Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 232

Увага, шахраї! На мешканців Приморська та Бердянська полюють псевдоподатківці

Бердянські та приморські підприємці почали отримувати тривожні дзвінки з вимогами перевести гроші за скасування податкової перевірки. Невідомі аферисти використовували номера (099)309-96-18, (099)309-92-33, (099)909-98-56 та (099)309-85-86 та представлялись Олександром Прошутінським, Оксаною Федоровою та Оленою Круц.

Закликаємо платників податків бути обачними та не брати участь у подібних схемах. Якщо ж вам зателефонували зі схожою вимогою, негайно звертайтеся на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до Національної поліції за телефоном 102.

 

Податковий вебінар «Податок на нерухомість: які пільги? Кому? Коли? Як сплачувати?»

На ці та інші питання відповість заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська під час вебінару на тему: «Податок на нерухомість».

Онлайн трансляція відбуватиметься 17 червня об 11:00 на сторінці Головного управління ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/

 

"Круглий стіл" в Осипенківській громаді: податкові надходження – це ресурс розвитку території

Днями в Осипенківській територіальній громаді пройшла зустріч у форматі "круглого столу". У заході взяли участь начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Прошутінський, керівник Бердянської районної державної адміністрації Олексій Бакай, Осипенківський сільський голова Олег Агейкін та його заступники, керівники закладів освіти, культури та охорони здоров’я громади, старости, депутати сільської ради та громадські активісти.

У ході обговорення були розглянуті питання щодо відпрацювання всіх наявних резервів та забезпечення додаткових надходжень до місцевого бюджету громади. Крім того, учасники заходу обговорили етапи реалізації Національного проєкту Президента України «Велике будівництво» та готовність громади до літнього курортно-оздоровчого сезону.

За результатами зустрічі були визначені першочергові завдання для керівництва сільської ради, спрямовані на вирішення проблемних питань, та пріоритети для райдержадміністрації у взаємодії з місцевою громадою.

 

Роз’яснення законодавства

Чи подає суб’єкт господарювання форму № 20-ОПП у разі надання в оренду частини приміщень?

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

 

Чи має право підприємство – платник єдиного податку третьої групи продати автомобіль, який обліковується на балансі?

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009: не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.

При цьому юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 

Офіс та склад розташовані в одному офісному центрі за одною адресою. Як відображати в формі № 20-ОПП?

Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за формою № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

 

Як визначається два послідовних квартали для переходу платника єдиного податку на загальну систему, в випадку виникнення податкового боргу?

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Підпунктом 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.

Отже, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) виник всередині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн., то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.

Якщо у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн. на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

 

Чи потрібно підприємцю після реєстрації подавати до податкової форму № 20-ОПП?

Так. У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 

Надання послуг з ремонту квартир. Чи застосовувати РРО?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Перелік № 1336).

Згідно з п. 11 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.

Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

 

Який порядок заповнення заяви за формою №20-ОПП - друкованими літерами чи прописом?

«Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність» за формою № 20-ОПП, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами та доповненнями, заповнюється за вибором платника машинодруком або від руки друкованими літерами. 

 

В яких випадках повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні?

Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (повідомлення за формою 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо), повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення за формою № 2-ЄСВ платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

Чи застосовується відповідальність за неподання ф. № 20-ОПП протягом карантину?

Ні. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, зокрема, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується.

 

Застосування РРО єдинниками: нагадуємо основні норми

З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати  підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:

  • технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
  • ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • лікарські засоби та вироби медичного призначення;
  • надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
  • при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

 

Яка відповідальність передбачена до СГ, який реалізував підакцизний товар через РРО та/або ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання, за рішенням контролюючого органу застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20).

 

В заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ необхідно зазначити дату сплати податкових зобов’язань

В заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ платник податку повинен вказати, зокрема дату сплати податкових зобов’язань.

В даному випадку під датою сплати податкових зобов’язань розуміється дата сплати податкових зобов’язань, які задекларовані платником в поданій податковій декларації за останній звітний (податковий) період.

У разі якщо платником ПДВ, яким подано заяву про анулювання реєстрації у випадках, визначених підпунктами «а», «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, не проведено розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду, контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника ПДВ про анулювання реєстрації звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків із бюджетом.

Після проведення розрахунків з бюджетом платник податку подає повторно до контролюючого органу заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ та в графі «Дата проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду» вказує дату сплати податкових зобов’язань, така дата повинна відповідати даті розрахунку з бюджетом останнього періоду.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.03).

 

Інша особа не має права сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми визначені частиною 4 ст. 8 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону   № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

? ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

? засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Отже, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

 

Умови, при яких податкова відмовляє у реєстрації РРО

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО контролюючий орган може відмовити у реєстрації реєстратора розрахункових операції за таких умов:

- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. №1-РРО;

- центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

- щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

  • суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

 

Термін використання легкового автомобіля, протягом звітного року досягне 5 років: сплата транспортного податку юро собою

Бердянська ДПІ нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

 

Обов’язок роботодавця – повідомити контролюючі органи про прийняття працівника на роботу

Бердянська ДПІ нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня   2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

? засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

? на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

? на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 

 Хто може звернутися, щоб отримати податкову знижку на навчання дитини

Бердянська ДПІ звертає увагу, що подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, яка хоче отримати виплату, повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності).

 

Чи буде штраф за арифметичну або методологічну помилку в декларації, яка не призвела до заниження суми податку?

Бердянська ДПІ наголошує, що Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.

Під визначенням ”арифметичної помилки” слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під ”методологічною помилкою” слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).

Визначення цих термінів міститься у роз’ясненні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167, а також у листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 № 9018/7/23-3317.

Статтею 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено визначення понять які вживаються в ПКУ. В даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Відповідно до ст. 76 ПКУ передбачено порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.

Враховуючи вищенаведене, ПКУ не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.

 

Що є доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку

Бердянська ДПІ нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 

Первинні документи, які має зберігати ФОП

Бердянська ДПІ повідомляє, що фізичні особи – підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, які використовуються для обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вимоги щодо зберігання первинних документів встановлені п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

У разі ліквідації платника податків первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації (які зберігалися в органі ДПС), в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Зазначені терміни зберігання первинних документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Звертаємо увагу, що при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Водночас, за незабезпечення зберігання первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Так, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

 

Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними

Бердянська ДПІ повідомляє, що згідно з ст. 60 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання 

 

Скарга зупиняє виконання платником грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні

Бердянська ДПі інформує, що відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло майже 6 мільярдів гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону було сплачено 5  мільярдів 850 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці спрямували до скарбниць громад на 2,2  мільярда або на 60 відсотків більше, ніж у січні-травні 2020 року.

Як зазначив керівник податкової служби регіону, з початку року було сплачено 3,7  мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулим роком зростання склало 1 мільярд 355 мільйонів гривень або 57  відсотків.

Представники малого і середнього підприємництва перерахували до бюджету майже 757 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши показник до аналогічного періоду 2020 року на майже 140 мільйонів або на 22,5 відсотка.

За користування і оренду землі перераховано понад 680 мільйонів гривень. Надходження плати за землю перевищили дані п’яти місяців попереднього року на 361 мільйон. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи поповнили скарбниці на 628 мільйонів, фізичні особи – на 52  мільйони.

Близько 121 мільйона гривень акцизного податку бюджети області отримали від роздрібного продажу підакцизної продукції, це на 55,5 мільйона більше, ніж було сплачено роком раніше.

За користування надрами компанії і підприємці направили майже 217,6 мільйонів, приріст до минулорічної сплати склав 172 мільйони.

Також суб'єкти господарювання забезпечили до скарбниці 82 мільйона гривень податку на прибуток, 87 мільйонів гривень екологічного податку, 56 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

 

Плата за землю: бюджети запорізьких громад отримали понад 680 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 680 мільйонів 334 тисячі гривень плати за землю. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, землекористувачі сплатили на 168 мільйонів 800 тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зокрема, Роман Афонов повідомив, що від юридичних осіб скарбниці громад отримали 628 мільйонів, від фізичних осіб – 52 мільйони гривень плати за землю.

Серед найбільших платників – власники та орендарі замельних ділянок м. Запоріжжя, які поповнили міський бюджет майже на 420 мільйонів. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – юридичні та фізичні особи сплатили 57 мільйонів, бердянські та приморські – 38,4 мільйона, мелітопольські та веселівські – 36,6 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 27,4 мільйона, василівські та михайлівські – майже 23 мільйони, якимівські та приазовські – 21,2 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 17,6 мільйона тощо.

У результаті проведених звірок податкової служби із іншими органами виконавчої влади було залучено до оподаткування 47 суб'єктів господарювання. Додаткові надходження складуть майже 7 мільйонів гривень на рік.

Крім того, виявлено 9 підприємств, які використовували земельні ділянки площею 14,7 га без правовстановлюючих документів. Річна сума нарахувань складає близько 388 тисяч гривень.

Усього в регіоні на обліку перебувають 9 тисяч землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Майже шість тисяч запоріжців започаткували власну справу у 2021 році

За п’ять місяців новий бізнес зареєстрували 5648 платників податків регіону, з яких 4685 фізичних осіб-підприємців та 963 суб'єкти господарювання – юридичні особи. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року спостерігається позитивна динаміка відкриття бізнесу – кількісні показники зросли на 538.

Лише у травні поточного року фахівці податкової служби зареєстрували 136 юридичних осіб та 1074 ФОПи.

Усього станом на 1 червня на обліку в податкових органах перебувають 125233 платника, що більш ніж на 2177 перевищує показники 2020 року. Так, в регіоні працюють 71521 підприємців та 53712 підприємств, організацій і установ.

Крім того, упродовж січня-травня в Державному реєстрі фізичних осіб було зареєстровано 7868 громадян, зокрема, 327 іноземців.

Нагадаємо, для зручності платників на сайті ДПС розміщені форми заяв, у тому числі, про взяття на облік. Їх можна переглянути та завантажити за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/reestratsiya-ta-oblik-platnikiv/.

Разом з тим, чимало корисних сервісів підприємці можуть знайти на порталі державних послуг «Дія». Зокрема, на порталі можна подати заяву на автоматичну реєстрацію ФОП і відразу обрати загальну чи спрощену систему оподаткування онлайн. Крім того, «Дія» дає можливість подати декларацію платника єдиного податку.

Ще більше електронних податкових послуг суб’єкти господарювання можуть отримати в «Електронному кабінеті платника» (https://cabinet.tax.gov.ua). Він дає можливість користуватися десятками сервісів, зокрема, задекларувати доходи, отримати довідку про доходи, замовити реєстраційний номер облікової карти, внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб, укласти договір про визнання електронних документів, вести і подавати звітність до ДПС, переглядати і друкувати бланки податкової звітності, формувати запити і отримувати витяги щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами та багато іншого.

 

Запоріжці хочуть знати більше: до податкової служби надійшло майже 100 запитів на публічну інформацію

З початку року до податкової служби Запорізькій області надійшов 91 запит на публічну інформацію. Досі користується популярністю традиційна пошта – 47 запитів були надіслані у вигляді листів. Електронні сервіси теж не відстають – 38 запитів прийшли електронною поштою і шість через "Електронний кабінет платника". 

Більшість звернень надіслали громадяни – 63 запити. Від установ та організацій надійшло 28 звернень.  Вісім запитів були надіслані іншими органами виконавчої влади (як належному розпоряднику інформації).

Найчастіше запитувачі зверталися до податкової служби з проханням надати дані щодо відомостей про третіх осіб, стану надходження податків до бюджетів України, суми нарахованих податків та іншої інформації.

За підсумками розгляду на 79 запитів були надані відповіді, а по 12 зверненнях відомості належать до категорії з обмеженим доступом.

Нагадуємо, направити запит до податкової служби області можна трьома способами: поштою на адресу 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 (з приміткою на конверті "Публічна інформація"), через Електронний кабінет або на електронну адресу: zp.pubinfo@tax.gov.ua, а також факсом за номером: (061) 219-05-15.

Докладніше про доступ до публічної інформації – за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.

 

Встановлено схему зловживання  службовим становищем посадовими особами підприємства

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Запорізькій області при співпраці з Національною поліцією Донецької області виявлено міжрегіональну схему діяльності підприємств, зареєстрованих та території України, які не мали на меті здійснення господарської діяльності.

Встановлено, що шляхом перекручення та внесення завідомо неправдивих відомостей, підприємства оформлювали операції з незаконного формування податкового кредиту та перераховування грошових коштів на фіктивні суб’єкти господарювання з метою подальшого зняття готівки.

Групою осіб ризикові підприємства використовувались як транзитні для формування незаконного податкового кредиту для суб’єктів господарювання реального сектору економіки.

Виведення коштів до тіньового сектору економіки здійснювалось шляхом використання схеми мінімізації податків через фіктивні підприємства Донецької,  Луганської та інших областей України.

За результатами спільної роботи, виявлено неправомірну діяльність підприємства Запорізької області, яка  мала ознаки злочину з виведення коштів на суму понад 21 млн. грн. та формування податкової вигоди з податку на додану вартість на суму понад 3 млн. грн.

На теперішній час здійснюються слідчі дії в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених  ч.3 ст. 212, ч.2 ст.364 КК України.

 

Запорізькі добувні підприємства спрямували до бюджетів 724 мільйони гривень

З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 724 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Це майже на 576 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства і підприємці регіону спрямували до державної скарбниці 507 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, до місцевих бюджетів – 217 мільйонів гривень.

Найбільші суми сплатили василівські і михайлівські суб'єкти господарювання – 694 мільйони гривень, платники обласного центру забезпечили 13 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 4,4 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 3 мільйони, Запорізького району – 2,4 мільйона, бердянські та приморські – 2 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 1,9 мільйона тощо.

Всього в Запорізькій області цей платіж перераховують до бюджетів 566 підприємств.

Нагадуємо, 22 червня – останній день подання податкової декларації рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за травень, а 30 числа спливає граничний термін сплати.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Від запорізьких компаній і підприємців державна скарбниця отримала майже два мільярда гривень ПДВ

З початку року представники запорізького бізнесу сплатили до державного бюджету 1 мільярд 911 мільйонів гривень податку на додану вартість. Рівень надходжень п'яти місяців минулого року перевищено на 390 мільйонів гривень або на 25 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

У травні компанії і підприємці регіону спрямували до скарбниці 373 мільйони гривень ПДВ, що на 51 мільйон або на 16 відсотків більше, ніж торік.

У січні-травні суб'єкти господарювання м. Запоріжжя перерахували до бюджету 1 мільярд 21 мільйона гривень податку на додану вартість, мелітопольські і веселівські платники перерахували 141 мільйон, бердянські і приморські – 124 мільйони, оріхівські та гуляйпільські – 97 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 97 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 87 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 79 мільйонів, Запорізького району – 77 мільйонів.

За результатами декларування обсяги оподатковуваних операцій підприємств і ФОПів зросли до минулорічних показників на 14 мільярдів гривень, відповідно, нарахування збільшились майже на 476 мільйонів.

Усього в регіоні зареєстровано 9967 платників ПДВ, у тому числі, 9 тисяч СГД-юридичних осіб та 967 фізичних осіб-підприємців.

Нагадуємо, останній день сплати податку на додану вартість за травень – 30 червня.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Кадри вирішують все: новопризначені податківці склали присягу держслужбовця

У податковій службі Запорізької області поновлено конкурси на зайняття вакантних посад. І вже перші переможниці конкурсних відборів склали присягу державного службовця в Пологах, Мелітополі та Якимівці.

Робота в територіальних органах ДПС має чимало переваг, зокрема, можливість кар'єрного зростання, постійний професійний розвиток та конкурентну заробітну плату. Тож, запрошуємо долучитись до команди податківців. Інформацію про вакантні посади та умови проведення конкурсів можна переглянути на субсайті податкової служби області за посиланням https://zp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/robota-z-pers/vakansii/ або на порталі вакансій державної служби https://career.gov.ua/.