Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 67

Правом на податкову знижку вже скористалось більше двухсот громадян

Протягом першого півріччя 2021 року до Бердянської та Приморської ДПІ 258 громадян подали декларації щоб скористатись правом на податкову знижку. До повернення громадяни задекларували 0,7 мільйона гривень раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління Запорізької області Оксана Федорова, за аналогічний період 2020 року на податкову знижку було подано 257 декларацій, задекларувавши до повернення 0,6 мільйона гривень.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами, 

- оплату допоміжних репродуктивних технологій, 

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність, 

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно:

- заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи;

- у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Важливо! Право на отримання податкової знижки діє упродовж 2021 року, але якщо протягом цього часу ви ним не скористаєтесь, то вже у наступному році ви вже не зможете претендувати на повернення коштів. Тобто для отримання знижки за 2020 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2021 року включно. 

 

Засідання наглядової ради на комунальному підприємстві

Для найшвидшого виходу з кризової ситуації комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянською міською радою на черговій сесії було затверджено Наглядову раду, до складу якої увійшли депутати міської ради та  представники громадських організацій міста.  

КП “Бердянськводоканал” знаходиться зараз у дуже критичному стані, крім заборгованості перед облводоканалом, підприємство також має значний податковий борг.

В черговому засіданні Наглядової ради прийняла участь начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Представниця податкової служби повідомила присутнім, що керівництво Головного управління ДПС у Запорізькій області дуже занепокоєно ситуацією, яка виникла на підприємстві щодо сплати податків та наявності податкового боргу.

Оксана Федорова надала членам Наглядової ради обґрунтовану інформацію про стан податкового боргу підприємства та деякі пропозиції щодо його сплати.

Голова засідання засвідчив, що отримана інформація буде врахована при розробці заходів по  виходу з кризи КП.

 

Новини законодавства

З 21 липня 2021 року набрали чинності закони щодо одноразового декларування

Бердянська ДПІ інформує, що 21.07.2021 набрали чинності закони України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) та № 1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон №1542). Зазначені закони опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 20.07.2021 № 134.

Закон № 1539 створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів та визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Громадянам України надається право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 01 січня 2021 року. При цьому у цій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

Із задекларованих активів необхідно буде сплатити збір:

- 9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

- 5 % щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

- 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Якщо усі необхідні збори будуть сплачені, гарантується звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.

Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Закон № 1542 системно пов’язаний із Законом № 1539 і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування і якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Крім того Законом № 1542 встановлено, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212 та 2121 Кримінального кодексу України).

Закон № 1539 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих пунктів, а саме:

- підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);

- підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 5 пункту 98 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

 

Роз’яснення законодавства

Неподання/несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП: що зі штрафами?

Бердянська ДПІ інформує, що неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Норми визначені п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.

 

Про строки реєстрації ФОП, як платника єдиного податку

Бердянська ДПІ нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5         п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

 

Програмні РРО: особливості перереєстрації

Відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016  року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317).

Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділом V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розділу II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Повідомляйте податкову про зміну головного бухгалтера своєчасно

Бердянська ДПІ нагадує, що у разі зміни особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку, підприємству потрібно подати у 10-денний строк з дня виникнення змін в облікових даних ф. № 1-ОПП з відміткою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (п. 66.4 ПКУп. 9.3 Порядку № 1588).

Якщо головний бухгалтер звільнився, а нового не прийнято, або його посаду скорочено, то на цей період повинна бути призначена особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві. І про таку особу потрібно проінформувати через ф. № 1-ОПП!

 

Порядок нарахування та сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску

Відповідно до п. 2 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) у таких розмірах:

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розд. VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум ЄВ здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

 

Підприємець - пенсіонер за віком помилково відобразив нарахування єдиного внеску: чи можливо скасувати?

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону N 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (п. 3 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п. 16 розд. II Порядку № 435).

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов'язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону N 2464.

 

Сплата єдиного внеску підприємцями, якщо не отримано дохід (прибуток)

З 01 січня 2021 року розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Так, для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Отже для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник може самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Зазначена норма передбачена п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з урахуванням змін, внесених Законом від 13.05.2020 № 592-ІХ.

 

Підприємцям на загальній системі оподаткування: застосування   РРО

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО (п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим:

- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, - 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання,

- а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

- для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати РРО/програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 

На офіційному вебпорталі ДПС можна перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО

Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.

 

Штрафні санкції, які застосовуються до юридичних осіб за порушення  валютного законодавства

Відповідно до постанови КМУ від 26.05.2021 №524 «Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства» передбачена відповідальність за порушення вимог валютного законодавства юридичними особами (крім уповноважених установ). Зокрема:

- при здійсненні розрахунків на території України;

- за порушення порядку  торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей;

- за порушення заходів захисту, здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Штрафні санкції застосовуються у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.

Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складення акта документальної або фактичної перевірки.

Податкове повідомлення-рішення за порушення вимог валютного законодавства приймається податковими органами за результатами документальних та фактичних перевірок.

Таке податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

 

Якщо звітний (податковий) період вже перевірявся, чи можливо подати уточнюючу декларацію?

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не заборонено платникам податків подання уточнюючих декларацій (розрахунків) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

При цьому, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки, то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в ІКП після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

 

Якщо необхідно отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа: куди звернутись?

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС  (КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

Ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Для забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

 

Операції підприємств (не пов’язані з реалізацією) при яких можливо не застосовувати РРО

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО/ програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються.

Зазначені операції проводяться з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки (використання печатки не є обов’язковим) (п. 25 розд. III «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148).

Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, застосовуються РРО або ПРРО.

Нагадаємо, що інший операційний дохід - це суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо (п. 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290).

 

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

Для цілей ПДВ відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи.

 

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 8 розд. VI Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Оскільки подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та додаток 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» (далі – додаток 6) є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 6 з відміткою «уточнюючий», яким виправляються суми умовно донарахованих податкових зобов’язань, що були здійснені відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, де зазначаються вірні показники.

Якщо помилка вплинула на вартісні показники декларації, то до графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 6 до якої уточнюється; до графи 5 переносяться всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення), а у додатку 6 до такого уточнюючого розрахунку зазначаються вірні показники.

 

Чи обов’язково отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

 

Чи враховуються при визначенні доходу особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрати з придбання товарів у ФОП - платників єдиного податку?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст.178 Податкового кодексу України.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Водночас, з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 N31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

 

Чи є платником податку на нерухоме майно фізична особа, у якої є право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

 

Які корисні копалини належать до копалин місцевого значення, при реалізації яких підприємці можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

 

Яким чином та у які строки податковий орган надсилає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів з бюджету?

Якщо правомірність повернення коштів не встановлено, то незалежно від способу подання платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (в електронній формі через Електронний кабінет або в паперовому вигляді), такому платнику надсилається повідомлення з відмовою у поверненні коштів з бюджету із зазначенням причини такої відмови поштою одним з підрозділів територіального органу ДПС, що виконує функції з:

адміністрування відповідного податку, збору, платежу не пізніше 18:00 одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви;

погашення боргу не пізніше 18:00 десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Щомісяця більше тисячі запоріжців реєструють власну справу

У першому півріччі власну справу започаткували 6961 суб'єкт господарювання регіону, серед яких 1127 юридичних осіб та 5834 фізичні особи-підприємця. Лише у червні зареєстровано 1313 платників. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Всього станом на 1 липня у податковій службі області на обліку перебуває 125858 компаній, організацій, установ та ФОПів, що на 2571 більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Нагадаємо, електронні форми документів для реєстрації платників податків розміщені на сайті Державної податкової служби за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/reestratsiya-ta-oblik-platnikiv/.

Податкові сервіси для представників бізнесу та громадян доступні в Електронному кабінеті платника (https://cabinet.tax.gov.ua). Він надає десятки онлайн послуг, зокрема, листування з ДПС, формування запитів, укладення договору про визнання електронних документів, ведення і подання звітності, декларування доходів, отримання довідок і витягів, замовлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб, перегляд і друк бланків податкової звітності та багато іншого. Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється за допомогою електронного ключа.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Для легального продажу підакцизних товарів запорізькі підприємці отримали більше п'яти тисяч ліцензій

За перше півріччя фахівці податкової служби регіону видали запорізьким суб'єктам господарювання 5446 ліцензій. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємці придбали 2396 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2123 дозволів на торгівлю тютюновими виробами, 713 – на реалізацію пива та 213 – сидру. Для зберігання і продажу пального підприємства отримали майже 200 документів.

У січні-червні до місцевих бюджетів надійшло 27 мільйонів 286 тисяч гривень плати за ліцензії, що на 286 тисяч гривень більше, ніж торік.

Також за цей час продовжено термін дії 7405 дозволів, призупинено дію 537 ліцензій та анульовано 925.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці області отримали 149 мільйонів 513 тисяч гривень акцизного податку, що перевищило минулорічний рівень на 13 мільйонів 581 тисячу гривень або на 10 відсотків.

З початку року співробітники податкової служби провели 834 перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизної продукції. За їхніми результатами застосовані штрафні санкції на загальну суму 35 мільйонів 800 тисяч гривень.

Нагадаємо, для легального продажу спиртного, пального та тютюнових виробів необхідно придбати відповідну ліцензію, офіційно оформити реалізаторів, а готівкові розрахунки проводити через касовий апарат. За порушення законодавчих норм передбачені значні штрафи.

З реєстром діючих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у Запорізькій області можна ознайомитись за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Не тільки про права, а й про зобов’язання йшлося під час Дня територіальних громад у Запоріжжі

У Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха відбувся черговий День територіальних громад. Спікерами заходу стали заступники голови ОДА, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступник начальника податкової служби регіону Олена Щедровська, очільники територіальних громад, представники державних органів області.

Роман Афонов акцентував увагу присутніх на необхідності удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування області з податковою службою. Він повідомив, що на даний час триває процес побудови ефективної комунікації з територіальними громадами, в результаті якого буде визначено уніфіковане бачення механізмів співпраці, структуровано паспорти громад, створено модель адміністрування податків місцевих бюджетів, розраховано формули податкового потенціалу скарбниць та розроблено інтегровану платформу інформаційної міжвідомчої взаємодії.

Однак для забезпечення якісного податкового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання важливим є обмін інформацією з територіальними громадами про роботу підприємців без реєстраційних документів, проведення розрахункових операцій без РРО, про місця нелегальної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також розміщення об’єктів роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг у сфері розваг і відпочинку. Не втрачає актуальності проведення інвентаризації земельних ділянок та об'єктів нерухомості.

Керівник податкової служби області наголосив на ключових ризиках в інформаційному обміні з громадами: "На даний час фіксуються непоодинокі випадки ненадання зазначеної інформації. Особливо це стосується земельних та трудових відносин. Також у нас є підстави сумніватися у достовірності отриманої інформації. Крім того, є питання до термінів її надання. Податкова служба буде реагувати на подібні факти в межах правового поля. Зокрема, планується створення мобільних робочих груп, до складу яких увійдуть представники правоохоронних та контролюючих органів".

Підсумовуючи проміжні результати спільних дій, Роман Афонов зазначив, що упродовж поточного року до місцевих бюджетів додатково надійшло 13 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, майже 6 мільйонів гривень єдиного податку, 8 мільйонів гривень земельного податку, 4 мільйони гривень податку на нерухомість, 808 тисяч гривень плати за ліцензії.

Також Роман Афонов розповів про дистанційний формат спілкування з податковою службою. Зокрема, представники територіальних громад мають можливість користуватися електронним сервісом взаємодії "Е-інформування" для отримання звітності в розрізі платників податків-юридичних осіб про суми нарахованих, сплачених податків, про наявність податкового боргу та надмірно сплачених податків.

Також на засіданні підбили підсумки виконання місцевих бюджетів Запорізької області за перше півріччя, розглянули проблемні питання у сфері земельних відносин, які виникають в територіальних громадах області, процеси дерегуляції господарської діяльності на місцевому рівні, зміни у порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку та інші питання.

 

Майже вісім тисяч нових робочих місць: запорізькі працедавці добровільно оформлюють співробітників

У першому півріччі представники бізнесу добровільно легалізували працю 7854 робітників. Їм виплачено 42 мільйони 400 тисяч гривень офіційних доходів, в середньому, від 6 до 7 тисяч гривень кожному за відпрацьований місяць. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

На засіданнях комісій при обласній та районних державних адміністраціях було заслухано керівників 434 підприємств, які мали ризики у недотриманні податкового і трудового законодавства.

Як свідчить аналіз, запорізькі роботодавці різних галузей активно оформлюють своїх співробітників. Наприклад, дві тисячі підприємств та підприємців оптової і роздрібної торгівлі та ремонту автотранспорту подали повідомлення про прийняття 2789 працівників на роботу. А це – майже чверть від усієї кількості зареєстрованих робітників за півріччя.

Всього у січні-червні завдяки легалізації найманої праці та створенню нових робочих місць бюджети і соціальні фонди додатково отримали 17 мільйонів 500 тисяч гривень, у тому числі, 7 мільйонів 600 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, 9 мільйонів 300 тисяч гривень єдиного внеску та 600 тисяч гривень військового збору.

Керівник податкової служби області зазначив, що фахівці служби проводять постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених робітників. Його результати передаються до органів Держпраці для відповідного реагування, а також будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі ділки оформлювали поставки агропродукції "на папері" та легалізували понад 89 мільйонів гривень

Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області спільно зі співробітниками фіскальної служби у Запорізькій області встановили факти легалізації доходів та переведення їх у готівку.

Як з'ясувалося, суб’єкт господарювання документально оформлював безтоварні операції щодо постачання сільськогосподарської продукції, товарів, послуг без відображення у бухгалтерському та податковому обліку та сплати відповідних податків до бюджету.

Отримані кошти переводились у готівку через карткові рахунки. Загальна сума проведених операцій склала понад 89 мільйонів гривень.

За фактом внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України.

 

Запоріжці сплатили до бюджетів громад 103 мільйони гривень податку на нерухомість

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 103 мільйони гривень податку на нерухоме майно. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком скарбниці отримали на 36 мільйонів 588 тисяч гривень або на 55 відсотків більше.

Власники нерухомості-юридичні особи сплатили 76 мільйонів 443 тисячі гривень, фізичні особи поповнили бюджети на 26 мільйонів 530 тисяч гривень.

Найбільші суми податку на нерухомість перераховані до міського бюджету Запоріжжя – 43 мільйони 847 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські платники спрямували до скарбниць громад 14 мільйонів, якимівські та приазовські – 10 мільйонів, бердянські та приморські – понад 9 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 6 мільйонів, василівські та михайлівські – майже 4 мільйони, Запорізького району – понад 5 мільйонів гривень тощо.

Суб'єкти господарювання-юридичні особи самостійно нараховують та сплачують податок. Фізичним особам податкова служба формує і надсилає повідомлення-рішення. З початку року громадянам направлено 60 тисяч документів, 63 відсотки з яких – на квартири площею більше 60 квадратних метрів із загальною сумою зобов'язань 28 мільйонів гривень, 12 відсотків – на будинки площею понад 120 квадратних метрів на суму майже 18 мільйонів гривень.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад і територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькі компанії і комунальні підприємства сплатили до місцевих бюджетів 84 мільйони гривень зі своїх прибутків

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 84 мільйони гривень податку на прибуток підприємств. Рівень сплати аналогічного періоду минулого року перевищено на 17 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, підприємства обласного центру спрямували до скарбниці 64 мільйони гривень податку на прибуток. Мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання сплатили до бюджетів 8 мільйонів, бердянські і приморські – 3 мільйони 556 тисяч, вільнянські та новомиколаївські – 1 мільйон 654 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – півтора мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1 мільйон 253 тисячі, токмацькі, чернігівські, василівські та михайлівські – більше мільйона гривень тощо.

Всього у Запорізькій області на обліку перебуває 594 платника податку на прибуток.

Нагадаємо, основна ставка податку становить 18 відсотків. Вона нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами.

Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2021 року – 9 серпня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".