Офіційне працевлаштування - забезпечене майбутнє

  • 47

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Офіційне працевлаштування - забезпечене майбутнє

Бердянська ДПІ нагадує.

Питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення було і залишається одним із основних напрямків діяльності ДПС та місцевих органів виконавчої влади.

Нелегальні трудові відносини та не задекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Тільки спільними зусиллями, за участі громадськості, суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, можна навести порядок на ринку праці і досягти легалізації при виплаті доходів, подолати серед платників негативну тенденцію ухилення від сплати податків, та досягнення позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

 

Бердянські та приморські працедавці спрямували до бюджету майже 53 мільйона гривень військового збору

З легальних доходів мешканців Бердянська та Приморська у січні-вересні 2021 року сплачено 52,8 мільйона гривень військового збору.

- Це на 51,8 відсотка більше проти аналогічного періоду торік, - повідомив начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Прошутінський.

Оскільки військовий збір сплачується з легальних доходів, найбільшою мірою – з офіційно виплаченої заробітної плати, у Бердянській податковій інспекції відзначають належний рівень податкової культури бердянських та приморських працедавців.

Водночас податківці застерігають від неофіційних трудових відносин, що позбавляють найманих осіб соціальних гарантій.

Саме зараз кожен, хто раніше отримував доходи, але не повною мірою сплачував податки, має законні підстави легалізувати набуті активи, - нагадують у Бердянській ДПІ.

Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір.

 

   

Центри обслуговування платників податків Запорізької області надають адмінпослуги за попереднім записом

У зв’язку з прийняттям Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рішення про встановлення у Запорізькій області "червоного" рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої

 

 

коронавірусом SARS-CoV-2, прийом відвідувачів у Центрах обслуговування платників здійснюється за попереднім записом виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Для дистанційного отримання податкових сервісів радимо користуватися Електронним кабінетом: https://cabinet.tax.gov.ua.

Контакти Центрів обслуговування платників для запису на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності

 

з/п

П.І.Б.

відповідальної особи

Посада

Телефон

Електронна скринька

1.

ЦОП Олександрівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Нитка Людмила Вікторівна

Головний інспектор

державний

(061) 212-44-76

zp.49@tax.gov.ua

2.

ЦОП Вознесенівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кулешова Ганна Володимирівна

головний інспектор

державний

(061) 227-06-60

zp.50.dilovod@tax.gov.ua

 

Тесленко Поліна Євгенівна

головний інспектор

державний

(061) 227-06-60

zp.50.dilovod@tax.gov.ua

3.

ЦОП Бердянської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Круц Олена Миколаївна

Начальник ДПІ

(06153) 3-84-06

zp.22@tax.gov.ua

4.

ЦОП Приморської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Македонська Юлія Олександрівна

Начальник ДПІ

(06137)7-35-14

zp.22@tax.gov.ua

5.

ЦОП Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Горулько Юлія Олександрівна

Головний інспектор

державний

(06165) 2-29-49

zp.15@tax.gov.ua

6.

ЦОП Оріхівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лютек    Наталя Василівна

Головний інспектор

державний

(06141) 4-37-12

zp.53@tax.gov.ua

7.

ЦОП Гуляйпільської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Сливка Наталія Андріївна

Начальник ДПІ

(06145) 4-14-43

zp.53@tax.gov.ua

8.

ЦОП Токмацької ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Березюк Віталіївна

Ірина

Начальник ДПІ

(06178) 2-76-58

zp.54@tax.gov.ua

9.

ЦОП Чернігівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Савочка

Наталя Анатоліївна

Начальник ДПІ

(06140) 91-7-58

zp.54@tax.gov.ua

10

ЦОП Василівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лопухова Ірина Валентинівна

головний інспектор

державний

(06175)7-31-01

zp.55@tax.gov.ua

11

ЦОП Мелітопольської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кудря

Олександр Іванович

Головний інспектор

державний

(0619) 42-65-21

zp.56@tax.gov.ua

 

Ставицька Олена Сергіївна

Головний інспектор

державний

(0619) 42-65-21

zp.56@tax.gov.ua

               

 

 

12.

ЦОП Веселівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Басова Ірина Василівна

Головний державний інспектор

(06136) 2-14-06

zp.56@tax.gov.ua

13.

ЦОП Якимівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Буйко Катерина Олександрівна

Начальник ДПІ

(06131) 9-12-27

zp.57.dilovod@tax.gov.ua

14.

ЦОП Приазовської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лебедева Наталія Василівна

Головний державний інспектор

(06133) 2-22-27

zp.57.dpi@tax.gov.ua

15.

ЦОП Енергодарської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кузовлева Тетяна Іванівна

Головний державний інспектор

(06139) 6-04-15

zp.23@tax.gov.ua

16.

ЦОП Вільнянської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Мартакова     Юлія Валеріївна

Начальник ДПІ

(06143) 4-24-67

zp.06@tax.gov.ua

17.

ЦОП Новомиколаївської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Головченко Ганна Миколаївна

Начальник ДПІ

(06144) 9-13-05

zp.06@tax.gov.ua

18.

ЦОП Запорізької ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Волошин Сергій Костянтинович

Начальник ДПІ

(061) 212-40-29

zp.60@tax.gov.ua

             

 

Платникам податків: скористуйтесь ресурсом «Онлайн навчання»

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/ розміщена рубрика «Онлайн навчання».

Ресурс «Онлайн навчання» містить презентаційні матеріали та відеоуроки щодо таких напрямків:

  • Одноразове (спеціальне) добровільне декларування;
  • Податкові послуги на порталі Дія,
  • Довірчі електронні послуги,
  • Електронний кабінет,
  • Державний реєстр фізичних осіб - платників податків,
  • Спрощена система оподаткування,
  • РРО, ПРРО,
  • Податкова звітність.

 

Якщо необхідно знати ставки місцевих податків та зборів

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih- rad-/ розміщені Рішення місцевих рад, з зазначенням ставок місцевих податків і зборів:

  • податку на майно (податку на    нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю);
  • єдиного податку;
  • місцевих зборів (збору за місця для паркування транспортних засобів; туристичного збору).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року, не підлягають одноразовому декларуванню

Бердянська ДПІ інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному

 

 

обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.

Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

Нерухоме майно, яке можна легалізувати при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні

До об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - об'єкти декларування) як актив фізичної особи належить, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), які належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Окрім того, до нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва,

які:

    • не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
    • не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Зауважимо, що при декларуванні потрібно враховувати вимоги пункту 10 підрозділу 94

розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у якому визначено перелік об’єктів нерухомого майна щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Це нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об'єкти житлової нерухомості:

    • квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
    • житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

 

 

б) об'єкти нежитлової нерухомості - нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

Довідково: відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

  • для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
  • для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
  • для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

 

Які передбачені особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

    • кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;
    • грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;
    • права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;
    • активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх

 

 

випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX

«Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: реквізити сплатити до бюджету

Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або

«Уточнюючої»    Декларації,    платнику    буде    направлено    повідомлення    з    оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли подається уточнююча декларація?

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку (п. 15 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок, що не призвели до недоплати суми збору (абз. другий п.п.

    1. п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);
      • у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору (абз. третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);
      • у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору (абз. четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);
      • після подання Декларації та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абз. другий п. 9 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

 

 

      • після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 94 розд. XX ПКУ (абз. перший п.п.

6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne- deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: знайомтесь з інформацією на сайті ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove- dobrovilne-deklaruvannya розміщено банер «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На зазначеному інформаційному ресурсі розміщено:

  • Нормативно - правові акти з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування;
  • Повідомлення;
  • Роз'яснення для платників податків (роз'яснення, запитання-відповіді, інформаційні листи, презентації).

Роз’яснення законодавства

Оновлено Довідники податкових пільг

Бердянська ДПІ інформує, що станом на 01.10.2021 ДПС України оновлено довідники податкових пільг наданих чинним законодавством по сплаті, зокрема, податку на прибуток підприємств, ПДВ, плати за землю, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по місцевих податках і зборах, що затверджені 27.09.2021. (Довідник № 105/1 та Довідник № 105/2).

Детальніше ознайомитися із Довідниками пільг можна за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html на офіційному вебпорталі ДПС.

 

Наслідки неподання фінансової звітності

Бердянська ДПІ нагадує, що платники разом з податковою декларацією з податку на прибуток або звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, мають обов’язок подавати, як невід’ємну частину такої податкової звітності, фінансову звітність. Не дотримання зазначеної вимоги тягне з собою не визнання податкових декларацій. Звертаємо увагу, що за неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України, передбачено накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

 

Кредитним спілкам необхідно застосовувати РРО при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам

Кредитні спілки зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів.

Водночас, РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ

«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

 

груп

 

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку другої – четвертої

 

Відповідно до пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»

 

Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами- підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних

послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) у календарному році  обсягу доходу,  що не перевищує 220  розмірів

 

 

мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене вище, інформуємо, що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), якими мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Звертаємо увагу на необхідності завчасної реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/511073.html

 

Про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій

Суб’єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язаний у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмного РРО (далі – ПРРО) повідомити про це центр сервісного обслуговування та контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Терміни, протягом яких суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, встановлені п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року

№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265): у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю, повідомлення в довільній формі надсилається письмово або засобами телекомунікацій до контролюючого органу, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження; до центру сервісного обслуговування – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження; у разі виявлення несправностей ПРРО суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. Форму № 2-ПРРО «Повідомлення про виявлення несправностей

встановленою формою. Форму № 2-ПРРО «Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю, але за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

 

Чи може ФО, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від реєстраційного номера та якою датою закривається облікова картка платника податків?

Згідно з ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства

 

 

фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розділу VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому розділом VIII Положення № 822.

Таким чином, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера. Після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому розділом VIII Положення № 822.

 

Який термін зберігання у платника архіву файлів звітності по єдиному внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді?

Згідно з ст. 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням

 

 

строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі - Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

 

Про первинні документи, які підтверджують витрати на придбання електронних квитків для відрядження працівника підприємства

Бердянська ДПІ звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ

«Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн- реєстрації на авіарейс.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).

У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

 

 

«Єдинники», які мають податковий борг, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування

Відповідно до пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ, якщо у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку першої – третьої груп обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів. Заяву про перехід необхідно подати в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. Водночас в такої фізичної особи – підприємця протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.

 

Право на податкову знижку за витратами на навчання, у разі відсутності договору про навчання

Право платника податку на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки та обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно- технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Нагадаємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені – п.п.

14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Пунктом 6 ст. 79 Закон України від 05.09. 2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором, який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. У договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

 

Застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування: переклад довідки

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи:

  • довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України,
  • а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.

103.4 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 133.5 ст. 103 ПКУ).

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська

мова.

Переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента, для застосування

переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не має такої ж юридичної сили, як її оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.

Стаття 79 Закону України «Про нотаріат» передбачає засвідчення вірності перекладу.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування наведений, у листі ДПС від 04.02.2020 № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

 

За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі?

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 ст. 14 ПКУ).

Тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (МРЦ) на товари, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну ставка акцизного податку становить 5% (п. 215.3.10 ст. 215 ПКУ).

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 ст. 214 ПКУ).

Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням ПДВ та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5% вказаної вартості.

Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

 

 

Строки оскарження в суді повідомлень-рішень податкового органу

Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п.

56.18 ст. 56 ПКУ).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

Оскільки два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу надано саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

 

Підприємець припиняє підприємницьку діяльність: що необхідно знати?

Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (п.п. 49.18.8 ст. 49 ПКУ).

Внесення до Державного реєстру запису про припинення діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання ( п.п. 65.10.4 ст. 65 ПКУ).

У разі припинення платником єдиного податку господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

Останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

З 01.04.2021 року податкова декларація платника єдиного податку - підприємця подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (в редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Отже, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом

40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

 

 

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 

Платникам податку на прибуток: амортизація основних засобів у разі їх уцінки/дооцінки

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає:

  • збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (абз. третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ),
  • та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (абз. четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ) .

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

 

Самостійне виправлення помилок за І – ІІІ квартали 2020 року: чи є штрафи?

У разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди І – ІІІ квартали 2020 року (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати), протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19 (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину):

  • платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню.

У разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях з ПДВ, акцизного податку, рентної плати за звітні (податкові) періоди, які припадають на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Пеня, на суму заниженого податкового зобов’язання, протягом таких періодів не нараховується відповідно до п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

 

 

Підприємцям на загальній системі: що необхідно знати про облік діяльності

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Із 1 січня 2021 року підприємці - платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Для підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, та самозайнятих осіб і надалі залишається обов'язок ведення обліку доходів і витрат за типовою формою.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами -

підприємцями, затверджена наказом МФУ від 13.05.2021 № 261 "Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Починаючи з 16.07.2021 фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Пунктом 1 розд. I Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша ст. 1641 КУпАП).

Дії, передбачені частиною першою ст. 1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, за неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

 

Електронний кабінет: сервіс «Реєстр платників єдиного податку»

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.

 

Важливо знати!

 

 

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/ розміщено Інформаційні листи, які присвячені нововведенням, що запроваджені Законами України.

Такі листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

При цьому, кожен платник податку у порядку, визначеному ст. 52 і 53 ПКУ, може звернутись до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операції для отримання індивідуальної податкової консультації.

 

Щодо правил трансфертного ціноутворення

На               офіційному               вебпорталі               ДПС               за               посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi- konsultatsii/75260.html розміщено:

  • Наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення".

Так, в Узагальнюючій податковій консультації №67, зокрема, зазначено перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, критерії визнання пов’язаних осіб, застосування штрафних санкцій та інші.

 

До уваги платників податків

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі розмістило інформаційне повідомлення щодо оновлення Класифікатора сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media- tsentr/novini/511204.html

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Від продажу алкоголю і тютюну скарбниці запорізьких громад отримали 265 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 265 мільйонів 445 тисяч гривень акцизного податку. Порівняно із січнем-вереснем 2020 року сплачена сума зросла на 43 мільйони 187 тисяч гривень або на 19 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

Підприємцям і компаніям, які торгують підакцизними товарами, цього року видано майже вісім тисяч ліцензій. До бюджету сплачено 38 мільйонів 505 тисяч гривень.

Так, платники отримали 3337 ліцензій на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 3016 – на продаж тютюнових виробів, 1002 – пива, 317 – сидру тощо. Крім того, продовжено термін дії 10818 дозволів, призупинено 872, анульовано 2188. Станом на 1 жовтня

кількість діючих документів склала 10697. З їхнім переліком можна ознайомитись за посиланням: http://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Упродовж дев'яти місяців фахівці податкової служби області провели 1401 перевірку суб'єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції на суму майже 44 мільйони гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Робоча нарада з питань ПДВ: представники податкової служби надали практичні поради бізнесу

12 жовтня відбулася онлайн зустріч з представниками генеральної дирекції ВГО Асоціація платників податків України, керівників профільних підрозділів ДПС України, представників Головних управлінь податкової служби в областях та регіональних компаній. Від Запорізької області участь у нараді взяли заступник начальника управління-начальник відділу прогнозу, аналізу та звітності, роботи з ризиками Дмитро Шаповалов та фахівці управління.

Ключовою на засіданні стала тема адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, учасники розглянули питання роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, включення в перелік ризикових та виведення з нього, правильність оформлення таблиці даних платників податків, визначення періоду віднесення до податкового кредиту ПН, поповнення електронного рахунку з ПДВ на суму коштів від проведення розрахунків по отриманих субвенціях.

Крім того, представникам бізнесу повідомили про спектр послуг, які надаються платникам податків органами ДПС, можливість автоматично, вчасно та зручно моніторити своїх контрагентів, щоб не потрапити до переліку ризикових, та детально розповіли про порядок листування платників податків з ДПС України через Електронний кабінет.

За забруднення довкілля запорізькі компанії сплатили понад 353 мільйони гривень

 
З початку року від запорізьких компаній і підприємців до бюджетів усіх рівнів надійшло 353 мільйони 600 тисяч гривень екологічного податку. Порівняно із січнем- вереснем 2020 року надходження збільшилися на 38 мільйонів 500 тисяч гривень або на 12 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

До державного бюджету сплачено майже 215 мільйонів гривень, що на 21,5 мільйона гривень більше, ніж торік, до місцевих скарбниць спрямовано близько 139 мільйонів гривень, що перевищило минулорічні відрахування на 17 мільйонів гривень.

Так, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські підприємства перерахували майже 184 мільйони гривень, суб'єкти господарювання обласного центру поповнили бюджети на 135 мільйонів гривень, Запорізького району – на 21,4 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські платники – на 3,5 мільйона гривень, бердянські та приморські – на 3,3 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – на 2,4 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – на 1,3 мільйона гривень тощо.

Всього в регіоні нараховується 3433 виробництв та господарств, які під час своєї діяльності здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря або у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Податкові зміни: предметне обговорення серед запорізьких експертів, представників влади і бізнесу

У Запоріжжі відбулося чергове засідання робочої групи при Запорізькій облдержадміністрації щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва, яке було присвячено актуальним питанням оподаткування та умовам ведення бізнесу.

До обговорення в онлайн режимі долучилися заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, заступниця голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі, представники підприємництва та громадських організацій.

Під час заходу були представлені основні зміни податкового законодавства, які стосуються діяльності малого і середнього бізнесу, та напрацьовані робочою групою пропозиції до проектів законодавчих норм.

Запорізькі власники нерухомості поповнили бюджети громад на 182 мільйони

У січні-вересні до місцевих бюджетів надійшло 182 мільйони гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 58 мільйонів гривень.

Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб скарбниці отримали 120 мільйонів 211 тисяч гривень, від фізичних осіб – 61 мільйон 804 тисячі гривень.

Найбільші платежі спрямовані до міського бюджету Запоріжжя – 73 мільйони 313 тисяч гривень. Мелітопольські та веселівські власники нерухомого майна спрямували до скарбниць 29 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 18,7 мільйона гривень, бердянські та приморські – 16 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 9

 

мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 7 мільйонів гривень, Запорізького району –

8,2 мільйона гривень тощо.

Всього у регіоні станом на початок жовтня нараховується 4546 платників-юридичних осіб та 41 тисяча фізичних осіб.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюють своїми рішеннями сільські, селищні, міські ради та територіальні громади. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за один квадратний метр.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

У ДПС обговорили практичні аспекти роботи з податковими ризиками

"Практичні аспекти організації роботи з податковими ризиками" – такою стала тема семінар-наради під керівництвом в.о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова за участі Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, керівників профільних департаментів і управлінь служби, очільників територіальних органів ДПС.

Євген Олейніков окреслив основні вектори роботи податкової служби України, визначив пріоритети її діяльності у найближчій перспективі та загострив увагу на імплементації комплексного підходу до роботи з податковими ризиками.

Так, керівник податкового відомства наголосив на зміні моделі функціонування служби. Він зазначив, що податкова служба вже давно застосовує ризикоорієнтований підхід – фактично з моменту її створення здійснювався відбір платників та аналіз ризиків, виходячи з тих завдань, які на той час ставилися. Але сьогодні система функціонування Державної податкової служби суттєво змінюється.

"З 1995 року податкова служба була органом з доволі потужною правоохоронною функцією. В той час вибудовувалася лінійна система роботи з податковими ризиками. Реалізувати все, що напрацювали, податківці намагалися під час перевірки і після цього робота спрямовувалася на відстоювання її результатів. Силовий підрозділ супроводжував більшість цих етапів. На сьогодні податкова міліція завершила своє існування, тобто модель змінено остаточно. Фактично функція доведення порушень податкового законодавства, функція роботи з податковими ризиками комплексно буде покладатися на податкову службу. Саме ми повинні будемо забезпечити ефективність цієї роботи", – підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, на заміну лінійній системі вже сьогодні реалізується Комплексна система реагування на податкові ризики, яка унеможливлює монополізацію питання виявлення податкових ризиків одним підрозділом та робить процес ідентифікації ризику більш ефективним.

"Інформація, з якою працюють податківці, має перетворитися на чітку, логічну послідовність аргументів, які доводять, що наявні ознаки дають підстави вважати, що дії або бездіяльність платника податків створюють можливість недекларування або неповного декларування ним зобов’язань", – зазначив Євген Олейніков.

Завдяки комплексному підходу Державна податкова служба отримує можливість узагальненого бачення проблеми податкових ризиків, а після ідентифікації ризику спільно визначається комплекс заходів реагування.

Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан акцентувала увагу керівників департаментів та територіальних органів ДПС на необхідності якісного запровадження комплексної системи реагування на податкові ризики, адже від цього залежить якість процесу адміністрування податків та усіх його складових.

Учасники семінару-наради також розглянули питання організації роботи з податковими ризиками, якості супроводження судових справ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та рішень комісій регіонального рівня про внесення платників податків до категорії ризикових, адміністрування податків та надання сервісних послуг платникам податків тощо.

 

Під час розгляду дискусійних аспектів очільники регіональних управлінь податкової служби мали можливість поділитися практичним досвідом.

Податкові надходження від запорізьких землекористувачів зросли на 177 мільйонів

З початку року до бюджетів запорізьких громад надійшло 1 мільярд 349 мільйонів гривень плати за землю. Це на 177 мільйонів гривень або на 15 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства, організації та установи спрямували до скарбниць 1 мільярд 118 мільйонів гривень, фізичні особи – 231 мільйон гривень.

Так, власники і орендарі ділянок обласного центру направили до бюджету міста майже 736 мільйонів гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили понад 112 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 91,4 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 88,7 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 72 мільйони гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 61 мільйон гривень, василівські та михайлівські

– 56 мільйонів гривень, токмацькі та чернігівські – 44,4 мільйона гривень тощо.

У Запорізькій області станом на початок жовтня земельний податок і орендну плату перераховують до бюджетів громад 9080 юридичних осіб та майже 286 тисяч фізичних осіб.

Нагадуємо, 20 жовтня – останній день подання декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі неподання податкової декларації на 2021 рік.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Інші статті

Всі статті