Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 84

Інформаційний супровід ведення бізнесу: вебінари для бердянських підприємців

З початку літа у Бердянську діє масштабний проєкт, спрямований на створення та впровадження системи інформаційно-консультаційного забезпечення бізнесу Бердянської міської територіальної громади. Він покликаний допомогти місцевим представникам малого та середнього підприємництва удосконалити свої бізнесові навички.

 Щочетверга усі бажаючі можуть долучитися до онлайн консультацій та вебінарів, які проводять представники податкової служби, центру зайнятості, Торгово-промислової палати, Держпродспоживслужби, банків, профільних структурних підрозділів виконкому, громадських організацій тощо.

На цей раз вебінар був присвячений найбільш актуальним аспектам організації трудових відносин. Спікерами з цих питань виступили представники міського управління праці, центру зайнятості та податкової служби.

Що повинен зробити роботодавець, перед тим як найманий працівник приступить до виконання своїх обов’язків, якою повинна бути зарплата, та які податки і в якому розмірі з неї утримувати. Про ці та інші питання розповів начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Прошутінський.

Він детально зупинився на типових помилках роботодавців, зазначивши, що більшості з них можна уникнути, зареєструвавшись в Електронному кабінеті платника. «Ви будете бачити ту ж картину, що і податківець – всю історію своєї звітності і своїх платежів, а відтак, вчасно реагувати», – зауважив посадовець.

Також фахівці контролюючих органів радили, як не потрапити під штрафні санкції та правильно оформляти трудові відносини з працівниками.

 

Роботодавцям на замітку!

Бердянська ДПІ нагадує всім роботодавцям про необхідність неухильного дотримання вимог законодавства в частині оформлення трудових відносин з працівниками. Протягом першого півріччя поточного року проведено масштабну інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці. З  01.07.2021 року розпочато спільну кампанію ДПС і Держпраці з детінізації трудових відносин.

Тож вчергове нагадуємо всім  платникам податків!

Якщо ви:

-  призначаєте на посаду особу з певними обов’язками;

-  визначаєте режим роботи особи та її робочий час;

-  сплачуєте фіксовану заробітну плату;

-  платите за процес праці, а не результат, Ви є роботодавцем, а така особа – працівником, з яким необхідно оформити трудові відносини.

Пам’ятайте! Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

 

Якщо необхідна ліценція на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального

У зв’язку із набранням чинності постанови КМУ від 23.12.2020 № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609», територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування, зокрема з оптової торгівлі пальним.

Отже, заяви щодо ліцензій на право виробництва пального необхідно направляти до Державної податкової служби України, а заяви щодо ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального до територіальних органів ДПС за місцем здійснення діяльності.

 

Новини законодавства

Добровільно задекларувати активи можна буде вже з 1 вересня

 21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

 Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

 Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

 Подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.

Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».

 

Чи є обов’язковим подання одноразової  декларації з 1 вересня?

21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

 Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Тобто, подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації  є правом, а не обов’язком фізичної особи.

 

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням з 1 вересня?

21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Так, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

 

Одноразове декларування: які активи вважаються такими, з яких сплачені податки

Бердянська ДПІ інформує про перелік активів, які у разі неподання громадянином одноразової декларації, вважаються такими, з яких сплачено податкові платежі.

Так, у пункті 10 підрозділу 94 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Зокрема, це:

активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень;

квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120 кв. м;

будинок/будинки – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 240 кв. м;

технічні споруди до 60 кв. м;

земельні ділянки – у межах норм безоплатної приватизації;

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).

Відповідно до п. п. 14.1.280 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи громадянина для цілей підрозділу 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX "Перехідні положення" ПКУ – грошові активи громадянина, майно, майнові права.

 

Глава держави підписав закон про відновлення ставки ПДВ y 20% для деяких видів сільськогосподарської продукції

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1600-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.

Документ покликаний зменшити ризики від підвищення цін на харчові продукти, а також створити рівні умови оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників і підприємств переробної галузі.

Закон відновлює 20-відсоткову ставку податку на додану вартість при ввезенні на територію України та постачанні великої рогатої худоби, свиней та овець, молока, жита, вівса, насіння льону, олійних культур, цукрових буряків.

Водночас залишається ставка ПДВ у 14 % при операціях з постачання пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, свиріпи або ріпаку, соняшнику.

Документ набирає чинності з наступного дня після опублікування та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього закону.

Інформацію розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням

 https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-pro-vidnovlennya-stavki-pdv-y-69825

 

З 1 серпня набувають чинності зміни до форми та змісту розрахункових документів

З 1 серпня 2021 року набувають чинності нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) стосуються обов’язкової наявності в них:

відображення найменування суб’єкта господарювання;

зазначення валюти операції;

найменування платіжної системи;

QR-коду (за наявності).

ДПС наголошує, що QR-код це не обов’язковий реквізит у чеку, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку та покликаний спростити процедуру надсилання на абонентський номер та/або адресу електронної пошти споживача фіскального чеку продавцем!

У разі наявності QR-коду у фіскальному чеку сам QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:

код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;

дату та час здійснення розрахункових операцій;

фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;

суму розрахункової операції;

фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

 

Роз’яснення законодавства

Перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку: дії ФОП – «єдинника» відповідної групи

Нормами п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) Фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

2) Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу

3) Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у    п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

Суму оплачених орендних платежів за наступний рік фізособа – «незалежник» має право включити до витрат

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Нормами частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п’ята ст. 762 ЦКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

 

ФОП на загальній системі оподаткування продав (безоплатно передав) касовий апарат: що з доходом?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

При цьому активи ФОП, які можуть бути визнані ним основними засобами є – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п. п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Амортизація основних засобів нараховується з місяця, що настає за місяцем введення їх в експлуатацію та закінчується – з наступного місяця після реалізації (вибуття) або безоплатній передачі об’єктів.

ФОП на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) вести облік основних засобів з використанням Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7).

Пунктом 4 НП(С)БО 7 визначено, що первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Для ФОП на загальній системі оподаткування сума залишкової вартості визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основного засобу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

Таким чином, у разі продажу касового апарату, який відноситься до основного засобу, дохід ФОП збільшується на суму вартості проданого об’єкта (але не менше залишкової вартості), визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку. Водночас, така фізична особа має право включити до складу витрат залишкову вартість реалізованого об’єкта основних засобів.

При безоплатній передачі придбаного касового апарату (основного засобу), ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат звітного періоду суму залишкової вартості такого об’єкта, яка виникла на кінець місяця, в якому відбувається така передача.

При цьому, у разі безоплатної передачі касового апарату (основного засобу), який був отриманий ФОП на загальній системі оподаткування безкоштовно, така фізична особа зобов’язана включити до складу доходу суму залишкової вартості об’єкта, що безоплатно передається.

 

Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?

Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Норми встановлені п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Пунктом 3.8 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180,   п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до   п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами і доповненнями.

 

Внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Кабінетом Міністрів України постановою від 28 липня 2021 року № 774 (далі – Постанова № 774) внесено зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).

Так, Постановою № 774 в абзаці п’ятому підпункту 3 Порядку цифри і слова «0, 20 і 7 відсотків» замінено словами і цифрами «, визначеними статтею 193 Кодексу».

Нагадаємо, що у вищезазначеному абзаці прописані критерії здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків.

Постанову № 774 розміщено на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України за посиланням  

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-punktu-3-poryadku-zupinennya-reyestraciyi-podatkovoyi-nakladnoyirozrahunku-koriguvannya-v-yedinomu-reyestri-podatkovih-nakladnih-i280721-774?fbclid=IwAR2qsE9xl1LSIowuFouVdOTBav2vLaSVUVikFSE26FZj_keZYIN9LBZ_lE8

 

Кредитні спілки застосовують РРО при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам

Ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).

Враховуючи викладене, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО відповідно до вимог Закону № 265.

Водночас, РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

 

Звільнення від сплати єдиного податку в карантин закінчилось

Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072 передбачені пільги для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільнялись від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, єдиний податок «спрощенці» першої групи могли не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

У травні закінчились  преференції для платників єдиного податку першої групи.

З червня 2021 року єдиний податок сплачується на загальних підставах.

Звертаємо увагу платників єдиного податку першої групи на необхідності своєчасної сплати єдиного податку  шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України.

 

Використання РРО: зміни до змісту розрахункових документів

До Положення про форму та зміст розрахункових документів РРО внесено зміни наказами МФУ:

- від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»,

- від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».

Зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО.

Отже, до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- найменування суб’єкта господарювання;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

 

Програмні РРО: одночасне використання електронної печатки та/або електронного підпису на декількох ПРРО

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних РРО.

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

 

Скористайтесь новою рубрикою на вебпорталі ДПС «Інформаційні повідомлення про відкриті дані»

ДПС оприлюднено та здійснюється постійне оновлення 46 наборів даних у формі відкритих даних, які закріплені за Службою відповідно до  постанови КМУ від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Для зручності користувачів відкритих даних на вебпорталі ДПС створено рубрику «Інформаційні повідомлення про відкриті дані» у розділі «Для громадськості» - «Публічна інформація»,

https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/informatsiyni-povidomlennya/.

У ній розміщуються всі інформаційні повідомлення з питань відкритих даних, що дозволить користувачам вебпорталу ДПС здійснювати пошук інформаційних повідомлень з вказаної тематики з відображенням історичних даних, зокрема, повідомлень, які були оприлюднені декілька місяців потому або у минулих роках.

На сьогодні у новоствореній рубриці розміщено повідомлення з питань відкритих даних ДПС починаючи з серпня 2019 року.

 

Користуйтесь послугами Контакт-центру ДПС

Контакт-центр ДПС надає відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб у телефонному режимі, електронною поштою, з використанням автовідповідача та чату в месенджерах.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

 

Отримання податкового номера на дітей через електронний кабінет

Щоб зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного  підпису.

До заяви необхідно додати:

-  скановану копію свідоцтва про народження дитини,

- скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням:

- свідоцтва про народження дитини,

- документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

 

Чи оподатковуються кошти, зняті з рахунку підприємця та з яких сплачено податки за спрощеною системою оподаткування, якщо ФОП перейшов на загальну систему?

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

 

Підприємець – єдинник не подав звітність з єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року. Як подати цю звітність?

Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».

 

Платникам єдиного внеску: коригування показників у Розрахунку щодо сум єдиного внеску

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1, п. 6, п.8 розд. V Порядку).

Коригування показників Розрахунку проводиться таким чином:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;

Для проведення коригувань необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити:

- обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску,

- а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06  Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Зверніть увагу, що коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, отже рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.

 

Платникам єдиного внеску: коригування показників за періоди до 01.01.2021

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;

у рядку 02 відображаються:

- навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;

- номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;

- номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;

- номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».

При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031; 032.

 

Податок на нерухомість: який розмір ставки?

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1  ст. 266 ПКУ).

Якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

 

Платникам ПДВ: виправлення помилки у графі 6 або 7 податкової накладної

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) податкової накладної, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.

З метою виправлення помилки платник ПДВ:

- на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

- складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, то застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ.

 

Відображення в інтегрованій картці платника даних податкової звітності

Інтегрована картка платника (ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності).

При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Отже, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання звітності:

- у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

- з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

датою подання Документів звітності до податкового органу (якщо інше не визначено в алгоритмі відображення даних первинних показників в ІКП) – у разі подання звітності:

- після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

 - уточнюючих,

- за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Зазначені норми визначені «Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 12.01.2021 № 5.

 

Платникам податку на прибуток: форми фінансової звітності, що подаються поквартально

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом:

 до перевірки фінансової звітності аудитором подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період:

- звіт про фінансовий стан (баланс), 

- та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

Такі платники подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди (абз. перший частини першої ст. 13 Закону № 996).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн., встановлено річний податковий (звітний) період (п. 137.4, п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (частина друга та третя ст. 121 Закону №996).

Проміжна фінансова звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період (п. 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34).

Повний комплект фінансової звітності включає:

- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;

- звіт про зміни у власному капіталі за період;

- звіт про рух грошових коштів за період;

- примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

- порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду;

- звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти:

- стислий звіт про фінансовий стан,

- стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід,

- стислий звіт про зміни у власному капіталі,

- стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.

Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (зі змінами), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та річну фінансову звітність:

  • за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));
  • за річний податковий (звітний) період – повний комплект.

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС річну фінансову звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає:

- звіт про фінансовий стан (баланс);

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати);

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до річної фінансової звітності.

Складена до перевірки аудитором річна фінансова звітність, яка подається разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період включає:

- звіт про фінансовий стан (баланс);

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

 

Припинення підприємницької  діяльності єдинника - підприємця: як звітувати?

Підприємці – єдинники першої – третьої груп подають вперше Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 №752), у складі якої формується  додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємці на спрощеній системі оподаткування зобов’язані подати Декларацію з типом форми «Звітна» (за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності), у складі якої формується Додаток 1 з типом «Звітна», який заповнюється таким чином:

у комірці 01 заголовної частини проставляється позначка «Х»;

у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;

у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;

у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» проставляється позначка «Х» поруч з відповідним звітним періодом;

у розд. 5 в полі «після припинення» «Тип форми» проставляється позначка «Х», при цьому одночасно заповнюється розд. 6;

у розд. 6 – дата державної реєстрації припинення;

у розд. 7 «Код основного виду економічної діяльності», вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;

у розд. 8 – період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску у звітному році, та код категорії застрахованої особи (зазначається цифра «6»);

рядки та графи у розд. 9 обов’язково заповнюються в розрізі місяців за період визначений у розд. 8, де у графі 2 відображається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, а у графі 4 обчислюються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Запорізькі підприємці використовують 1200 касових апаратів "у смартфоні"

Станом на початок липня 800 представників запорізького бізнесу підключили до фіскального серверу 1200 програмних реєстраторів розрахункових операцій. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Керівник податкової служби регіону підкреслив, що касові апарати "у смартфоні" мають суттєві переваги порівняно з традиційними РРО. Вони надають можливість відправляти електронні чеки покупцям, вести облік товарів, формувати звітність за будь-який період, працювати в режимі офлайн, рахувати податки та знижки онлайн, сканувати штрих-код для отримання ціни товару з бази даних, фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції, підключати ваги до РРО та інше.

Програмне забезпечення можна встановити на будь-який пристрій – комп'ютер, ноутбук, мобільний телефон або планшет тощо.

Також Роман Афонов зазначив, що запорізькі платники все частіше обирають онлайн формат для спілкування з органами ДПС. Так, за перше півріччя показник електронної звітності в області склав 81 відсоток. Податкова служба постійно працює над розвитком дистанційної взаємодії та удосконаленням Е-сервісів.

Платники податків можуть користуватися десятками електронних послуг та інформаційними ресурсами ДПС, серед них:

– https://tax.gov.ua (вебпортал ДПС України);

– https://cabinet.tax.gov.ua (Електронний кабінет платника);

– https://www.facebook.com/TaxUkraine (сторінка ДПС України у Facebook);

– https://zp.tax.gov.ua (субсайт Головного управління ДПС у Запорізькій області);

– https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya (сторінка Головного управління ГУ ДПС у Запорізькій області у Facebook);

– http://acskidd.gov.ua (Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ІДД ДПС);

– https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy (програмне забезпечення для ПРРО);

– https://zir.tax.gov.ua (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС).

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Податкові Е-сервіси для запорізьких територіальних громад: доступ до інформації про сплачені податки

"Які онлайн послуги надає податкова?", "Як навчитися якісно та ефективно користуватися податковою інформацією в Електронному кабінеті?" – на ці та інші питання надали відповіді фахівці управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Запорізькій області під час вебінару для представників органів місцевого самоврядування. Захід проводився в рамках плану співпраці між податковою службою та територіальними громадами регіону.

Податківці продемонстрували покроковий алгоритм отримання окремих послуг в онлайн-режимі за допомогою Електронного кабінету платника, які у подальшому територіальні громади можуть використовувати у своїй діяльності. Зокрема, йшлося про направлення запитів, надання інформації щодо джерел доходів про суми нарахованих, сплачених податків, сум податкового боргу та надмірно сплачених сум.

Про інші можливості дистанційної взаємодії з органами ДПС йтиметься під час наступних вебінарів.

Підписуйтеся на нашу сторінку та слідкуйте за анонсами.

 

Запорізька громада обговорює земельну реформу та перспективи розвитку територій

У Запоріжжі перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів робочу нараду з керівництвом Запорізької облдержадміністрації, райдержадміністрацій, територіальних громад і керівниками органів влади. Предметом обговорення стали питання впровадження земельної реформи. Позицію податкової служби під час наради представляв заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Тарас Висоцький розповів про перебіг реалізації земельної реформи та повідомив про напрацьовані проекти основних змін до законодавства, що стосуються оподаткування землі. Так, пропонується запровадити мінімальне податкове зобов’язання, до складу якого будуть входити єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування та податок на доходи фізичних осіб. Заступник міністра зазначив, що дане нововведення сприятиме подальшому розвитку легальних агровиробників.

Як повідомив Руслан Рачинський, з початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 297 мільйонів гривень земельного податку та 969 мільйонів гривень орендної плати. На даний час серед питань, які потребують вирішення – наявність податкового боргу з плати за землю, у тому числі, з боку підприємств державної форми власності, неправомірне визначення деякими платниками грошових зобов'язань та врегулювання інформаційного обміну між органами влади.

У свою чергу, податкова служба налаштована на посилення взаємодії із представниками органів місцевого самоврядування, зокрема, стосовно надання необхідних даних, сервісних послуг та всебічної підтримки платників податків.

Під час наради присутні керівники територіальних громад мали можливість поставити проблемні питання у сфері земельних відносин та разом із представниками державних відомств знайти оптимальні шляхи їх вирішення як на місцях, так й за допомогою ініціювання змін до законодавства.

 

Більше тисячі роботодавців підвищили запоріжцям зарплати. Бюджети додатково отримали два мільйони гривень

Фахівці податкової служби регіону разом із представниками інших органів державної влади та місцевого самоврядування продовжують заходи з детінізації ринку праці та доходів запоріжців. У рамках плану спільних дій проводяться робочі групи, наради, виїзні сесії, на яких розглядається діяльність представників бізнесу, що своєчасно не виплачують зарплату або нараховують її у розмірі менше законодавчо встановленого.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року на засіданнях при державних адміністраціях заслухано керівників 434 компаній і установ. У результаті 336 суб'єктів господарювання підвищили рівень оплати праці, до бюджетів і соціальних фондів додатково надійшло 200 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 240 тисяч гривень єдиного внеску.

До податкових органів на робочі групи та співбесіди запрошено 1077 роботодавців. На даний час 782 з них виконали доведені вимоги та збільшили розмір заробітних плат, завдяки чому скарбниці додатково отримали 900 тисяч гривень єдиного внеску та 700 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб.

Податківці провели аналіз та встановили, що основна питома вага в загальній кількості "мінімізаторів" трудових доходів припадає на підприємства торгівлі (23 відсотки) та промисловості (17 відсотків).

Нагадаємо, цього року мінімальна заробітна плата становить 6 тисяч гривень на місяць.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Дванадцять тисяч запорізьких платників отримали у податковій службі електронні ключі

За сім місяців фахівці запорізьких підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 27700 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року електронні ключі отримали 12 тисяч платників.

Керівник податкової служби області зазначив, що на даний час 126 тисяч представників бізнесу та мешканців регіону користуються сервісами Електронного кабінету платника. Саме електронні ключі надають доступ до повного функціоналу Е-кабінету ДПС та інших державних і приватних цифрових систем.

Для отримання електронних довірчих послуг необхідно ознайомитися з інформацією для користувачів та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення на сайті КНЕДП ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua.

Також нагадаємо, платники можуть самостійно формувати нові сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму або виконати декілька процедур в онлайн-режимі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Цей сервіс доступний для користувачів, які мають:

– чинні сертифікати (приміром, до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Курорт-2021: Податківці донарахували порушникам 29 мільйонів

З початку проведення операції "Курорт-2021" фахівці податкової служби регіону перевірили 154 об'єкта торгівлі у місцях масового відпочинку на узбережжі Азовського моря. За виявлені факти недотримання норм податкового законодавства порушникам було донараховано 29 мільйонів гривень, зокрема, підприємцям Запорізької області – понад 3 мільйони, платникам із інших регіонів – 25 мільйонів 677 тисяч гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, найчастіше податківці виявляли факти торгівлі без касових апаратів – 84. Також встановлено 83 порушення програмування РРО, 37 випадків торгівлі підакцизними товарами за цінами, нижче мінімальних, 42 факти не підтвердження походження товару. Крім того, 17 кафе працювали без статусу об'єкта громадського харчування, у 7 випадках алкоголь і тютюн реалізовувалися без відповідних ліцензій тощо.

Наприклад, в одному з кафе у Приморську алкогольні напої продавалися без зазначення коду УКТЗЕД та через програмний РРО, який не був відображений у ліцензії. До того ж, власники закладу не оформили двох працівників та порушили ведення обліку товарів за місцем їх реалізації.

А в барі на базі відпочинку Приморська алкогольними напоями торгувала неповнолітня особа, ще двоє співробітників працювали без трудових договорів, а в асортименті були тютюнові вироби без акцизних марок.

Наголошуємо, за діяльність без реєстраційних документів, не оформлення співробітників, проведення розрахункових операцій без РРО, безліцензійну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним передбачені значні штрафні санкції.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".