Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє
На Бердянщині сплачено майже 56 мільйонів гривень плати за землю
Протягом січня - червня 2021 року до бюджетів громад Бердянського району сплачено 55 мільйонів 800 тисяч гривень плати за землю. Сума сплаченої на території району плати за землю на 48,1 відсотка перевищує минулорічні показники.
Зокрема, з початку року юридичні особи району спрямували до місцевих бюджетів 47,2 млн гривень, а фізичні особи – 8,6 тис гривень плати за землю.
Якщо ж громадянин - власник земельної ділянки не отримав податкове повідомлення - рішення з податкової служби про нараховану суму земельного податку, саме час провести звірку в Центрі обслуговування платників, - звертає увагу начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.
Враховуючи обмежувальні заходи через пандемію COVID-19, звірку краще провести у телефонному режимі за номерами (06153) 3-84-67 (Бердянськ) та (06137) 7-35-14 (Приморськ).
Отримавши ключ електронного цифрового підпису, можна зареєструватися в Електронному кабінеті та в режимі он-лайн дізнаватися про нараховані Вам податкові платежі, - рекомендують у податковій інспекції.
Закон № 1072: погашення податкового боргу у сумі 6 800 грн відстрочено до 29 грудня 2021 року
Бердянська ДПІ нагадує, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, зокрема відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб.
Так підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 12, відповідно до якого податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.
Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 ПКУ не застосовуються.
Податковий розрахунок за II квартал 2021 року подається за старою формою
Державна податкова служба України повідомляє про подання платниками податків до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за старою формою.
Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 року №278, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2021 року №838/36460 внесені зміни до наказу від 13.01.2015 №4. Суть змін: Податковий розрахунок доповнено розділом III «Розгорнута інформація про бюджетні гранти» для платників податків, які виплачують такий вид доходів. Також встановлено, що податковий розрахунок за оновленою формою перший раз подається за ІІ квартал 2021 року.
Однак, на сьогодні зазначений наказ не набрав чинності.
Відповідно до п. 46.6 стаття 46 ПКУ платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок за II квартал 2021 року за старою формою, затвердженої наказом № 4.
За новою формою зазначена звітність подається починаючи з III кварталу 2021 року.
Про особливості трудових відносин при сезонній (тимчасовій) роботі
Бердянська ДПІ звертає увагу, що на сьогодні в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 №310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» в редакції від 04.04.1991 (далі – Указ №310) та Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 №311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» в редакції від 04.04.1991 (далі – Указ № 311).
Так, відповідно до п. 1 Указу № 310 сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи – роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.
Перелік сезонних робіт наведений у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року №278 зі змінами.
Нормами п. 1 Указу № 311 встановлено, що тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців.
Важливо знати, що на сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).
Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Для тимчасових і сезонних працівників КЗпП, указами № 310 та № 311, встановлені особливості, а саме:
? не встановлюється випробування при прийманні на роботу;
? працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це керівництво фермерського господарства письмово за три дні;
? з ініціативи фермерського господарства договір може бути розірвано з підстав, передбачених ст. 40, 41 КЗпП України, окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України, а також з додаткових підстав, встановлених указами № 310 та № 311 (при зупиненні робіт на підприємстві на строк більш як на два (для тимчасових – одного) тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві;
? при неявці працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця (для тимчасових – двох тижнів підряд) внаслідок тимчасової непрацездатності);
? відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу (як вказано у вимогах ст. 6 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами). Також це стосується компенсації за невикористану відпустку;
? при звільненні тимчасовим, сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні як визначено умовами ст. 44 КЗпП України. Розмір вихідної допомоги складає середній заробіток за тиждень для сезонних працівників та за три дні для тимчасових.
Звертаємо увагу роботодавців сільськогосподарської галузі, що офіційне оформлення трудових відносин забезпечує соціальні гарантії працівників і надає впевненість, що робота працівником буде виконуватись якісно.
Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки.
Важливо – у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, а працівника ознайомлюють під підпис.
Крім того, роботодавцю необхідно повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 413 із змінами до початку роботи працівника.
Роз’яснення законодавства
Яка відповідальність передбачена до СГ, який реалізував підакцизний товар через РРО та/або ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Бердянська ДПІ повідомляє, що у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання, за рішенням контролюючого органу застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).
Отримання грошових коштів на банківську картку фізичної особи – чи є податкові наслідки?
Бердянська ДПІ повідомляє, що декларування своїх доходів – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України). Відповідно до положень Податкового кодексу України (надалі – ПК України) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію;
- особи, які мають право подати річну декларацію.
У фізичної особи-платника податку виникає обов’язок подати річну декларацію при отриманні протягом звітного періоду (рік) доходів, зокрема:
- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПК України (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України);
- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.3.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України);
- у вигляді іноземних доходів.
Податкова декларація не подається, якщо платник податків отримував доходи:
- від податкових агентів;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.
Таким чином, якщо фізична особа отримала дохід, в тому числі на банківську картку, не від податкового агента (від особи, яка сплачує податок за такого платника податків), вона зобов’язана подати річну декларацію та сплатити податки.
Загальний строк подання декларації визначено п.п. 49.18.4 ПК України, відповідно до якого податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492 (надалі – Інструкція), забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Крім того, банк зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку клієнта банку – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого клієнта в порядку, визначеному статтею 69 Податкового кодексу України.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку / представник власника рахунку / особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки (п. 69.7 ст. 69 ПК України).
Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи для реалізації права на застосування податкової знижки?
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П.І.Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
- сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
- розмір та сума податкової соціальної пільги;
- сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.05).
Оподаткування доходу від продажу власної продукції тваринництва
Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України визначено, в яких випадках доходи від продажу власної продукції тваринництва підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.
Зокрема, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД - живих тварин, м'яса та їстівних субпродуктів, риби і ракоподібних, молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду тощо, дохід отриманий від такого продажу не є оподатковуваним доходом, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2021 році ця сума складає 300000 гривень (6000 грн х 50).
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Довідка видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад за місцем проживання власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Хто звільнений від сплати єдиного внеску за себе
Бердянська ДПІ нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Також звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Більш детально роз’яснення з цього питання наведено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України категорія 201.04.
Платники єдиного податку І групи, сплатіть ЄСВ до 20 липня!
Бердянська ДПІ нагадує про необхідність сплати єдиного соціального внеску за червень цього року до 20 липня 2021 року.
Так, нормами Закону України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були передбачені пільги для платників податків, зокрема для підприємців – платників єдиного податку І групи.
Відповідно до положень зазначеного закону, платники єдиного податку І групи тимчасово звільнялися від сплати єдиного податку, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з грудня 2020 року по травень 2021 року включно.
При цьому вказаний період включається до страхового стажу підприємця, та вважається, що страхові суми були сплачені в розмірі мінімального страхового внеску.
Однак, з 01 червня 2021 року для платників єдиного податку І групи відновлено обов’язок сплати єдиного податку та єдиного внеску за червень 2021 року.
Терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води
Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Сплата єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Остаточне обчислення сум єдиного внеску здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій про майновий стан і доходи (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.
Робота працівника за основним місцем роботи і за сумісництвом: особливості сплати єдиного внеску
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже:
якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві як за основним місцем роботи так і за сумісництвом та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
якщо працівник працював на різних підприємствах при цьому за основним місцем роботи отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
нарахування ЄВ на дохід, отриманий не за основним місцем роботи, здійснюється згідно вимог абзацу третього частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 незалежно від його розміру.
При звільненні працівника чи нараховується єдиний внесок на суму вихідної допомоги?
Базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п. 3.8 розд. 3 Інструкції № 5).
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.
Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113.1 ст. 113 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 392 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Підприємство знято з обліку в податковому органі: чи можливо повернути надміру сплачені кошти?
Підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 60 від 11.02.2019).
Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу.
Отже, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
Не уповноважений підрозділ підприємства змінив адміністративний район, куди сплачувати ПДФО?
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу).
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII «Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розд. VІІ Порядку № 1588, зокрема є: - відокремлені підрозділи юридичної особи.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ).
Отже, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, до бюджету за новим місцезнаходженням.
Скільки можливо повторно відправляти в електронному вигляді ту ж саму звітність, у разі виправлення показників?
Якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
Тобто, обмежень щодо надсилання платником протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками, звітами немає.
Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки, звіти у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».
Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
Зупинено податкову накладну: порядок дій
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ може подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у них для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК (п. 4 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ № 520).
Перелік документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Такі письмові пояснення та копії документів можливо подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ може подати ці документи в електронній формі до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП) (п. 6 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ відповідно ст. 42 ПКУ.
Суб’єкт господарювання видобуває підземні води в обсязі до 300 куб. м. на добу. Чи є він платником рентної плати?
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 ст. 252 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи (п.п. 3 п. 4 «Положення про Державне агентство водних ресурсів України» від 20.08.2014 № 393).
Отже:
платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкт господарювання, що на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснює видобування підземних вод в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці.
суб’єкту господарювання, який провадить господарську діяльність з видобування підземних вод без Дозволу, необхідно звернутися до Державного агентства водних ресурсів України для визначення приналежності провадження ним господарської діяльності із видобування підземної води до спеціального водокористування.
якщо господарська діяльність із видобування підземної води не відноситься до спеціального водокористування і Дозвіл отримувати не потрібно, то суб’єкт господарювання не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Платнику податку на прибуток: основний засіб отримано безкоштовно, чи амортизується він у податковому обліку?
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ст. 14 та п.п. 138.3.2 – 138.3.4 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п 138.3.2 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Нормами НП(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Підприємець-єдинник надає в оренду майно: які застереження?
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп підприємці, які надають в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує зазначеної норми, то такий підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Разом з тим, підприємець у разі надання в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець, не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.
Зазначена норма передбачена п.п. 291.5.3 ст. 291 ПКУ.
Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) фізичній особі
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) (п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ):
- особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),
- платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому зазначене коригування не здійснюється щодо безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування (передачі), для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.
Отже, при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг):
- фізичним особам, які є платниками податку на доходи фізичних осіб, не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку;
- фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшується фінансовий результат до оподаткування на всю суму таких коштів, вартості товарів (послуг).
Накопичені збитки не переносяться при переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування
Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Якщо виникає від'ємне значення об'єкта оподаткування, визначене у податковому обліку, платник податку на прибуток може формувати різницю, на яку зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток у наступних звітних періодах (п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ).
Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Податкової декларації з податку на прибуток за річний податковий (звітний) період (як новостворений).
Такий річний податковий період для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
Зазначений платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.
Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Тобто норми п.п 140.4.4 ст. 140 ПКУ не стосуються перенесення збитків при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.
Як фізичній особі скористатись пільгою зі сплати земельного податку?
Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Якщо фізична особа, яка звільняється від сплати земельного податку, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або вона набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу.
При цьому нормами ПКУ не визначено обов’язку щорічного подання заяви про застосування пільги, тобто документи про застосування пільги подаються тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.
Платник податку на прибуток реалізує товари нерезидентам: що важливо знати?
Платники податку на прибуток фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими згідно ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь):
- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «ґ» ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480) (п.п. 140.5.51 ст. 145 ПКУ).
Зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.
Норми п.п. 140.5.51 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!
Бердянська ДПІ нагадує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
У п. 2921.3 ст. 2921 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам четвертої групи на підставі договору оренди.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запоріжці спрямували до державного бюджету 385 мільйонів гривень військового збору
У першому півріччі платники податків Запорізької області направили до державного бюджету 385 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 68 мільйонів гривень або на 21 відсоток.
Цього року середньомісячна сплата зросла на 11 мільйонів і склала понад 64 мільйони.
Лише у червні до бюджету перераховано 72,7 мільйона гривень військового збору, це 13 мільйонів гривень більше, ніж торік.
З початку року суб'єкти господарювання і мешканці м. Запоріжжя спрямували до скарбниці 202,3 мільйона гривень, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників надійшло 56 мільйонів, мелітопольських та веселівських – 33,2 мільйона, бердянських і приморських – 25 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 12,2 мільйона, оріхівських та гуляйпільських – 11,4 мільйона, василівських та михайлівських – 11 мільйонів, вільнянських та новомиколаївських – 11 мільйонів тощо.
Усього в регіоні нараховується 41 208 платників військового збору.
Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
За перший місяць літа туристи поповнили запорізькі бюджети майже на півмільйона гривень
У червні до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 480 тисяч гривень туристичного збору, що вдвічі більше, ніж торік.
Всього за перше півріччя від приймання туристів скарбниці регіону отримали 1 мільйон 657 тисяч гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 355 тисяч гривень або на 27 відсотків. Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували до бюджетів 706 тисяч гривень, фізичні особи – 951 тисячу гривень.
Так, до міської скарбниці Запоріжжя перераховано 1 мільйон 66 тисяч гривень, якимівські та приазовські власники готелів, пансіонатів, баз відпочинку та інших об'єктів поповнили бюджети на 378 тисяч гривень, бердянські та приморські – на 174 тисячі гривень тощо.
Всього станом на 1 червня в регіоні нараховувалося 579 платників туристичного збору.
Нагадаємо, ставки цього платежу встановлюють органи місцевого самоврядування, у тому числі, сільські, селищні, міські ради або ради територіальних громад. Розмір збору за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму.
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізькі фінансові установи сплатили з депозитних процентів понад 22 мільйони гривень
За шість місяців банківські та інші фінансові установи Запорізької області спрямували до державного бюджету 22 мільйони 588 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб з процентів за депозитами своїх вкладників.
Лише у червні державна скарбниця отримала 3,5 мільйона гривень ПДФО.
Найбільші суми з початку року перерахували суб'єкти господарювання обласного центру – 22,4 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – 199 тисяч гривень тощо.
Нагадаємо, до пасивних доходів, які оподатковуються, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках та інші.
Ставка податку складає 18 відсотків до бази оподаткування. Податковим агентом під час нарахування процентів є банківська або інша фінансова установа. Податок на доходи фізичних осіб сплачується до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем, в якому було нараховано дохід.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізький бізнес сплатив понад два мільярди гривень ПДВ
За перше півріччя запорізькі компанії і підприємці спрямували до державного бюджету 2 мільярди 253 мільйони гривень податку на додану вартість. У порівнянні із січнем-червнем 2020 року надходження перевищено майже на 428 мільйонів гривень або на 23 відсотки.
Так, від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя надійшло 1 мільярд 232 мільйони гривень ПДВ, від мелітопольських та веселівських – 166,5 мільйона, бердянських і приморських – 142,6 мільйона, оріхівських і гуляйпільських – 107 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 101,3 мільйона, вільнянських та новомиколаївських – 97,3 мільйона, токмацьких і чернігівських – 96,6 мільйона, Запорізького району – 86,5 мільйона гривень тощо.
З початку року представники бізнесу збільшили до показника минулого року обсяги операцій, що оподатковуються ПДВ, на 21 мільярд гривень або на 41 відсоток. Відповідно, нарахування зросли на 530 мільйонів гривень або на 30 відсотків.
Всього станом на початок червня в регіоні зареєстровано 9967 платників ПДВ.
Нагадаємо, 20 липня спливає граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за червень, а 30 липня – останній день сплати податку за червень.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Курортний сезон триває: підприємці мають працювати легально, а місцеві бюджети отримувати доходи
У Бердянську під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха відбулося виїзне засідання колегії. У її роботі взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового аудиту Дмитро Шепель, начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, очільники територіальних громад, органів виконавчої влади, обласних установ та організацій.
Одним із основних у порядку денному розглядалося питання проведення курортно-туристичного сезону та оздоровчої кампанії.
Як повідомила Олена Щедровська, фахівці податкової служби Запорізької області проводять роз'яснювальні та перевірочні заходи серед представників бізнесу у місцях масового відпочинку на узбережжі Азовського моря.
У результаті суб'єкти господарювання почали більш відповідально ставитися до дотримання норм діючого законодавства. Зокрема, кількість отриманих ліцензій на продаж алкогольної і тютюнової продукції зросла з попереднім роком майже на 200 і на даний час складає 2209. Місцеві бюджети територіальних громад додатково отримали більше мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу та 158,6 тисячі гривень плати за ліцензії. Виторги підприємців, проведені через РРО, збільшились на 35,5 мільйона гривень або на 36,3 відсотка.
З початку літа працівники податкової служби провели 94 фактичні перевірки серед продавців підакцизних товарів, які мають ризики у своїй діяльності. За підсумками контрольно-перевірочних заходів виявлено 227 порушень законодавства та донараховано 3,5 мільйона гривень штрафних санкцій.
Олена Щедровська підкреслила, що для якісного податкового контролю необхідно активізувати інформаційний обмін з територіальними громадами, зокрема, щодо інвентаризації торгових об'єктів, фактів нелегальної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, здійснення діяльності без реєстраційних документів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо.
Крім того, податкова служба проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків нелегальних трудових відносин. Його результати будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.
Крім того, члени колегії розглянули екологічну ситуацію в Запорізькій області та стан виконання завдання з реалізації Національного плану дій охорони навколишнього природного середовища, а також питання підготовки об'єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
У першому півріччі запорізькі місцеві бюджети отримали 828 мільйонів гривень плати за землю
У січні-червні до місцевих скарбниць регіону надійшло 828 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року запорізькі землекористувачі збільшили надходження на 166 мільйонів гривень або на 25 відсотків.
Так, підприємства та організації спрямували до бюджетів 757 мільйонів гривень плати за землю, фізичні особи – 71 мільйон гривень.
До міської скарбниці Запоріжжя перераховано майже півмільярда гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники направили 69 мільйонів, бердянські та приморські – 55,8 мільйона, мелітопольські та веселівські – 44 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 33,7 мільйона, василівські та михайлівські – 28,2 мільйона, якимівські та приазовські – 27,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 22 мільйони тощо.
Для розширення кола платників фахівці податкової служби проводять інвентаризацію земельних ділянок та здійснюють обмін інформацією з територіальними громадами та органами виконавчої влади. У результаті залучено до оподаткування 96 суб'єктів господарювання (річна сума нарахувань складає 8,8 мільйона гривень).
Також виявлено 22 підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 487,6 тисячі гривень).
Всього станом на початок червня в області нараховується 8978 юридичних осіб та 280 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
