Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 07.07.2021 15:12

Кількість переглядів: 587

Фото без опису

У взаємодії з бізнесом Бердянська та Приморська податківцями забезпечено надходжень до бюджету майже 682 мільйона гривень

«За перше півріччя поточного року до зведеного бюджету від платників податків Бердянська та Приморська надійшло 681,7 млн гривень, що на 115,6 млн гривень або 20,4 відсотки перевищує відповідні показники минулого року», - зазначила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

При цьому посадовиця зазначила, що за січень – червень 2021 року до державної скарбниці платники Бердянського району спрямували 295,4 млн грн, що в порівнянні з І півріччям 2020 року більше на 16,0 відсотків або на 40,8 млн гривень.

В свою чергу, до місцевих бюджетів територіальних громад району платниками податків сплачено 386, 3 млн гривень, що на 74,8 млн гривень або на 24,0 відсотка перевищує сплату січня - червня 2020 року.

Основними джерелами формування місцевого бюджету залишаються:

- податок на доходи фізичних осіб – 258,6 млн грн;

- єдиний податок – 57,4 млн грн;

- плата за землю – 55,8 млн грн.

Оксана Федорова, підкреслила, що завдяки відповідальності місцевого бізнесу, створення комфортних умов для нього та плідній співпраці між платниками податків та податковою службою постійно зберігаємо сталу позитивну динаміку наповнення бюджетів.

Фахівцями центрів обслуговування платників Бердянської та Приморської ДПІ відвідувачам надано майже шість тисяч адміністративних послуг

За 6 місяців поточного року платникам надано 5695 адміністративних послуг, з них - видано 2984 картки платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників, за відповідними запитами 1101 громадянину видано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, надано 683 витяги з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, фахівці ЦОПів зареєстрували 468 реєстраторів розрахункових операцій та 759 книг обліку розрахункових операцій.

Звертаємо увагу платників податків, що послуги в Центрі обслуговування платників можна отримати і в онлайн - режимі, використовуючи можливості сервісу «Електронний кабінет».

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.

Збільшується прожитковий мінімум

Бердянська ДПІ звертає увагу, що відповідно до Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.07.2021 змінено розмір прожиткового мінімуму для всіх груп населення. Для працездатних осіб прожитковий мінімум складатиме 2 379 грн на місяць. Нагадаємо, що вказаний розрахунковий показник впливає на ряд виплат. Зокрема, заробітна плата працівників повинна індексуватися виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Допомога по безробіттю також обраховується виходячи із розміру прожиткового мінімуму і не може перевищувати його чотирикратного розміру. Підвищену допомогу по вагітності та пологах можуть отримувати жінки оскільки така виплата не може бути меншою, ніж 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Довідково: розмір мінімальної зарплати залишився без змін: у місячному розмірі він становить 6 000 грн, у погодинному – 36,11 гривень.

Чи можна тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Бердянська ДПІ на численні звернення платників податків щодо можливості тимчасового припинення підприємницької діяльності, наприклад, у зв’язку з декретною відпусткою, хворобою, виїздом за кордон, тощо повідомляє, що Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

При цьому Законом №755-IV та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Роз’яснення законодавства

Зверніть увагу: єдинники І групи звільнені від сплати єдиного податку та єдиного внеску до травня 2021 року включно

Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень-травень 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за ці періоди у розмірах та порядку, визначених Законом.

При цьому такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законом для кожного з таких періодів.

Отже у 2021 році платників єдиного податку І групи звільнено від сплати єдиного внеску тільки за січень-травень 2021 року.

З червня 2021 року єдиний внесок сплачується на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 9 прим.10 розділ УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Крім того, підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від сплати єдиного податку за січень-травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Терміни сплати підприємцями єдиного внеску у 2021 році

У 2021 році єдиний внесок самозайняті особи сплачують:

- фізичні - особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

- фізичні - особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік - до 10 лютого наступного року.

Мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

за І квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);

за ІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);

за ІІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);

за IV квартал 2021 року - 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).

Платникам єдиного внеску: якщо змінили адміністративний район, куди сплачувати та подавати розрахунок?

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Розрахунку здійснюється за новим місцем обліку.

Платникам єдиного внеску: коригування сум у зв’язку з виправленням помилок

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку (п. 6 розд. V Порядку).

У разі проведення коригувань сум єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок у розд. І Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок з типом «Уточнюючий»), заповнюються такі рядки:

- рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)»,

- рядок 6 «Сума, на яку зменшено суму нарахувань та або утримань з єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 6.1 + р. 6.2 + р. 6.3)».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться на підставі даних додатка 1 до Розрахунку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

При цьому заголовна частина такого Розрахунку має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06.

Водночас, додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Підприємство вдруге протягом року несвоєчасно подало податкову звітність. Яка відповідальність?

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 ст. 78 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.8 ст. 86 ПКУ).

«Повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.

З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Якщо застосовані фінансові санкції за порушення використання РРО, чи передбачена ще і адміністративна відповідальність?

У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:

- накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).

Коли підприємці – єдинники застосовують РРО

Не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці – платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ).

Звертаємо увагу, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року, незалежно від обраного виду діяльності (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн) застосування касової техніки є обов’язковим.

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

Реєстрація програмного РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО:

- повинен перебувати на обліку в контролюючому органі,

-також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Якщо податковий орган проводить камеральну перевірку, чи можливо подати уточнюючу декларацію?

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п.п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

Це пов’язано з тим, що контролюючим органом вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в інтегрованій картці платника після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

Які терміни подання податкової декларації з туристичного збору?

Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. ІІ ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Про необхідність застосовування РРО при наданні послуг з ремонту квартир

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Перелік № 1336).

Згідно з п. 11 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.

Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Що є доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця?

Доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі - готівковій та/або безготівковій, та у матеріальній або нематеріальній формах.

До доходу не включаються пасивні доходи, отримані фізичною особою у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, та доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізичній особі на праві власності та використовується в її господарській діяльності.

До доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування, або за іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості цих товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, включається також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До ЄДР внесено запис про припинення: як та коли ФОП подає останню податкову звітність?

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Кодексу якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 Кодексу).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 Кодексу визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 Кодексу).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 Кодексу).

Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Відповідно до п. 42.6 ст. 42 Кодексу електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).

До уваги громадян! Податок на нерухоме майно - 2021!

У 2021 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується фізичним особам – власникам об’єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4 723,00 гривень.

Розрахунок податку здійснено на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Платниками податку на нерухоме майно є фізичні особи в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Якщо нерухомість - у спільній частковій власності кількох осіб, платник податку є кожна особа за належну їй частку.

Якщо нерухомість - перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Якщо нерухомість - у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.ізичні особи – співвласники житлової нерухомості, які перебувають у їх спільній сумісній власності але не поділені в натурі, повідомляють контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість за майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

База оподаткування об’єкта нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичні особи – платника податку, зменшується:

для квартири незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;

для житлового будинку незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток ( у разі одночасного перебування у власності платника податку квартир та житлових будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Сплачувати податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.

Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єктів оподаткування, якщо площа таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі:

квартира перевищує 300 кв. метрів;

житловий будинок перевищує 600 кв. метрів;

площа різних типів об’єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів;

об’єкта /об’єктів оподаткування, використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності (пп. 266.4.3 ПКУ).

Отже, фізичні особи – підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та фактично здійснюють діяльність у власній квартирі /будинку, не мають право на пільги з податку на нерухомість. Аналогічно сплачувати податок починаючи з першого квадратного метра повинні і особи, які здають житлову нерухомість в оренду (лізинг).

Обчислення суми податку з об’єкта житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом, за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нерухомості та відповідної ставки податку (пп. 266.7.1 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місця реєстрації) до 1 липня 2021 року.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Якщо Ви не отримали повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, слід звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати належної суми податку.

Нагадаємо, ставки податку встановлюються за рішенням місцевих рад, але їх граничний розмір не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/.

ФОП, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій

Згідно з ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненням документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 із змінами та доповненням (далі – Постанова № 176), пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

У разі перевезення багажу пасажир повинен мати квитанцію на перевезення багажу.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 (далі – Наказ № 503) затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023).

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас, з метою виконання вимог Закону № 1023 та Постанови № 176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом № 503.

Практика використання ПРРО: як передати чек покупцю?

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО можливо надіслати покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від продавця надходить SMS-повідомлення.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року (зі змінами) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

ЄСВ - пільги: хто з підприємців може не сплачувати єдиний внесок?

З 01 січня 2021 року розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, а саме:

- звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони:

- отримують пенсію за віком, або за вислугу років,

- або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (част. четверта ст. 4 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Звільняються від сплати за себе єдиного внеску:

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою — підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи — підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду,

- за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (част. п’ята та шоста ст. 4 Закону № 2464).

Скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для фізичних осіб — підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

А отже, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, вони можуть самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Про подання пояснень до таблиці даних платника ПДВ

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Чи має право ФОП – платник ЄП першої групи, яка здійснює перукарські послуги, надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу?

Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Хто звільнений від сплати ЄСВ за себе

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Також звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).

Більш детально роз’яснення з цього питання наведено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України категорія 201.04.

Чи потрібно подавати до органів ДПС Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у випадку відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню, та фінансову звітність?

Відповідно до положень п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Звіт подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

У відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до Звіту форм фінансової звітності передбачено проставляння позначки «+».

Таким чином, неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі Звітом), зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ, оскільки вона подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід’ємною частиною.

Набрали чинності зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Міністерством фінансів України наказом від 08.06.2021 № 329 (далі – Наказ № 329) затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Зміни) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за № 832/36454).

Зміни приводять у відповідність до вимог Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення).

Наказ № 329 набрав чинності 01.07.2021

Згідно з Наказом № 329:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстратором розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО до дня набрання чинності Наказом № 329;

- до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Змінами у новій редакції викладено розділ 2 Положення «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» та розділ 3 «Фіскальний касовий чек видачі коштів».

Також Положення доповнено новим розділом 8 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі».

У додатках до Положення:

? викладено у новій редакції додаток 1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» (форма № ФКЧ-1) та додаток 2 «Фіскальний касовий чек видачі коштів» (форма № ФКЧ-2);

? у додатках 3 – 6 у відмітках після слів «розрахункових документів» доповнено словами «/електронних розрахункових документів»;

? додано новий додаток 7 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі» (форма № ФКЧ-5).

Наказ № 329 опубліковано у бюлетні «Офіційний вісник України» від 25.06.2021 № 48/2021.

Проведення камеральних перевірок – рекомендації ДПС

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, в частині кваліфікації податкового правопорушення, розміру відповідальності за вчинення податкового правопорушення та обставин, що пом’якшують відповідальність особи.

Державною податковою службою України з метою реалізації вказаних змін розроблені для використання в роботі рекомендації щодо реалізації концепції притягнення до фінансової відповідальності платника податків за умови доведення його вини за результатами проведених камеральних перевірок (далі – рекомендації).

Також в рекомендаціях наведено орієнтовний порядок дій контролюючого органу по притягненню особи до фінансової відповідальності при прийнятті рішення під час застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Такі рекомендації використовуються контролюючими органами під час проведення камеральних перевірок платників податків з питань дотримання податкового законодавства, зокрема, щодо:

- перевірки даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) відповідно до вимог абз. 1 п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;

- своєчасності подання або неподання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Крім того, ці рекомендації містять також особливості порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій, при проведенні камеральних перевірок платників податків – фізичних осіб, які не є самозайнятими особами.

Детальніше з рекомендаціями, наданими листом ДПС від 26.03.2021 № 7485/7/99-00-18-02-02-07 можна ознайомитись у розділі «Законодавство» / «Податкове законодавство» / «Листи».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/478067.html

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку зобов’язані подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП

Обов’язок платників податків повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування) встановлений п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України згідно з яким об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди.

Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено виключень для будь-яких категорій платників податків щодо обов’язку повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування, ОСББ необхідно подати до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податків повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, в якому надати відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 116.11).

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі компанії і підприємці добровільно легалізували працю майже 7 тисяч співробітників

Упродовж року фахівці податкової служби регіону проводили аудит та роз'яснювальну роботу серед керівників підприємств і підприємців на предмет легалізації праці та доходів. У результаті роботодавці офіційно оформили 6898 співробітників та виплатили їм 41,3 мільйона гривень, а це в середньому 6000 гривень на кожного.

Додаткові надходження до бюджетів і соціальних фондів склали 17,2 мільйона гривень, зокрема, 7,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 9,1 мільйона гривень єдиного внеску та 600 тисяч гривень військового збору.

Фото без опису

Крім того, у сфері оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами податківці виявили 7 осіб, які працювали без трудових договорів. Матеріали перевірок направлені до Головного управління Держпраці у Запорізькій області для вжиття заходів в межах повноважень.

Також проведено 203 документальні перевірки платників, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів громадянам. За встановлені порушення донараховано 2,4 мільйона гривень, у тому числі, 2,1 мільйона гривень ПДФО, 200 тисяч гривень єдиного внеску та 100 тисяч гривень військового збору.

Представники податкової служби та Держпраці й у подальшому проводитимуть спільні інформаційні та контрольно-перевірочні заходи серед роботодавців.

Нагадуємо, за порушення норм податкового законодавства та з питань праці передбачені штрафні санкції. Так, за одного неоформленого працівника доведеться сплатити 10 мінімальних заробітних плат (у 2021 році – 60 тисяч гривень). У разі виявлення повторного порушення штраф зросте до 30 мінімальних зарплат (180 тисяч гривень).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Е-сервіси податкової стали доступними ще для десяти тисяч запоріжців

У першому півріччі за електронними ключами до податкової служби регіону звернулись 10474 платники. Фахівці підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 24706 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Фото без опису

Електронні ключі від податкової надають доступ до Електронного кабінету платника та до Е-сервісів інших установ і організацій. Це, зокрема, системи ProZorro, Електронні послуги Мін'юсту, Пенсійного фонду, Державної казначейської служби, Державної служби статистики, МВС України, НАЗК, а також Загальнодержавний портал державних закупівель, Єдиний портал адміністративних послуг тощо.

Для отримання ЕДП користувачу необхідно ознайомитись з Регламентом та умовами Договору, а також попередньо записатися до відповідного пункту обслуговування. А зареєстровані користувачі можуть самостійно в онлайн режимі повторно формувати сертифікати: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Докладна інформація про електронні довірчі послуги, у тому числі для програмних реєстраторів розрахункових операцій, розміщена за посиланням: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

На соціальні гарантії запоріжці перерахували понад п'ять мільярдів гривень

За перше півріччя роботодавці регіону сплатили до пенсійного і соціальних фондів 5 мільярдів 232 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Рівень надходжень аналогічного періоду минулого року перевищено на 871 мільйон гривень або на 20 відсотків.

Фото без опису

У червні запорізькі суб'єкти господарювання перерахували більше мільярда гривень єдиного внеску, що на 26 відсотків більше, ніж у червні 2020 року.

Всього станом на початок червня в Запорізькій області нараховувалося майже 171 тисяча платників єдиного внеску, у тому числі, 53712 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 117218 фізичних осіб.

Нагадаємо, 19 липня – останній день сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, а також особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерських господарств за ІІ квартал. 20 липня – граничний термін сплати єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників, за червень, а для гірничих підприємств – 28 липня.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

За перше півріччя запоріжці сплатили до держбюджету 5,5 мільярда гривень

Упродовж січня-червня запорізькі платники податків направили до державного бюджету 5 мільярдів 512 мільйонів гривень. Рівень надходжень до аналогічного періоду минулого року зріс на 30 відсотків, додатково скарбниця отримала 1 мільярд 275 мільйонів гривень.

Фото без опису

Так, підприємства і підприємці регіону спрямували до держбюджету 2 мільярди 253 мільйони гривень податку на додану вартість, що на 427,7 мільйона гривень або на 23 відсотки більше, ніж торік.

Також з початку року надійшло 1 мільярд 533 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2020 роком сплачена сума збільшилась на 237,7 мільйона гривень або на 18 відсотків.

Запорізькі компанії і організації перерахували до бюджету майже 543 мільйони гривень податку на прибуток, це на 130 мільйонів або на 32 відсотки більше минулорічних показників.

Крім того, доходи скарбниці сформували рентна плата за користування надрами – 507 мільйонів гривень, військовий збір – 385 мільйонів гривень, екологічний податок – 134 мільйони гривень, рентна плата за спеціальне використання води – 56,5 мільйона гривень тощо.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Бюджети запорізьких громад отримали майже сім мільярдів гривень

За шість місяців до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 6 мільярдів 985 мільйонів гривень податків. Це на 1 мільярд 202 мільйони гривень або на 21 відсоток більше, ніж було сплачено роком раніше.

Фото без опису

Більшу частину доходів скарбниць сформував податок на доходи фізичних осіб – 4 мільярди 600 мільйонів гривень. Порівняно з 2020 роком зростання надходжень склало 713 мільйонів або 18 відсотків.

Запорізькі орендарі і власники земель спрямували 828 мільйонів гривень плати за землю, збільшивши відрахування до показників попереднього року на 166 мільйонів або на 25 відсотків. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб бюджети отримали 757 мільйонів, від фізичних осіб – 71 мільйон.

Платники спрощеної системи оподаткування забезпечили 817 мільйонів гривень єдиного податку, що на 155 мільйонів або на 23,5 відсотка більше, ніж у січні-червні минулого року.

За користування надрами підприємства перерахували до скарбниць майже 218 мільйонів гривень рентної плати, це на 172 мільйони більше даних шести місяців 2020 року.

Від роздрібної реалізації підакцизних товарів надійшло 149,5 мільйона гривень акцизного податку та перевищило суму першого півріччя минулого року на 13,6 мільйона або на 10 відсотків.

Крім того, компанії і підприємці забезпечили 87,6 мільйона гривень екологічного податку, 84 мільйони гривень податку на прибуток, 56,6 мільйона гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

« повернутися