Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

 

Податки, які наповнюють місцеві бюджети Бердянщини

Як повідомила начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, місцеві бюджети територіальних громад Бердянського району від сплати податкових зобов’язань протягом січня-березня 2021 року збагатились на 177 млн гривень. Ця сума на 17,2  млн грн більша за відповідний період минулого року.  

Левову частку надходжень складає податок на доходи фізичних осіб, від сплати якого за перші три місяці поточного року місцеві скарбниці отримали 115,9 млн гривень. Також серед лідерів надходжень – єдиний податок, його суб’єкти господарювання сплатили  31,7 млн грн та податок на землю – його в місцевих бюджетах Бердянського району понад 21,7 млн гривень.

Враховуючи для місцевих громад  бюджетоформуючу роль податку на доходи фізичних осіб, Оксана Федорова звертає увагу на дотримання роботодавцями законодавства про працю та легалізацію доходів найманих працівників. Адже лише з легально виплачених доходів громади зможуть отримати належні суми для свого розвитку.

 

«Електронний кабінет» – один із найбільш функціональних електронних сервісів ДПС

Бердянська ДПІ повідомляє наступне.

Для спілкування з податковою службою платники мають можливість в режимі реального часу та безкоштовно скористатись сервісом «Електронний кабінет» як з персональних комп’ютерів, так і з смарт-пристроїв.

Завдяки цьому сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками податків окремих податків, податкову звітність. Для подання звітності в електронному вигляді платнику необхідно мати кваліфікований електронний підпис, який можна отримати у будьякому  акредитованому центрі сертифікації ключів.

Основними перевагами подання електронної звітності є:

  • економія робочого часу платників податків;
  • уникнення витрачання часу у чергах при поданні звітності;
  • скорочення строків проведення перевірки стосовно правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ і забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;
  • підтвердження доставки звітності;
  • оперативність обробки отриманої інформації;
  • оперативне оновлення форматів подання документів в електронному вигляді;
  • надіслана звітність в електронному вигляді не потребує дублювання на паперових носіях.

Наполегливо рекомендуємо утримуватись від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Використовуйте сервіс «Електронний кабінет», так як це один із найбільш функціональних електронних сервісів ДПС, важливість використання якого особливо зросла під час карантину, так як забезпечує дистанційні комунікації з податковими органами.

 

Новини законодавства

З 5 квітня діятиме новий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ

З 5 квітня 2021 року набере чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок).

Порядок розроблено на заміну Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що втратив чинність.

Прийняття Порядку забезпечує врегулювання всього спектру бізнес-процесів, пов’язаних із веденням оперативного обліку платежів, з урахуванням встановлених термінів виконання передбачених етапів контролю за своєчасністю і повнотою перенесення інформації з первинних документів платників до їх інтегрованих карток. Автоматизація процесів здійснюватиметься у рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)».

 

Роз’яснення законодавства

Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування єдиного внеску

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Земельний податок: Для отримання пільги зі сплати земельного податку потрібно вчасно подати заяву

У Бердянській ДПІ інформують, що фізична особа, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких не перевищує межі граничних норм, передбачені пунктом 281.2 статті 281 Податкового кодексу України мають право на застосування пільги.

Зокрема, від оподаткування звільняться земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара, для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара, для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара, для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара має право на застосування пільги зі сплати земельного податку.

Для отримання пільги така особа до 1 травня поточного року подає до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки письмову заяву у довільній формі про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія)).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року або якщо фізична особа набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання посеред року, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

Звертаємо увагу, що пільга із земельного податку застосовується з наступного податкового (звітного), у разі якщо фізична особа, подала заяву про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу невчасно:

після 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична

особа має у власності одну земельну ділянку або декілька; після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

Податкова пільга, не використана платником податків, не може бути перенесена на інші податкові періоди, зарахована в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодована з бюджету.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються:

  • особи з інвалідністю першої і другої групи;  
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;  
  • пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";  
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

Книга обліку доходів для підприємців

Бердянська ДПІ повідомляє,що з 1 січня 2021 року для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку I, II та III груп, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а для фізичних осіб – підприємців III групи, яка є платниками податку на додану вартість, ще й відображення витрат. Облік доходів і витрат може вестися за власним рішенням платників у паперовому та/або електронному вигляді.

Це означає фактичне скасування Книги обліку доходів, яку ФОПи отримували в податковій службі і яку були зобов’язані заповнювати за офіційно визначеними правилами.

Проте рекомендується все ж вести облік. При цьому  за власним бажанням підприємці можуть продовжити заповнювати Книгу обліку доходів. Але реєстрацію цієї книги у контролюючих органах з 1 січня 2021 року скасовано.

 

Перейшли на загальну систему і не зареєструвалися платником ПДВ? Яка відповідальність?

Якщо за останні 12 місяців обсяг реалізації менше 1 млн. грн., то реєструватися платником ПДВ не треба.

Але, якщо платник єдиного податку переходить на загальну систему оподаткування і на дату такого переходу загальний обсяг операцій від реалізації товарів, послуг протягом 12 календарних місяців, в тому числі з урахуванням періоду перебування на спрощеній системи оподаткування перевищує 1 млн. грн, то у такому випадку така особа має зареєструватися платником ПДВ.

У разі якщо така особа повинна була зареєструватися платником ПДВ та не подала до ДПС Заяву встановленої форми щодо реєстрації платником ПДВ, то вона несе відповідальність за ненарахування та несплату ПДВ.

При цьому така відповідальність передбачена на рівні зареєстрованого платника ПДВ, але без права отримання податкового кредиту та без права отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Це означає, що за всіма проведеними операціями від реалізації, які є об’єктом оподаткування ПДВ, контролюючим органом за результатами перевірки будуть донараховані податкові зобов'язання з ПДВ, без врахування податкового кредиту з ПДВ за придбанні товари, роботи (послуги).

Окрім того, до нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ за результатами документальної перевірки, контролюючим органом буде застосований штраф у розмірі 25 %.

 

Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу

Відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 

За якою формою подаються письмові пояснення на рішення комісії при зупиненні реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН?

У разі зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідно подати повідомлення про подання пояснень та копії документів, скарги на рішення комісії та копії документів. Такі повідомлення подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами: Повідомлення  – код форми J/F 13126; Скарга – код форми J/F 13132.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення/Скарги не повинна перевищувати 100 шт., що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб. Такі обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

 

Чи можна скористатися нормами ЗУ №1072 щодо процедури врегулювання податковогo боргу, якщо є заборгованість з ЄСВ?

Згідно з визначеннями діючого законодавства, єдиний соціальний внесок не є податковим платежем, а страховим внеском, то відповідно заборгованість з ЄСВ не є податковим боргом. Оскільки норми Закону України від 04.12.2020 р. № 1072 поширюються саме на податковий борг, то скористатися ними при виникненні заборгованості з ЄСВ неможливо.

Визначення єдиного внеску передбачено Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Так єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового держаного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством ,прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов’язкового страхування. Сума єдиного внеску, яка своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, вважається недоїмкою.

Також Податковий кодекс України (п.п. 14.1.175, ст.14) визначає податковий борг – як суму узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному ПКУ.

Отже, сума заборгованості з єдиного внеску не вважається податковим боргом, а є недоїмкою. Відповідно, борг з ЄСВ не підпадає під дію Закону України від 04.12.2020 року №1072 в частині прощення штрафних санкцій при сплаті податкового боргу чи його відстроченні.

Нагадаємо, що Законом України №1072 від 04.12.2020 року, передбачено механізм врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податківборжників. Зокрема, платники податків-фізичні особи можуть скористатися безвідсотковим відстроченням податкового боргу до 29 грудня 2021 року, загальна сума якого не перевищує 6800 гривень. Також, згідно норм згаданого закону, як фізичним, так і юридичним особам окремих категорій при сплаті ними основної суми податкового боргу до 10 червня ц.р., нараховані штрафні санкції та пеня на таку заборгованість будуть списані.

 

Про особливості застосування штрафних санкцій у разі порушення податкового законодавства у період карантину

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової

пенсії;

  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення вимог законодавства в частині:
  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірамилічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розділ «Актуальні запитання».

 

РРО та/або ПРРО: застосування при реалізації продукції власного виробництва

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

За який період вперше подається податкова звітність з ПДВ за новими формами?

Наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набирає чинності з 01.03.2021.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.

 

Як неприбуткові установи можуть подати запит та отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій .

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку № 440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запит, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Чи є доходом підприємця – платника єдиного податку власні кошти, внесені на рахунок для здійснення підприємницької діяльності?

Відповідно до ст. 292 Податкового кодексу доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ). Облік доходів та витрат може вестися в паперовому або в електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (ст. 44 ПКУ).

Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/ незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Таким чином, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

Разом з тим, якщо фізична особа – підприємець у звітному податковому періоді вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була врахована в обліку та при цьому в платіжному документі зазначено призначення платежу – виручка за певний період, тоді така сума готівки повторно не включається до доходу звітного періоду платника єдиного податку за умови сплати єдиного податку з цього доходу.

 

Який термін сплати єдиного внеску підприємцями – платниками єдиного податку за себе?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Чи сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп? 

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,  юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,  бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку  за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь