найбільші надходження податку на  нерухоме майно спрямували платники міста Бердянськ – понад 11 мільйонів гривень, бюджет Бердянського району поповнили на 600 тисяч, Приморського району – майже на 2 мільйони.

Нагадуємо, що до 1 липня фахівці податкової служби формували і надсилали податкові повідомлення-рішення про нараховану суму податку на нерухомість громадянам. Кожен власник нерухомості має право на звірку з органами ДПС  щодо нарахованої суми податку та відображення у базах даних інформації про належне майно. Таку звірку можна провести в Центрах обслуговування платників.

Враховуючи обмежувальні заходи через пандемію COVID-19, звірку можна провести у телефонному режимі за номерами (06153) 3-84-67 (Бердянськ) та (06137) 7-35-14 (Приморськ).

Втім, найбільш зручний варіант – дізнаватися про нараховані податкові платежі в Електронному кабінеті платників.

 

Про переваги подання звітності в електронному вигляді

Бердянська ДПІ рекомендує використовувати електронні сервіси для подання звітності, оскільки вони мають ряд переваг перед паперовою формою звітування:

- економія робочого часу платників податків і коштів на придбання бланків звітних документів;

- економія часу на уникненні черг під час подання звітності;

- скорочення строків проведення перевірки стосовно правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ і забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;

- підтвердження доставки звітності (податковий орган висилає квитанцію про отримання податкової звітності);

- гарантія автоматичної перевірки звітності на наявність арифметичних помилок та описок;

- оперативне оновлення форматів версій документів звітності;

- конфіденційність інформації;

- оперативність обробки отриманої інформації у податковому органі.

Для подання звітності в електронному вигляді пропонуємо використовувати модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника», увійти до якого можна на офіційному веб-порталі ДПС або за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.

 

Новини законодавства

Активи, які у ході податкової амністії декларувати не потрібно

З 1 вересня в Україні стартує кампанія одноразового (спеціального) декларування доходів, так звана, податкова амністія. Утім, як інформують у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, не всі активи потрібно декларувати. Слід враховувати їх вартість або обсяги.

Зокрема, не потрібно декларувати:

одну або декілька квартир, сукупна площа яких не більше 120 кв. м.;

житлові будинки, сукупна площа яких в межах 240 кв. м.;

нежитлові будинки некомерційного призначення, площею не більше 60 кв. м.;

земельні ділянки, площею в межах норми безоплатної передачі (наприклад, площа присадибної ділянки у селах не більше 0,25 га, в селищах не більше 0,15 га, а в містах не більше 0.10 га);

один легковий автомобіль з середньою ринковою вартістю не більше 400 тис. грн., або з робочим об’ємом циліндру двигуна не менш як 3000 куб. см.;

грошові кошти в межах 400 тис. грн.

 

За якими ставками оподатковуються доходи, що підлягають добровільному декларуванню?

21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі –  Закон № 1539-IX), відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

   Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема: 

 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 

 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації. 

  Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

 

Одноразове добровільне декларування. Хто не може бути декларантом з 1 вересня?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Декларантами не можуть бути:

-  особи, які станом на дату початку періоду одноразового добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами;

 - подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

- особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

Роз’яснення законодавства

Ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

У зв'язку із набранням чинності Законом України від 01 липня 2021 року № 1600-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі - закон № 1600) Бердянська ДПІ інформує про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі  - Кодекс) з урахуванням внесених змін.

1. Загальні положення

Закон № 1600 опубліковано в газеті «Голос України» 31липня2021 року. Згідно з розділом ІІ Закону № 1600, Закон № 1600 набирає чинності з дня,

наступного за днем його опублікування (з 01 серпня 2021 року), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 1600, а саме, починаючи з 01 серпня 2021 року.

Відповідно до норм Закону № 1600, починаючи з 01 серпня 2021 року, відновлюється ставка податку 20 відс. для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської  продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 912 (у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно до таких операцій застосовувалася ставка ПДВ 14 відсотків).

При цьому до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00, і надалі застосовується ставка податку 14  відс. (яка діє починаючи з 01.03.2021).

2. Окремі особливості оподаткування ПДВ (у тому числі нарахування та коригування податкових зобов'язань з ПДВ)

Правила нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних І розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в ЄРШІ встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

Законом № 1600 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 542, згідно з' яким для платників податку на додану вартість, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401

(в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 у зв'язку з встановленням ставки податку на додану вартість 20 відс. на такі операції, передбачено такі особливості:

у разі якщо перша подія при постачанні товарів, визначених абзацом першим пункту 542 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, відбулася до набрання чинності Законом № 1600 (до 01.08.2021), перерахунок ставки податку на додану вартість і суми податку на дату настання другої події не здійснюється; .

у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, визначених абзацом першим пункту 542 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у зв'язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати в період з 01.03.2021  по 31.07.2021 включно,

коригування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сторону зменшення здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 14 відсотків;

у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, визначених абзацом першим пункту 542  підрозділу 2 розділу ХХ ,Кодексу, або перерахування коштів у зв'язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 20 відсотків;

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, визначених абзацом першим пункту 542 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, які були придбані до набрання чинності Законом № 1600, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.

Отже, якщо починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається поставка сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002,  1004,  1204 00, 1207, 1212 91, попередня оплата за яку (перша подія) відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021  включно, то на дату такої поставки перерахунок ставки ПДВ і  суми податку, застосованої/нарахованої на дату першої події, не здійснюється. Так само не здійснюється перерахунок ставки ПДВ і суми податку у разі, якщо, починаючи з 01 серпня2021 року, здійснюється оплата такої продукції, що була поставлена (перша подія) у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Якщо, починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається:

повернення сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 або авансового платежу за таку продукцію, поставленої/сплаченого у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно,

або зміна кількості або вартості такої продукції, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, у сторону зменшення або в межах попередньої суми, то у розрахунку коригування зазначається ставка ПДВ, вказана у податковій накладній, що коригується, тобто 14 відсотків.

У разі, якщо, починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається перерахування коштів у зв'язку із збільшенням вартості сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002; 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, при коригуванні податкових зобов'язань застосовується ставка податку на додану вартість 20 відсотків.

Вищезазначений порядок складання розрахунку коригування застосовується також у разі зміни, починаючи з 01 серпня 2021 року, номенклатури сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91), перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Наприклад, якщо у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно було отримано попередню оплату за сільськогосподарську продукцію товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 0102, а починаючи з 01.08.2021 фактично відвантажується сільськогосподарська продукція товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 1004, то у розрахунку коригування:

у першому рядку вказуються зі знаком «-» показники рядка податкової накладної, що коригується, із зазначенням ставки податку 14 відс.,

у другому рядку зі знаком «+» вказуються правильні показники номенклатури товару, при цьому застосовується ставка податку 20 відсотків.

В доповнення до викладеного ДПС повідомляє, що Законом № 1600 внесено зміни до пункту 541 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими назву закону, зазначену в абзаці першому цього пункту, приведено у відповідність до назви Закону України від 17 грудня 2020 р. № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». При цьому порядок складання податкових накладних та коригування податкових зобов'язань, визначений зазначеним пунктом та роз'яснений у листі ДПС від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07, не змінюється.

 

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування?

Доходи фізичних осіб - підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування оподатковуються за ставкою 18 відсотків від об’єкта оподаткування.

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 104.03).

 

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Бердянська ДПІ нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок не сплачується за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

 

Дохід від надання майна в оренду оподатковується за ставкою ПДФО та військового збору

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, власник майна володіє, користується, розпоряджається цим майном на власний розсуд, у тому числі і для здійснення підприємницької діяльності.

Надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою - підприємцем, за умови, що фізична особа - орендодавець самостійно нараховуватиме та сплачуватиме до бюджету податок у строки, встановлені Податковим кодексом України для квартального звітного періоду, а саме - протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного кварталу, а суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року він відобразить у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку подасть до податкового органу.

Нагадуємо, що дохід від надання майна в оренду оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 % та військового збору - 1,5 %.

 

Яка відповідальність передбачена за порушення платниками податків термінів сплати податків і зборів до бюджету

В Бердянській ДПІ нагадують платникам податків щодо передбаченої відповідальності за порушення термінів сплати податків і зборів.

Зокрема, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим Кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу. Вищенаведені діяння, вчинені платником умисно тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання).

Умисне порушення платником граничних строків сплати сум грошового зобов’язання, вчинене повторно протягом 1095 календарних днів або якщо таке порушення призвело до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Повторне правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення. З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Якщо платником протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) самостійно виправлено помилки, виявлені у податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (до 01 березня 2020 року) – платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції та пеню.

Якщо платник протягом карантинного періоду самостійно виправив помилки, виявлені у податкових деклараціях за податкові періоди, які припадають на період карантинних заходів, штрафні санкції та пеня не застосовуються.

До платників податків, які в період короновірусних заходів, а це з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не подавали або подавали з порушенням граничного терміну подання податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання якої припадали на ці періоди, штрафні санкції не застосовуються.

Звертаємо увагу, що при неподанні або несвоєчасному поданні в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Одночасно нагадаємо, що за порушення термінів сплати податків і зборів передбачена адміністративна відповідальність, яка регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), передбачено накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, передбачено накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до Кодексу України про адміністративні правопорушення не вносились, адміністративна відповідальність до порушників застосовується на загальних засадах. Відповідно до Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу.

 

Відповідальність СГ, який застосовує ПРРО за невидачу розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача

Бердянська ДПІ повідомляє, що якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер, або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

Суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надіславши на наданий покупцем абонентський номер та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах: - 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;- 150 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Разом з тим, п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265 встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону № 265, застосовуються у таких розмірах:

– 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

 

Працівник відпрацював неповний місяць: як розрахувати суму ЄСВ

Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

При цьому, умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

 

Як єдинникам 1-ї групи, які були звільнені від сплати єдиного внеску за січень-травень 2021 року, заповнити звітність?

Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01  січня по 31 травня 2021 року за себе (п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Періодом, за який фізичні особи – підприємці – платники єдиного внеску подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (абз. п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який передбачає розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску».

Отже, підприємці – платники єдиного податку першої групи, які відповідно до п.п. 9 прим. 10.1 розд. VIII Закону № 2464 звільняються від сплати єдиного внеску, графи 2 – 4 розд. 9 Додатка 1 в розрізі рядків січень, лютий, березень, квітень, травень звітного 2021 року заповнюють наступним чином:

- у графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини»,

- у графі 3 «Розмір єдиного внеску»,

- 4 у графі «Сума нарахованого єдиного внеску»

на паперових носіях проставляються прочерки, в електронній формі – поле залишається незаповненим.

 

Платникам єдиного внеску: виправлення помилки у Додатку 1 до Розрахунку

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається  Розрахунок з типом «Уточнюючий» (п.п.7 п. 9 Порядку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773)).

У Розрахунку з типом «Уточнюючий» для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Отже, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий»:

- Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),

- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

 

Підприємець – єдинник не подав звітність з єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року. Як подати цю звітність?

Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».

 

Платникам єдиного внеску: коригування показників за періоди до 01.01.2021

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;

у рядку 02 відображаються:

- навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;

- номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;

- номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;

- номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».

При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031;032.

 

Коли підприємці - єдинники, що мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до  Декларації платника єдиного податку?

Підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (Додаток 1).

Отже, підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: термін подання

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (форма якого наведена у дод. 10 до Порядку № 1588), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

 

Програмні РРО: виправлення помилково проведеної операції «службова видача»/ «службове внесення»

Скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або «службове внесення» через програмний РРО (ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному сервері.

Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:

«службова видача» – проводиться операція «службове внесення» на таку саму суму;

«службове внесення» проводиться шляхом наступної реєстрації операції «сторно».

 

Податок на нерухомість: який розмір ставки?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1  ст. 266 ПКУ).

Якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

 

Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

Щоб зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного  підпису.

До заяви необхідно додати:

-  скановану копію свідоцтва про народження дитини,

- скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

- свідоцтва про народження дитини,

- документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

 

Програмні РРО: одночасне використання електронної печатки та/або електронного підпису на декількох ПРРО

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних РРО.

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

 

Відображення в інтегрованій картці платника даних податкової звітності

Інтегрована картка платника (ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності).

При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Отже, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання звітності:

- у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

- з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

датою подання Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП) – у разі подання звітності:

- після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

 - уточнюючих,

- за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Зазначені норми визначені «Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 12.01.2021 № 5.

 

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом

Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців, які набрали чинності 07.11.2020,  електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

 

Чи може платник ПДВ виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?

Платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, у випадку отримання другої квитанції з повідомленням про помилки, такий платник їх усуває та протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повторно направляє до ДПС Скаргу з додатками.

На період з 18.03.2020 до дня закінчення карантину (дата якого буде визначена відповідним законодавчим актом) не застосовуються граничні строки (10 робочих днів) для подання Скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що були прийняті (дата прийняття рішення) з 03.03.2020 та по яких відсутні вже подані до комісії центрального рівня скарги з прийнятими відповідними рішеннями

Водночас, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яким не проводиться автоматизована перевірка, то до моменту прийняття рішення комісією центрального рівня він має право надіслати заяву про відкликання Скарги та повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізький бізнес поповнив державну скарбницю на шість мільярдів гривень

У січні-липні запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 6 мільярдів 236 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 1 мільярд 408 мільйонів гривень або на 29 відсотків перевищила минулорічний рівень.

Серед найбільших надходжень – 2 мільярди 563 мільйони гривень податку на додану вартість, що на 463 мільйони гривень або на 22 відсотки більше, ніж за сім місяців 2020 року.

Роботодавці і мешканці регіону перерахували до скарбниці 1 мільярд 809 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Зростання до показника аналогічного періоду минулого року склало 282 мільйони гривень або 18 відсотків.

Підприємства і установи забезпечили до бюджету 558 мільйонів гривень податку на прибуток, це на 134 мільйони гривень або на 32 відсотки більше, ніж роком раніше.

За користування надрами компанії і підприємці направили 508 мільйонів гривень рентної плати, збільшивши відрахування до минулорічних даних на 405 мільйонів гривень.

Також суб'єкти господарювання області сплатили до державного бюджету 458 мільйонів гривень військового збору (+83 мільйони гривень або 22 відсотки), 165 мільйонів гривень екологічного податку (+36 мільйонів гривень або 28 відсотків) тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

З банківських процентів запоріжців держбюджет отримав майже 26 мільйонів гривень

За сім місяців фінансові установи регіону перерахували до державного бюджету 25 мільйонів 878 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у липні з нарахованих процентів вкладників скарбниця отримала понад три мільйони гривень.

Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 25 мільйонів 624 тисячі гривень, а також мелітопольські платники – 252 тисячі гривень.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у фінансових установах складає 18 відсотків. Відповідальним за утримання і перерахування ПДФО до бюджету є банки, кредитні спілки тощо. Податок необхідно сплачувати не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому був нарахований дохід. У серпні граничний термін сплати припадає на 30 число.

Відповідно до статті 170.4. Податкового кодексу України у податковому розрахунку інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби і залишаються конфіденційними.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів більше восьми мільярдів гривень

У січні-липні до бюджетів громад регіону надійшло 8 мільярдів 249 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата податків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 1 мільярд 382 мільйони гривень або на 20 відсотків.

Більшу частину надходжень сформував податок на доходи фізичних осіб – 5 мільярдів 426 мільйонів гривень, це на 845 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за сім місяців 2020 року.

Запорізькі землекористувачі направили до скарбниць понад 1 мільярд гривень та перевищили минулорічну суму на 158 мільйонів гривень або на 19 відсотків. Зокрема, від юридичних осіб бюджети отримали 876 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, від фізичних осіб – 129 мільйонів гривень.

Представники спрощеної системи оподаткування перерахували 970 мільйонів гривень єдиного податку та забезпечили зростання доходів до показника попереднього року на 182 мільйони гривень або на 23 відсотки. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло понад 120 мільйонів гривень, від підприємців-фізичних осіб – 733 мільйони гривень, від агровиробників – 116 мільйонів гривень.

Добувні компанії і приватні підприємці спрямували до бюджетів 218 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що на 173 мільйони гривень більше, ніж торік.

Крім того, підприємства і установи сплатили 108 мільйонів гривень екологічного податку, 86 мільйонів гривень податку на прибуток, 59 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".