Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 20.05.2021 08:24
Кількість переглядів: 64

Координаційна рада підприємців у Бердянському міськвиконкомі: податковий аспект

У Бердянську кількість фізичних осіб підприємців збільшилась на 170 порівняно з минулим роком. На даний час у місті зареєстровано 5262 фізичні особи-підприємця. Про це на засіданні Координаційної ради з питань розвитку підприємництва та захисту прав споживачів при Бердянському міськвиконкомі повідомила Оксана Федорова, начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Вона зазначила, що розпорядженням міського голови створено робочу групу, до складу якої увійшли представники Управління економіки та фінансового управління виконкому, Управління праці та соціального захисту населення, Держпродспоживслужби, Пенсійного фонду, Центру зайнятості та податкової служби. Метою виїздів робочої групи є проведення роз’яснювальної роботи серед роботодавців та найманих працівників про переваги легальної зайнятості та неприпустимості працевлаштування без оформлення трудових відносин.

Так, з початку 2021 року проведено 27 виходів робочої групи. Її учасники обстежили 409 суб’єктів господарювання. З них у 55 суб’єктів виявлено 70 найманих працівників без оформлення трудових відносин. За результатами відпрацювання 59 осіб працевлаштовані та по 11 «найманцям» інформація направлена до ГУ Держпраці у Запорізькій області.

За підсумками вжитих заходів до бюджету додатково надійшло майже 52 тисячі гривень ПДФО, 4,3 тисячі військового збору та 63,4 тисячі ЄСВ.

Підприємці – члени Координаційної ради запропонували створити тимчасову комплексну комісію для контролю за дотриманням податкового, трудового законодавства, санітарних, пожежних, дозвільних норм, правил торгівлі та захисту споживачів на період курортного сезону 2021 року.

Також на засіданні Координаційної ради було розглянуто питання щодо ставок єдиного податку та податку на нерухомість у 2022 році.

 

Підсумки «Деклараційної кампанії – 2021»

Як повідомила  начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, громадяни Бердянського району задекларували майже 250 мільйонів гривень доходів, отриманих у 2020 році.

Станом на 01 травня 2021 року до Бердянської державної податкової інспекції декларації про  майновий стан і доходи подали 4127 осіб, які задекларували дохід на суму 249,9 млн гривень, що дозволить поповнити місцеві бюджети на 26,9 млн гривень за рахунок податку на доходи фізичних осіб та направити для підтримання обороноздатності української армії 3,4 млн гривень військового збору.

Найбільшу кількість декларацій надали громадяни, які отримали у 2020 році доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Ними подано 1649 декларацій або 40% від загальної кількості поданих декларацій.

Своїм правом на отримання податкової знижки скористалася 190 осіб. За результатами самостійного проведення громадянами розрахунків, сума зайво сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, складає майже 543,6 тис гривень.

Оксана Федорова нагадала, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року можуть подати декларацію до 31 грудня 2021 року.

Сума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянами самостійно до 01 серпня 2021 року.

 

Дотримання норм Закону № 1072-ІХ допоможе позбутися пені і штрафів

Бердянська ДПІ вкотре нагадує платникам про можливість скасування штрафних санкцій та пені. Дана норма запроваджена Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:

? написати до контролюючого органу заяву;

? сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

? не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Нагадаємо, що вказані норми не поширюються на: 

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Додатково інформуємо, що заяву до податкового органу можна подати скориставшись послугами Електронного кабінету. 

 

Роз’яснення законодавства

Взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність                                                                                                                         

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 № 1588.

Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації  незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП) (додаток 8 до Порядку № 1588);

копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;

копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо заявником є судовий експерт;

копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;

копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого, якщо заявником є арбітражний керуючий;

копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт.

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ.

У разі подання документів поштовим відправленням копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.

У разі подання документів представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за ф. № 5-ОПП.

У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах фізичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР за формою № 34. Така довідка надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов’язана подати заяву за ф. № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

 

Які організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація , що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

 

Як в декларації з ПДВ відображають податкові зобов’язання у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки.

Пунктом 3 розд. V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації.

Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості  зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1.

 

Подання заяви для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним

Порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ст. 3 Закону № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.    

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органом ліцензування щодо діяльності з виробництва пального визначено ДПС, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – територіальні органи ДПС.

Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.

Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.

Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Чинними нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Заяви надаються платниками органу ліцензування у довільній формі.

З інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним», «Видача ліцензії на право зберігання пального», що затверджені наказом ДПС від 22.04.2021 № 446, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС у розділі Діяльність/Адміністративні послуги/Адміністративні послуги, що надаються територіальними органами ДПС.

 

Чи можливо повернути з єдиного рахунку помилково сплачену суму податків?

Відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

 

Як громадянин (не суб’єкт господарювання) може отримати інформацію про відсутність у нього податкового боргу?

Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:

за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

 

Як юридичній особі зареєструватись у податкових органах за основним місцем обліку?

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку).

Взяття на облік юридичних осіб здійснюється відповідно до ст. 64 ПКУ та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІI Порядку взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після:

проведення державної реєстрації створення юридичної особи згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

присвоєння кодів за ЄДРПОУ – для юридичних осіб, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Підставою для взяття на облік юридичних осіб за основним місцем обліку в контролюючому органі є надходження до контролюючого органу:

відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи;

відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи;

     документів, визначених розд. IV Порядку № 1588 та поданих юридичною особою згідно з Порядком № 1588.

Для взяття на облік платник податків, який обслуговувався централізованою бухгалтерією та прийняв рішення про самостійну сплату податків, зборів або який не перебував на обліку з інших підстав, подає до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПП та пред’являє документ, що підтверджує державну реєстрацію.

Взяття на облік платника податків за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом № 755, чи заяви від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей чи заяви платника податків у журналі за формою № 2-ОПП.

Порядком № 1588 визначено, що дані про взяття на облік юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Взяття на облік юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755.

У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі.

Крім того, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 

Протягом п’яти робочих днів після отримання таблиці даних платника податків не надійшло рішення про її врахування. Які дії платника?

Відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
 

При зміні назви або адреси господарської одиниці необхідно перереєструвати ПРРО

Бердянська ДПІ нагадує, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), найменування або адреси господарської одиниці (далі - ГО), де використовується ПРРО. 

Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі - Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО, тощо).

Перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстрів розрахункових операцій, затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі - Порядок № 317).

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

До уваги платників, які мають пільги щодо сплати земельного податку!

Бердянська ДПІ інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно із ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Отже, не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню.

 

Медичні послуги на території села – можна і без РРО

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.

Статтею 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ст.10 Закону №265 перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

 Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).

Відповідно з п. 7 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку, 500 тис. гривень на один суб'єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, - 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Отже, у разі проведення господарської діяльності з  торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, з дотриманням вимог встановлених п.2 Постанови № 1336.

 

Відповідальності у разі зміни видів господарської діяльності не передбачено

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодексу) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Так, у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 Кодексу).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 Кодексу).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку».

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 Кодексу).

При цьому Кодексом не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої – третьої груп заяви у разі зміни видів господарської діяльності.

Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.   

   

Для скасування пені і штрафів потрібно сплатити основну суму боргу до 10 червня 2021 року

Бердянська ДПІ доводить до відома платників, що можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:

-  написати до контролюючого органу заяву;

- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

 За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

 Норма, встановлена  п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, крім:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені. 

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі компанії сплатили 374 мільйони гривень податку на прибуток

З початку року запорізькі підприємства, організації та установи сплатили до державного бюджету 374 мільйони 214 тисяч гривень податку на прибуток. Порівняно з минулим роком компанії і підприємці регіону збільшили відрахування на 95 мільйонів гривень або на 34 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Найбільші платежі за три місяці спрямували суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 257 мільйонів 559 тисяч гривень, мелітопольські і веселівські – 42,5 мільйона, бердянські та приморські – 26 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 10,4 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 8,7 мільйона, токмацькі та чернігівські – 7,5 мільйона тощо.

Усього в Запорізькій області нараховується 9 321 платник податку на прибуток.

Нагадаємо, цей податок нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків, за ставками 15, 6 та 20 процентів оподатковуються пасивні доходи, отримані нерезидентами в Україні.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Від приймання туристів запорізькі бюджети отримали майже 600 тисяч гривень

За перший квартал до місцевих бюджетів регіону надійшло 587 тисяч гривень туристичного збору.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, юридичні особи спрямували 254 тисячі гривень, фізичні особи – 333 тисячі гривень.

Серед лідерів сплати туристичного збору – готельєри м. Запоріжжя, вони направили до міського бюджету 496 тисяч гривень. Бердянські та приморські платники перерахували до скарбниць громад 50 тисяч, якимівські та приазовські – 24 тисячі гривень тощо.

Всього у Запорізькій області нараховується 192 юридичні особи та 400 фізичних осіб-платників туристичного збору.

Нагадаємо, ставки туристичного збору встановлюють органи місцевого самоврядування, зокрема, сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад. Розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та 5 відсотків – для в'їзного туризму.

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Податкова заборгованість у Запорізькій області зменшилась на 68 мільйонів

За перший квартал податкові борги запорізьких підприємств і підприємців скорочено на 68 мільйонів 400 тисяч гривень. Так, до державного бюджету надійшло 34 мільйони 300 тисяч гривень, до місцевих скарбниць – 34 мільйони 100 тисяч гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Для зменшення недоїмки фахівці податкової служби регіону застосовували комплекс заходів відповідно до вимог Податкового кодексу України. Так, стягнуто платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучено готівки на суму 4,6 мільйона гривень. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 5,8 мільйона. За рахунок реалізації дебіторської заборгованості скарбниці отримали 1,6 мільйона, від продажу заставного майна – 470 тисяч гривень тощо.

До суду подано 118 позовів про стягнення боргу в сумі 26,7 мільйона гривень. На даний час винесено 60 судових рішень, до бюджету вже надійшло 7,3 мільйона гривень.

Списано безнадійний податковий борг у сумі 248 мільйонів, у тому числі, 210 мільйонів гривень – у зв'язку з ліквідацією боржників.

Заборгованість з єдиного внеску зменшилась на 18 мільйонів і станом на 1 квітня складає 591 мільйон гривень. Списано боргів з ЄВ майже на 29 мільйонів гривень.

З початку року погашено недоїмку з єдиного внеску у сумі 17,5 мільйона, зокрема, 4 мільйони – через органи Державної виконавчої служби.

Нагадаємо, на сайті Державної податкової служби розміщується інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

 

За виграними податковими спорами до бюджетів надійшло понад 16 мільйонів

У першому кварталі судові органи розглянули 452 справи, де однією зі сторін виступала податкова служба Запорізької області.

На користь органів ДПС винесено 247 рішень на суму 302 мільйони гривень, що склало 54,6 відсотка від кількості справ та 81 відсоток – від суми. На даний час до бюджетів вже надійшло 16 мільйонів 270 тисяч гривень. Відповідно, суб'єкти господарювання виграли 205 справ із сумою 71,6 мільйона гривень.

За позовами до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень юристи служби відстояли 77 спорів на суму понад 130 мільйонів гривень або 60 відсотків від кількості справ цієї категорії та 82 відсотки – від суми.

У випадках, коли податкова служба позивалася до платників, суди підтримали позицію ДПС у 126 спорах на суму 150,6 мільйона гривень (понад 99 відсотків від кількості справ та суми).

Усього станом на 1 квітня на розгляді в судах перебувало 2,3 тисячі справ на загальну суму 4 мільярди 207 мільйонів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запоріжці отримали майже 20 тисяч електронних ключів

Із січня по квітень цього року до податкової служби регіону за отриманням електронних ключів звернулися 8492 клієнти. Фахівці підрозділів реєстрації користувачів видали їм майже 20 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці отримують електронні ключі від податкової безкоштовно та швидко – процедура займає у середньому 5-10 хвилин. Власники електронних ключів отримують доступ до десятків онлайн-сервісів, які дозволяють дистанційно взаємодіяти не лише з податковою службою, а й з іншими державними органами.

Які саме документи необхідні для отримання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів та переглянути зразки заповнення заяв можна на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua.

Також платники можуть самостійно формувати нові сертифікати ключів. Докладніше про цю послугу – на інформаційному ресурсі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Фінансові установи з нарахованих процентів запорізьких вкладників сплатили понад 15 мільйонів гривень податку

З початку року банки та інші фінансові установи регіону спрямували до державного бюджету 15 мільйонів 399 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб з нарахованих процентів вкладників.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у квітні суб'єкти господарювання поповнили державну скарбницю майже на 4 мільйони.

Найбільші суми за чотири місяці забезпечили платники обласного центру – 15,2 мільйона гривень та м. Мелітополь і Мелітопольського району – 147 тисяч гривень.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у банках, кредитних спілках складає 18 відсотків. Відповідно до статті 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не подаються до контролюючого органу і залишаються конфіденційними.

31 травня – граничний термін сплати ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок та процентів на вклади членів кредитної спілки.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запоріжці сплатили до бюджетів громад 4,5 мільярда гривень

За чотири місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільярди 503 мільйони гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці спрямували до скарбниць громад на 1,6 мільярда або на 56 відсотків більше, ніж у січні-квітні 2020 року.

Так, з початку року сплачено майже 3 мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулим роком зростання склало 1 мільярд 53 мільйони гривень або 55 відсотків.

Представники малого і середнього підприємництва перерахували до бюджету 555 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши показник до аналогічного періоду 2020 року на 89 мільйонів або на 19 відсотків.

За користування і оренду землі перераховано майже 535 мільйонів гривень. Надходження плати за землю перевищили дані чотирьох місяців попереднього року на 274 мільйони. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи поповнили скарбниці на 495 мільйонів, фізичні особи – на 40 мільйонів.

Близько 96 мільйонів гривень акцизного податку бюджети області отримали від роздрібного продажу підакцизної продукції, це на 42,7 мільйона більше, ніж було сплачено роком раніше.

За користування надрами компанії і підприємці направили понад 87 мільйонів, приріст до минулорічної сплати склав 63,7 мільйона.

Також суб'єкти господарювання забезпечили до скарбниці 62,6 мільйона гривень податку на прибуток, 57,2 мільйона гривень екологічного податку, майже 32 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі підприємства збільшили сплату податку на прибуток на 11 мільйонів

У січні-квітні до місцевих бюджетів регіону сплачено 61 мільйон 281 тисячу гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 11 мільйонів гривень або на 22 відсотки.

Так, з доходів суб'єктів господарювання м. Запоріжжя до скарбниць спрямовано 46 мільйонів податку на прибуток. Мелітопольські і веселівські платники направили 5,7 мільйона, бердянські та приморські – 3,5 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 1,2 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,2 мільйона тощо.

Усього в регіоні податок на прибуток сплачують близько 900 підприємств, організацій та установ.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 100 відсотків податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності зараховується до районних, міських бюджетів та скарбниць територіальних громад.

Базова ставка податку становить 18 відсотків.

20 травня – останній день сплати податку на прибуток підприємства за I квартал, а також частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I квартал.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

У Запорізькій області визначені напрями розвитку громад

Сьогодні відбулося засідання колегії Запорізької обласної державної адміністрації, участь у якому взяли голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух, заступники голови і керівники структурних підрозділів Запорізької ОДА, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники інших органів державної влади і місцевого самоврядування та запорізьких підприємств.

Учасники розглянули результати оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України за 2020 рік та основні завдання на 2021 рік щодо усунення негативних тенденцій в окремих сферах.

Так, за підсумками минулого року Запорізька область посіла загальне 8 місце, а за 11 показниками із 26 увійшла до першої десятки регіонів. Зокрема, за доходами місцевих бюджетів область знаходиться на 5-6 позиції, за обсягами реалізованої промислової продукції – на 3 місці, за обсягами прямих іноземних інвестицій – на 6 місці.

Позитивною є й динаміка основних показників за перший квартал 2021 року. Темп зростання доходів бюджетів склав 13,7 відсотка, індекс промислової продукції – 4,3 відсотка, середньомісячна заробітна плата – майже 12,9 тисячі гривень тощо.

За результатами обговорення проблемних питань очільникам місцевих органів влади було надано доручення розширити взаємодію на місцях, посилити комплекс заходів з детінізації економіки та реальної підтримки бізнесу.

Також під час колегії було підбито підсумки роботи зі зверненнями громадян та визначені пріоритети у діяльності з управління територіями.

 

У Запорізькій області більше семисот роботодавців підвищили зарплати своїм працівникам

Переважна більшість підприємств-"мінімізаторів" заробітних плат після роз'яснювальної роботи збільшили виплати своїм підлеглим.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, упродовж поточного року фахівці податкової служби регіону разом із працівниками місцевих адміністрацій на профільних засіданнях заслухали керівників 342 підприємств, які виплачували заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму. У результаті 229 або 60 відсотків із них підвищили рівень оплати праці. Додатково до бюджетів надійшло понад чверть мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

На робочі групи у податкових органах було запрошено 792 роботодавця, 502 з яких після співбесід почали виплачувати зарплати на законодавчо встановленому рівні. Крім того, бюджети та соціальні фонди додатково отримали більше одного мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

Як свідчить проведений аналіз, серед основних "мінімізаторів" трудових виплат – суб'єкти господарювання, які працюють у торгівлі (28 відсотків) та промисловості (15,6 відсотка).

Нагадаємо, мінімальна заробітна плата у 2021 році складає 6000 гривень. На неї роботодавці зобов'язані нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ставка – 22 відсотки), а із зарплат сплачувати податок на доходи (ставка – 18 відсотків) та військовий збір (ставка – 1,5 відсотка).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Підсумки декларування: запоріжці заробили торік майже чотири мільярда гривень

Упродовж цьогорічної кампанії декларування 50892 мешканця регіону подали до податкової служби декларації за 2020 рік, у яких вказали суму отриманих доходів 3 мільярди 778 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці задекларували на 900 мільйонів гривень більше, ніж минулого року.

У результаті до бюджетів буде сплачено 171 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 23 мільйони гривень більше показника аналогічного періоду попереднього року. Також до скарбниць буде спрямовано 22 мільйони гривень військового збору, це перевищує дані минулорічної кампанії на 2 мільйона 700 тисяч гривень.

Традиційно серед лідерів декларування – громадяни, які заробляли на реалізації власної агропродукції та обробітку сільгоспземель. Від них надійшло 32,8 тисячі декларацій із сумою 332,4 мільйона гривень.

Майже дві тисячі запоріжців відзвітували про продаж нерухомості, задекларувавши 467,4 мільйона гривень. Від здавання нерухомого майна прибутки 1736 громадян склали понад 856 мільйонів гривень. Доходи від продажу транспортних засобів 1446 мешканців області перевищили 100 мільйонів гривень. 1707 декларантів після отримання спадщини задекларували 318 мільйонів гривень.

Нагадаємо, після подання декларацій, податки необхідно сплатити до 1 серпня поточного року.

Докладно про деклараційну кампанію читайте на офіційному вебресурсі податкової служби області за лінком: https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021.

 

Запорізькі підприємства-забруднювачі збільшили сплату "екоподатку" на двадцять відсотків

За чотири місяці компанії і підприємці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 138 мільйонів гривень екологічного податку. Так, до державного бюджету перераховано 83 мільйони гривень, до місцевих скарбниць – 55 мільйонів гривень.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно із січнем-квітнем 2020 року надходження екологічного податку зросли на 20 відсотків, додатково спрямовано більш ніж 75 мільйонів гривень.

Найбільші суми "екоподатку" сплатили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – 81,3 мільйона, у м. Запоріжжя платники забезпечили до бюджетів 48,3 мільйона, у Запорізькому районі – 8,4 мільйона. Від мелітопольських та веселівських підприємств скарбниці отримали 1,7 мільйона, бердянських та приморських – 1 мільйон, пологівських, більмацьких та розівських – 916 тисяч гривень тощо.

Усього в області нараховується 3481 платник екологічного податку. Вони на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Нагадаємо, 20 травня спливає граничний термін сплати екологічного податку за І квартал 2021 року.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Військовий збір: запоріжці перерахували до бюджету майже чверть мільярда гривень

У січні-квітні від запорізьких платників до державного бюджету надійшло 249 мільйонів 632 тисячі гривень військового збору. Це на 46 мільйонів 800 тисяч гривень або на 23 відсотки більше, ніж було сплачено роком раніше.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у квітні скарбниця отримала майже 67 мільйонів гривень, що на 17,2 мільйона гривень більше квітня минулого року.

За чотири місяці найбільші суми спрямували суб'єкти господарювання і мешканці обласного центру – 129 мільйонів 272 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 39,4 мільйона, мелітопольські та веселівські – 21,4 мільйона, бердянські та приморські – близько 16 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – майже 8 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 7,5 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 6,9 мільйона, василівські та михайлівські – 6,7 мільйона тощо.

Всього станом на початок травня в регіоні нараховується 37774 платника військового збору, у тому числі 15140 юридичних осіб та 22634 фізичні особи.

Цей платіж утримується з доходів фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь