Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

  • 278

 

На Бердянщині готуються до відкриття курортного сезону 2021

Ведення господарської діяльності під час курортного сезону у 2021 році та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій стали ключовими питаннями під час семінару для суб’єктів господарювання фізичних та юридичних осіб у Бердянській державній податковій інспекції.

Відкрила семінар та розповіла про справляння туристичного збору начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова. Нагадала, що  на території Бердянської громади згідно з рішенням Бердянської міської ради від 26.06.2019 року № 17, встановлена ставка збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення ставка 0,1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, платники туристичного збору на території Бердянської громади у  2021 році сплачують суму збору у розмірі 6 гривень. 

Акцентувала увагу присутніх на питаннях: хто повинен сплачувати туристичний збір та хто звільняється від його сплати, який розрахунковий документ необхідно надати туристу за готельні послуги, в яких випадках необхідно оформлювати підприємництво при здачі житла відпочиваючим, а хтось може цього не робити. Проте, все одно відповідно до Податкового кодексу такі доходи підлягають обов’язковому декларуванню. Тобто всі громадяни, які надають в найм своє житло, повинні в обов’язковому порядку подати податкову декларацію, сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5% від отриманого доходу.

Посадовець довела, що з переліком податкових агентів можна ознайомитися на офіційному сайті Бердянської міської ради. Та зауважила, що адмінвідповідальність за порушення правил сплати туристичного збору є достатньо суворою.

Ще одним з важливих питань семінару було питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та проведення операції «Курорт – 2021». Кому необхідно застосовувати РРО, переваги використання програмних РРО та про проведення контрольно-перевірочних заходів у період курортного сезону 2021 року  розповіла учасникам заходу начальник відділу фактичних перевірок управління аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Марина Костирко. Вона наголосила на необхідності дотримання законодавства при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господарювання на узбережжі Азовського моря у період курортного сезону, а саме: проведення розрахункових операцій на повну суму покупки з роздрукуванням чеків, здійснення торгівлі підакцизними товарами за наявності ліцензій тощо.

Питання оподаткування готельних послуг за зниженою ставкою ПДВ освітила заступник начальника Бердянського відділу камеральних перевірок Олена Пономаренко.

Також фахівці податкової розповіли про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю з фізичних осіб, про особливості подання в електронному вигляді заяв про внесення змін до реєстру платників єдиного податку. Нагадали про необхідність оформлення належним чином найманої праці та виплати зарплати не менше встановленого законодавством рівня.

Наприкінці заходу Оксана Федорова закликала всіх суб’єктів господарювання та громадян, які працюють у сфері відпочинку, дотримуватися податкового законодавства, мати всі необхідні дозвільні документи та самостійно декларувати отримані доходи та сплачувати податки.

Податкова служба готова всебічно сприяти підприємцям, надавати консультації, проводити роз’яснювальну роботу  аби запобігти помилок, пов’язаних із реалізацією підакцизної продукції, застосуванням РРО та використанням праці найманих працівників.

Підприємці подякували податківцям за організацію заходу, на якому вони отримали цікаву та корисну інформацію, висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів і надалі.

 

До уваги платників єдиного податку 1 групи!

Нормами Закону України від 04.12.2020 року № 1072-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі – Закон № 1072-IX) передбачалося ряд пільг для платників податків, зокрема й для підприємців-єдинників 1 групи.

Зокрема, платники єдиного податку 1 групи тимчасово звільнялися від сплати єдиного податку, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з грудня 2020 року по травень 2021 року включно.

Вказаний період включається до страхового стажу підприємця, та вважається, що страхові суми були сплачені у розмірі мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01 червня 2021 року для платників єдиного податку 1 групи відновлено обов’язок сплати єдиного податку та єдиного внеску за червень 2021 року. 

 

Бажаєте стати «спрощенцем» з ІІІ кварталу – подайте заяву не пізніше 15 червня 2021 року

Бердянська ДПІ нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для І або ІІ групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Підприємці, які є платниками інших податків і зборів, можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує переходу, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

Отже, для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 15 червня.

 

Про обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Бердянська ДПІ нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми встановлені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або  500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Нормами п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Роз’яснення законодавства

Отримання податкового номера на дітей

Бердянська ДПІ  продовжує інформувати користувачів про існуючі зручні та сучасні електронні сервіси Електронного кабінету.

Бажаючи зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного  підпису.

До заяви необхідно додати: скановану копію свідоцтва про народження дитини та скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби  з пред’явленням:  свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

 

Маєте податковий борг? - Вам можуть обмежити виїзд за кордон

Бердянська ДПІ наголошує, що наявність податкового боргу призводить до негативних наслідків не тільки для державної казни, а й для самого платника. Не всі платники податків усвідомлюють або хоча б знають про наслідки такої заборгованості. Податковою службою області відносно боржників вживаються відповідні заходи, серед яких надсилання податкових вимог, опис майна у податкову заставу, реєстрація такої застави в державних реєстрах тощо.

Зокрема, одним із джерел погашення боргів перед державою громадян є особисте майно, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також, відповідно до ст..6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

Так, Законом встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов’язань. Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу.

 

Платник податку на прибуток відвантажив товари, оплату за які вже отримав на спрощеній системі оподаткування: які наслідки?

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України від 16.07. 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Працівники здійснюють виробничі розмови з мобільних телефонів що обліковуються на балансі підприємства. Чи виникає об`єкт оподаткування?

Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника.

 

Колективним договором передбачені  доплати до посадових окладів працівників за роз’їзний характер роботи. Чи обкладаються податком на доходи такі доплати?

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер», підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності ( п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

 Враховуючи викладене вище, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

 

Платник єдиного податку з липня переходить на загальну систему оподаткування. Коли подати декларацію з податку на прибуток?

Якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку на прибуток протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 ст. 137 ПКУ).

Річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Декларація за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ст. 49 ПКУ).

Отже платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Платник податку на прибуток сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

 

Як платнику податку на прибуток відображати отримані кошти за товари, відвантажені під час перебування на єдиному податку?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Це не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи (п. 4 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

 

Чи оподатковуються податком на нерухоме майно виробничі будівлі, що використовуються як офісні?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
     Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.

До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

 

Платник податку на прибуток з липня переходить на спрощену систему, коли звітувати з податку на прибуток?

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 ст. 133 ПКУ (п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

 

В який термін податкова проводить перерахунок податку на нерухоме майно у разі виявлення розбіжностей між даними?

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої ним до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

Згідно з п. 1 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Чи може підприємство – платник єдиного податку третьої групи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року.

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищенаведене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, видавати білети (застосовувати РК)?

Згідно з ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 №503  затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Пунктом 6 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО (ПРРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом №1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас, з метою виконання вимог Закону №1023 та Постанови №176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом №503.

 

Сервіс від ДПС: інформування платників про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання

Для зручності платників податків в ДПС працює сервіс оперативного і автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється суб’єкту господарювання засобами електронного зв’язку за 30, за 20, за 10, за 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію.

Це дозволяє підвищити якість надання адміністративних послуг та поліпшує сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

За неподання форми 20-ОПП передбачені штрафні санкції

Бердянська ДПІ звертає увагу господарюючих суб’єктів на обов’язковості подання повідомлення форми 20-ОПП про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП - тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття  до контролюючого органу  за основним місцем обліку платникам  податків.

У повідомлення за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.     

 

Дії платника ПДВ, якщо йому протягом п’яти робочих днів не надходить рішення про врахування/неврахування Таблиці даних

Бердянська ДПІ нагадує, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року  № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 42.4 ст.42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

 

Спрямувати надмірно сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску платник податку не має права

Враховуючи те, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, то відсутні законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску.

Абзацом першим п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною сьомою ст.9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому п.1 частини першої ст.4 Закону №2464, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку, а саме, роботодавці:

*фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);

*фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з частинами другою та третьою ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону № 2464, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 129.04).

 

Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Бердянська ДПІ інформує, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2020 №766 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (далі - Наказ № 766).

Наказом № 766 затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 у частині:

- реєстрації дитини у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під час державної реєстрації її народження;

- реєстрації фізичних осіб від 14 до 18 років у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків під час оформлення паспорта громадянина України вперше;

- реєстрації іноземців або осіб без громадянства у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків з метою набуття статусу електронного резидентства України та доступу до електронних послуг, що надаються в Україні;

- внесення до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру.

Наказом № 766 передбачено, що під час проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО можна застосовувати відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки (е-паспорт), інформації, що міститься у свідоцтві про народження (е-свідоцтво про народження), інформації про зареєстроване місце проживання, що міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, та інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Контролюючі органи проводять такі процедури за умови наявності технічних засобів, призначених для встановлення достовірності відображень в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, інформації, що міститься у свідоцтві про народження, та інформації про зареєстроване місце проживання/взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Також Наказом № 766 визначено, що підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у ДРФО – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронній формі, зокрема засобами Порталу Дія.

 

Яке місце провадження діяльності зазначається у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП - платником ЄП, який планує здійснювати ЗЕД

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.     У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності.

У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої та другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

 Інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, ФОП - платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, повинна у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

 

Накладення штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Бердянська ДПІ нагадує, що відповідальність платників ПДВ за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) визначена ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

При цьому, у разі застосування податковими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення

На підставі п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (далі - Порядок № 1204), відповідний структурний підрозділ податкового органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н», зокрема, за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, визначених ст. 201 ПКУ в ЄРПН.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку № 1204 у податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього, зокрема розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

 

Про особливості реєстрації ПРРО

Бердянська ДПІ  нагадує, що для платників податків діє електронний сервіс, який надає можливість зареєструвати ПРРО на підставі заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1- ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен зареєструвати в контролюючому органі за основним місцем обліку господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування за формою №20-ОПП.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, необхідно зареєструвати касу та касирів і ввести в ПРРО товари.

В телефонному режимі надається методологічна допомога платникам щодо впровадження та застосування ПРРО та АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Електронний кабінет).

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Операція «Курорт-2021»: за чотири дні виявлено 44 порушення

У Запорізькій області розпочалася операція «Курорт-2021», в ході якої фахівці податкової служби регіону контролюватимуть дотримання вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, що діють у місцях масового відпочинку на  узбережжі Азовського моря.

Перевірочні заходи вже проводились наприкінці травня у Бердянську та Приморську. Протягом чотирьох днів податківці здійснили 39 фактичних перевірок підприємців, які реалізують алкогольні напої і тютюнові вироби та мають ризики у своїй діяльності, наприклад, незначні виторги, проведені через РРО (менше п’яти тисяч гривень), низький рівень нарахування акцизного податку  та інше.

На сьогодні за результатами перевірок очікуються донарахування 139 тисяч гривень штрафних санкцій. Найпоширенішими виявленими порушеннями  є: непроведення розрахункових операцій через РРО; продаж алкогольних напоїв на розлив без присвоєння статусу суб’єкта господарювання громадського харчування; продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку; продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни; продаж підакцизних товарів без зазначення коду товарної підкатегорії відповідно до УКТЗЕД та порушення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації.

Так, під час перевірки магазину у Приморську фахівці податкової служби регіону встановили продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії. За результатами спільних заходів з працівниками правоохоронних органів  було вилучено 6 пачок суміші для кальяну та 182 пачки сигарет.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

У травні запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного і соціальних фондів 837 мільйонів гривень

За перші п’ять місяців року суб'єкти господарювання регіону сплатили 4 мільярди 223 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов. Керівник податкової служби регіону зазначив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року роботодавці збільшили відрахування на 768 мільйонів гривень або на 22 відсотки.

Лише у травні запорізькі підприємства і підприємці спрямували до пенсійного та соціальних фондів 837 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 162 мільйони більше, ніж торік.

Усього у Запорізькій області станом на початок травня зареєстровано 176500 платників єдиного внеску, серед яких 51544 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 124956 фізичних осіб.

Нагадаємо, з 1 квітня платники податків мають подавати об'єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розрахунок направляється щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Форма та Порядок заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Ще майже 9,5 тисяч запоріжців спілкуватимуться з податковою онлайн

З початку року фахівці податкової служби видали запорізьким платникам податків 22,3 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за п’ять місяців  клієнтами регіональних підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС стали 9455 представників бізнесу і мешканців області.

Роман Афонов зазначив, що запоріжці все частіше надають перевагу дистанційній взаємодії з податковою службою, розуміючи зручність онлайн спілкування. Кожен, хто має електронні ключі отримує доступ до численних сервісів ДПС, зокрема, надсилання листів і запитів, ведення і подання звітності, реєстрації і користування програмними РРО та багато іншого. Більшість послуг можна отримати  в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.

Нагадаємо, платники можуть самостійно формувати нові сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму з сайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС або пройти процедуру в онлайн-режимі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Цей сервіс доступний для користувачів, які мають:

– чинні сертифікати (приміром, до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

 

У травні держбюджет отримав від запорізьких платників податків 1 мільярд 210 мільйонів

З початку року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 4 мільярди 770 мільйонів гривень (за оперативною інформацією та без показників великих платників). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 48  відсотків перевищила минулорічну, додаткові надходження склали 1 мільярд 546 мільйонів.

У травні до держбюджету надійшло 1 мільярд 210 мільйонів гривень, це на 68 відсотків або на майже 490 мільйонів більше рівня попереднього року.

Більшу частину доходів державної скарбниці сформував податок на додану вартість – за перші п’ять місяців запорізькі компанії і підприємці направили майже 2 мільярди ПДВ, що на 389 мільйонів або на 25,6 відсотка більше, ніж торік.

Роботодавці і мешканці регіону сплатили 1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб, зростання показників до аналогічного періоду попереднього року становить 509 мільйонів або 48 відсотків.

Військового збору надійшло понад 312  мільйонів, що у порівнянні із 2020 роком на 62,5 мільйона або на чверть більше.

Крім того, представники бізнесу, організації і установи перерахували до бюджету 523 мільйони гривень податку на прибуток, 25,5 мільйона гривень акцизного податку з ввезених на територію України підакцизних товарів, 506,6 мільйона гривень рентної плати за користування надрами, 133,5 мільйона гривень екологічного податку тощо.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.