Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 257

Від бердяднських та приморських платників бюджети отримали майже 561 мільйон податків і зборів

За п’ять місяців бердянські та приморські платники поповнили скарбниці усіх рівнів на 560 мільйонів 798 тисяч гривень. Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, сплачена сума на 91 мільйон 758 тисячі або на 19,6 відсотки перевищила минулорічну.

Так, до державного бюджету спрямовано 252 мільйони 393,5 тисяч гривень, це на 17,7 відсотків або на 37,9 мільйона гривень більше минулорічних відрахувань.

До місцевих бюджетів направлено 308 мільйонів 404,6 тисяч гривень, що перевищило дані січня-травня 2020 року на 53,8 мільйона або на 21,1 відсоток.

Крім цього, упродовж п’яти місяців роботодавці перерахували до соціальних фондів 272 мільйона 733,1 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

Роз’яснення законодавства

  Платникам ПДВ: підприємство створює підрозділ, що реалізує продукцію:  делегування права на складання податкових накладних

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

При складанні податкової накладної філією платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.

Філія платника податку, якій делеговано право складання податкових накладних не має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена іншою філією або структурним підрозділом такого платника.

Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.

 

Механізм накладання штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 113.7 ст. 113 ПКУ).

Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н», зокрема, за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначених ст. 201 ПКУ в ЄРПН.

У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням інформації, необхідної для їх визначення (п. 2, п.11 розд. ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204.

Отже, за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податковим органом надсилається податкове повідомлення-рішення за формою «Н», до якого додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

 

Підприємство постачає продукцію на експорт: база оподаткування ПДВ 

Базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).

Для заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією – а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.

У разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим НБУ, що діє на нуль годин дня подання митної декларації.

 

Юридична особа з відокремленими підрозділами переходить на єдиний податок: що враховувати у складі доходу?

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи, оскільки  не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ст. 291 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.

 

Чи формуються додатки 4ДФ до Розрахунку за звітний квартал, якщо дохід нарахований лише в одному місяці звітного кварталу?

Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:

- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

-та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).

Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.

Якщо показники, які підлягають відображенню у додатку 4ДФ до Розрахунку, наявні лише в одному з місяців звітного кварталу, то додаток 4ДФ до Податкового розрахунку формується та подається за кожен з таких місяців звітного кварталу, при цьому пусті рядки прокреслюються (у разі подання документа в електронному вигляді – такі рядки не заповнюються).

 

Податок на нерухомість: куди звернутися для звірки даних, якщо  громадянин володіє квартирами в різних населених пунктах?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, може звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

За яких умов можливо скористатись правом на податкову знижку?

Громадяни мають право добровільно подати декларацію про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку за витратами, визначеними ст. 166 ПКУ.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;                                

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

 

Відображення у Розрахунку та додатку 4ДФ  кількості працівників не уповноваженого відокремленого підрозділу

 У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку, зокрема, додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору».

  У додатку 4ДФ до Розрахунку, який подається за не уповноважений відокремлений підрозділ, кількість працівників відображається наступним чином:

  - у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101»;

-  у рядку 5 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» – проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «102».

При цьому у заголовній частині Розрахунку за не уповноважений відокремлений підрозділ кількість працівників не зазначається (в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими).

Такі відомості щодо чисельності працівників, які працюють у не уповноваженому відокремленому підрозділі, відображаються у складі загальної кількості працюючих юридичної особи в рядках 101-110 рядка 10 «Штатна чисельність працівників» заголовної частини Розрахунку, який юридична особа подає за себе.

 

Підприємство частину будівель промисловості здає в оренду. Чи оподатковувати податком на нерухомість?

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 ст. 266 ПКУ).

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ, а саме:

При цьому не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.

 

Форма 20-ОПП: штрафи за неподання повідомлення

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

В зазначених випадках подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (дод. 11 до Порядку № 1588), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.,

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн.,

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117  Податкового кодексу.

Слід зазначити, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується  (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

Зміна прізвища підприємцем-платником ПДВ, як складати податкові накладні?

У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ (п. 4.1 розд. IV «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ  від 14.11.2014 № 1130).

Перереєстрація у зв’язку із зміною прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації (п. 4.3 розд. IV Положення № 1130).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові.

Отже, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця зазначається у податкових накладних/розрахунках коригування одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові від дня внесення даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, запровадженому Положенням № 1130.

З дати перереєстрації зазначаються тільки нове прізвище, ім’я, по батькові.

 

Платникам ПДВ: подання заяви – скарги на постачальника

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до податкової декларації) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначені обов’язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Отже, у разі допущення продавцем помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

 

Хто з підприємців може не платити єдиний внесок?

З 01 січня 2021 року розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, а саме:

  • звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони:

отримують пенсію за віком, або за вислугу років,

або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (част. четверта ст. 4 Закон України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

  • звільняються від сплати за себе єдиного внеску:

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (част. п’ята  та шоста ст. 4 Закону №2464). 

  • скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

А отже, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, вони можуть самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

 

Визначення дивідендів для цілей оподаткування

Дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку ( п.п.14.1.49 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

- платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

 

Реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць» податкового розрахунку

Податкові агенти подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за новими формами, затвердженими наказом МФУ від 13.01.2015 №4 (із змінами від 15.12.2020 № 773).

Такий Податковий розрахунок подається у строки, встановлені для податкового кварталу, з розбивкою по місяцях звітного кварталу, до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Серед змін запроваджено новий реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (Кодифікатор затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції від 12.01.2021 №3)).

Зазначений реквізит заповнюється в рядку 032 Розрахунку, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Заповнення коду Кодифікатора також передбачено в додатку 4ДФ до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору», а саме в рядку 032.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2. ст.17 ПКУ).

Якщо юридична особа виступає у якості податкового агента за відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати податок, така юридична особа стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку та заповнює окремий Розрахунок за такий підрозділ із зазначенням коду Кодифікатора, який відповідає місцезнаходженню такого підрозділу.

Юридична особа, яка не має відокремлених підрозділів при поданні Розрахунку заповнює рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку, у яких зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад) за своїм місцезнаходженням.

 

Що необхідно знати підприємцям - платникам єдиного податку при наданні в оренду земельних ділянок

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, зокрема, які надають в оренду (п.п. 291.5.3 ст. 291 ПКУ):

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 (раніше було 100) квадратних метрів,

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 (раніше було 300) квадратних метрів.

 

Для отримання податкової знижки подайте декларацію

Платники податків мають право подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, відповідно до ст. 166 Податкового кодексу.

Податкова декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177) за місцем податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

-  особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Для громадян, які подають таку декларацію з метою отримання податкової знижки, термін подання -  по 31.12.2021 року (включно).

У формі декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Також передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку можливо скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Звертайтесь до  Контакт-центру ДПС для отримання інформаційно-довідкових послуг онлайн

Платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оnline:

скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом www.zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);

звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку) з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо» на електронну адресу: idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису).

У разі надсилання запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, електронні листи мають бути розміром не більше 976 Кб, або до 1 млн. символів.

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в мережу Інтернет на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».

Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДПС пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві.

Для цього необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua - в полі «ТЕМА» зазначити 6011.

Для відмови від розсилки повідомлень про зміни в законодавстві, необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua з атрибутами: в полі «ТЕМА» зазначити 6012.

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відео уроків https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

 

Дохід у підприємця – єдинника: що варто знати?

Доходом підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До складу доходу також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги) – це надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані на відповідальне зберігання і використані.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

До суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Дохід, виражений в іноземній валюті,  перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

Разом з тим, до доходу не включаються отримані пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування.

Крім того, не включаються до складу доходу ті доходи, які отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Доходи платника єдиного податку визначаються за датою надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

У разі безоплатного отримання товарів (робіт, послуг), доходи визначаються за датою підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Зазначена норма передбачена п.п. 1 п. 292.1; п. 292.3; п. 292.4, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Надходження військового збору від запоріжців перевищили 300 мільйонів гривень

Упродовж п'яти місяців платники податків регіону спрямували до державного бюджету 312 мільйонів 489 тисяч гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 62 мільйони 509 тисяч гривень або на 25 відсотків.

Керівник податкової служби області підкреслив, що середньомісячні надходження військового збору складають 62,5 мільйона гривень, що на 12,5 мільйона більше, ніж торік.

У січні-травні від підприємств, організацій та підприємців м. Запоріжжя надійшло майже 164 мільйони гривень, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниця отримала 47,4 мільйона, мелітопольських та веселівських – 26,6 мільйона, бердянських і приморських – близько 20 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – 10 мільйонів, оріхівських та гуляйпільських –  9,3 мільйона, василівських та михайлівських – 8,7 мільйона, вільнянських та новомиколаївських – 8,6 мільйона тощо.

Всього в регіоні нараховується майже 38 тисяч платників військового збору.

Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка. Його платниками є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Оподаткування VIP-автівок додало запорізьким бюджетам 2,5 мільйона гривень                                                                                                           

За п'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 463 тисячі гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники елітних авто-юридичні особи сплатили 1 мільйон 828 тисяч гривень, від фізичних осіб скарбниці отримали 635 тисяч гривень.

Найбільші суми "автоподатку" спрямували компанії і мешканці м. Запоріжжя – 1 мільйон 251 тисячу гривень. Оріхівські та гуляйпільські платники перерахували до бюджету 344 тисячі, бердянські та приморські – 147 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 134 тисячі, мелітопольські та веселівські – 127 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 113 тисяч гривень тощо.

Усього в області нараховується 152 особи, які володіють легковими автомобілями з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

З переліком таких транспортних засобів можна ознайомитись на сайті Міністерства економіки України:

http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

З доходів запоріжців до місцевих бюджетів надійшло 3,7 мільярда гривень ПДФО

Упродовж п'яти місяців до місцевих бюджетів регіону сплачено 3 мільярди 727 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Зростання надходжень до показників аналогічного періоду минулого року склало 549 мільйонів гривень або 17 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, від представників бізнесу і мешканців м. Запоріжжя надійшло 2 мільярди 114 мільйонів гривень ПДФО, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників – 449 мільйонів, мелітопольських та веселівських – 300 мільйонів, бердянських і приморських – 205 мільйонів, василівських та михайлівських – 172 мільйони, пологівських, більмацьких та розівських – 130 мільйонів, оріхівських та гуляйпільських – 86 мільйонів, вільнянських та новомиколаївських – майже 81 мільйон тощо.

У структурі загальних надходжень податку на доходи фізичних осіб переважає оподаткування заробітної плати – близько 91 відсотка, на другому місці – сплата податку з грошового забезпечення військовослужбовців (4,3 відсотка), на третьому – з виплачених дивідендів та отриманих паїв, (3,2 відсотка), на четвертому – від декларування доходів фізичних осіб-підприємців, громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Всього станом на 1 червня на території регіону нараховується 44 тисячі компаній і підприємців, які сплачували ПДФО, серед яких 17,9 тисячі СГД-юридичних осіб та 26,1 тисячі СПД-фізичних осіб.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

 

Запорізькі підприємства направили до місцевих бюджетів 82 мільйони гривень податку на прибуток

З початку року запорізькі компанії, установи і організації перерахували до місцевих бюджетів 82 мільйони гривень податку на прибуток, що на 16,5 мільйона гривень перевищило рівень сплати у січні-травні 2020 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Найбільші платежі забезпечили суб'єкти господарювання обласного центру – 62 мільйони 322 тисячі гривень, мелітопольські та веселівські – 7,8 мільйона, бердянські та приморські – 3,4 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 1,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,5 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,2 мільйона, токмацькі та чернігівські – понад мільйон тощо.

Всього у регіоні нараховується близько 600 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Також 10 відсотків платежу від підприємств різних форм власності надходить до загального фонду обласних бюджетів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запорізьким підприємствам, на яких працюють особи з інвалідністю, надані податкові пільги

Відповідно до податкового законодавства, підприємства, які надають робочі місця для осіб з інвалідністю та відповідають певним критеріям, можуть претендувати на податкову пільгу. Вони звільняються від оподаткування прибутку, отриманого від продажу товарів, робіт або послуг. Таким чином ці кошти організації можуть спрямовувати на поліпшення умов праці осіб з інвалідністю, їх соціального захисту та утримання інфраструктури.

Днями у Запоріжжі під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Руслана Шиханова відбулося чергове засідання регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю. Участь у заході взяли фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Члени комісії проаналізували відповідність запорізького підприємства визначеним законодавством критеріям для отримання податкових пільг.

За результатами засідання прийнято рішення рекомендувати надання платникові дозволу на право користування пільгами з оподаткування з 1 липня.

За використання фейкових касових апаратів мелітопольське підприємство сплатить понад 25 мільйонів гривень штрафу

Днями запорізькі податківці провели фактичні перевірки двох господарських об’єктів, що належать одному з товариств м. Мелітополя.

У результаті встановлено, що на касах підприємства розрахункові операції проводились через три РРО з неіснуючими фіскальними номерами, касова техніка незареєстрована та не опломбована у встановленому порядку та не переведена у фіскальний режим роботи. При цьому через ці касові пристрої у магазинах продавалися алкогольні напої, тютюнові вироби та продукти харчування.

Відповідно до підсумкових звітів нефіскалізованих РРО загальна сума реалізації товарів склала понад 54 мільйони гривень.

Крім того, інформація про зазначені касові апарати відсутня в ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Також фахівці податкової виявили порушення трудового законодавства – у магазинах четверо продавців працювали без трудових договорів.

До того ж, підприємство занижувало обсяг оподаткованих доходів з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Також не сплачувався єдиний внесок та військовий збір.

За результатами перевірок застосовано штрафних санкцій на суму понад 25 мільйонів гривень.

 

Від продажу алкогольних і тютюнових виробів запорізькі бюджети отримали 121 мільйон гривень акцизного податку

За п'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 121 мільйон 474 тисячі гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні із січнем-травнем 2020 року сплачена сума зросла на 55 мільйонів 471 тисячу гривень.

Так, компанії і підприємці м. Запоріжжя спрямували до скарбниці понад 70 мільйонів гривень акцизного податку, мелітопольські і веселівські продавці алкогольної і тютюнової продукції поповнили скарбниці громад на 17 мільйонів, бердянські і приморські – більш ніж на 8 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – на 7,5 мільйона, василівські та михайлівські – на 4 мільйони тощо.

Всього в області нараховується майже три тисячі платників акцизного податку. Для роздрібної реалізації підакцизних товарів вони отримали 8267 ліцензій. З початку року фахівці податкової видали 4414 ліцензій, зокрема, 1952 – на право торгувати уроздріб алкогольними напоями, 1733 – на продаж тютюнових виробів, 440 – пива та 164 – сидру. Крім того, продовжено термін дії 6187 дозволів, призупинено 507, анульовано 849 документів. З повним переліком діючих та призупинених ліцензій можна ознайомитися на сайті податкової служби: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Упродовж п'яти місяців проведено 736 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. Після виявлених порушень застосовані фінансові санкції на загальну суму 34,4 мільйона гривень.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

"Неспортивний бізнес": ховаючись за спинами працівників з інвалідністю, підприємці намагались отримати 48 мільйонів неправомірної вигоди

Запорізькі податківці викрили схему і запобігли заволодінню бюджетними коштами.

Одне із приватних підприємств у січні-березні 2021 року задекларувало до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у сумі 38 мільйонів гривень та залишок від'ємного значення майже 10 мільйонів гривень. Натомість податковий аудит попередив втрати скарбниці.

Як з'ясувалося, ПП "І", маючи статутний фонд у розмірі одна тисяча гривень, займалося переробкою, консервуванням риби та інших морепродуктів. При цьому основні засоби у підприємства відсутні, а чисельність працівників – близько 80 осіб.

Для користування податковими пільгами керівники оформлювали на роботу людей з інвалідністю. При цьому всі співробітники, серед яких були люди похилого віку, зареєстровані у різних регіонах України, зокрема, в Івано-Франківській, Київській, Донецькій, Миколаївській, Хмельницькій, Полтавській, Вінницькій, Запорізькій, Львівській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Житомирській, Черкаській областях та в Автономній Республіці Крим.

В ході перевірки податківці виявили, що у підприємства відсутні умови для виробництва, транспортування, зберігання та реалізації рибної продукції. Операції з придбання сировини у постачальників фактично не відбувались, а оформлювались лише на папері з метою формування від'ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Фахівці податкової встановили документальне оформлення ПП "І" операцій удаваного виробничого процесу, тобто підприємство є псевдовиробником та створене лише для одержання протиправного відшкодування ПДВ з державного бюджету.

 

 

Запоріжці сплатили 88 мільйонів гривень податку на нерухомість

У січні-травні до місцевих бюджетів регіону надійшло 88 мільйонів 344 тисячі гривень податку на нерухоме майно. Це на 38 мільйонів більше, ніж роком раніше.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники нерухомості-юридичні особи спрямували до скарбниць громад понад 71 мільйон гривень, фізичні особи – 17 мільйонів гривень.

Так, міський бюджет Запоріжжя отримав 38 мільйонів 775 тисяч гривень,  мелітопольські та веселівські платники перерахували 11 мільйонів, якимівські та приазовські – 8,5 мільйона, бердянські і приморські – 7,7 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 4,4 мільйона, василівські та михайлівські – 3,6 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 3 мільйони, Запорізького району – 4,5 мільйона гривень тощо.

Станом на початок червня більше 28 тисяч запоріжців вже отримали повідомлення про сплату податку. Зокрема, за житлову нерухомість громадянам нараховано 33,2 мільйона гривень, за нежитлові об'єкти – 36,8 мільйона гривень. У тому числі, за квартири площею понад 300 квадратних метрів та будинки понад 500 квадратних метрів направлено 67 повідомлень-рішень. Наприклад, господар приватного будинку, що знаходиться у м. Запоріжжя, поповнить бюджет на 138 тисяч гривень, а власниця житлового комплексу у Мелітопольському районі сплатить 114 тисяч гривень.

Нагадаємо, фізичні особи сплачують податок на нерухомість за майно площею понад 60 квадратних метрів для квартир і 120 квадратних метрів для будинків. Ставка податку встановлюється рішеннями місцевих рад та не перевищує 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за один квадратний метр, що перевищує пільгову площу. Додатково за ставкою 25 тисяч гривень на рік оподатковуються квартири у понад 300 квадратних метрів та будинки площею більше 500 квадратних метрів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запорізькі підприємства-водокористувачі поповнили бюджети на 124 мільйони гривень

З початку року компанії і підприємці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 124 мільйони 600 тисяч гривень рентної плати за спеціальне використання води. Минулорічний рівень надходжень перевищено майже на 12 мільйонів гривень.

Так, від підприємств, установ і організацій до державного бюджету надійшло 68,5 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 56,1 мільйона.

Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники спрямували до бюджетів 61,3 мільйона гривень рентної плати, м. Запоріжжя – 47,2 мільйона, якимівські та приазовські – 973 тисячі, токмацькі та чернігівські – 688 тисяч, мелітопольські та веселівські – 658 тисяч гривень.

Всього на території області нараховується 472 підприємства-водокористувачі.

Нагадаємо, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.